Лікарняні оподатковуються військовим збором на загальних підставах
ДПІ у м.Івано-Франківську нагадує, що об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Також слід зазначити, що право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Тобто, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою та відповідно мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються військовим збором на загальних підставах.
Крім того звертаємо увагу платників, що з інформаційними та роз’яснювальними матеріалами стосовно військового збору можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 132) або в банері «Єдина Україна. Сплата військового збору – допомога армії» (роз’яснювальні матеріали).
- Порядок заповнення платіжних документів обов’язковий для виконання платниками податків
Із моменту вступу в дію Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів усі поля реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документу платникам податків потрібно заповнювати у відповідності із затвердженим Порядком.
Сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
У випадку виникнення будь-яких запитань платникам податків слід звертатися за довідками до територіального органу ДФС за місцем реєстрації.
Детальніше ознайомитися з Порядком заповнення документів та списками кодів видів сплати можна на веб-порталі ДФС України за посиланням http://minrd.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/62901.html.
Довідково: Міністерством доходів і зборів України затверджено порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, відповідно до наказу Міндоходів від 22.10.2013 №609.
- В якій валюті здійснюються розрахунки з CГ, що зареєстровані у ВЕЗ «Крим»
Згідно статті 9 розділу I Закону України від 12 серпня 2014 року №1636 – VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на території ВЕЗ «Крим» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ «Крим», приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені Національним банком України до 1 – 2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів.
Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» здійснюються виключно у гривні або у вільно конвертованій валюті.
Особливості режиму таких платежів (переказів) встановлюються Національним банком України. Операції, передбачені у статті 9 розділу I Закону 1636, не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
- Про втрату документів вчасно повідомте орган ДФС
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний термін з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Крім того, платнику необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Нагадаємо, для цілей оподаткування платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами – не допускається.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання документів (вказаних в абзаці першому), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Відповідна норма передбачена ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями. Також, з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 135.01).
- Як надати пояснення до декларації, якщо звітуєте в електронній формі?
Платники податків мають змогу подати податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку. У разі, якщо у них виникає необхідність подати разом з такою декларацією доповнення до неї, які складаються в довільній формі, не мають затвердженого формату (стандарту) електронного вигляду та вважаються невід’ємною частиною податкової декларації, вони можуть зробити це наступним чином.
Пояснення, копії дозволів тощо, подаються до контролюючих органів особисто або через уповноважену на це особу. Також, такі доповнення до декларації можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Крім того, таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Нагадаємо, податкова декларація подається за вибором платника, в один із таких способів:
а) особисто платником або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Відповідна норма визначена п.46.4 ст.46, п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.08 №233. Також, з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 135.03).
