Виробництво горілки – надприбутковий бізнес, особливо якщо це робити нелегально, заощаджуючи на сплаті податків та акцизів.
В 90-ті роки цим займались представники кримінальних угруповань та етнічних банд. Після приходу до влади команди Януковича виробництвом такої горілки промислових масштабах зайнялася держава. Задля збільшення обсягів збуту нелегальної горілки владою залучались правоохоронці і податківці. Не стояла осторонь цієї шахрайської схеми і Волинь.
Ще нещодавно кожна четверта пляшка оковитої, що реалізовувалась у магазинах області, була «державним фальсифікатом», так званою «програмною», прибутки від продажу якої йшли на особисті рахунки Олександра Януковича.
Виробництво та продаж «програмної» горілки – тема гостра та небезпечна. Особливо для тих, хто забагато розказує про шахрайські схеми колишньої влади. Адже організатори та виконавці збуту «державного фальсифікату» досі на свободі та продовжують займати владні крісла.
Майже всі співрозмовники, які погодилися розповісти про «програмну горілку по-волинськи», готові спілкуватися тільки на умовах анонімності. Як, скільки і хто організовував продаж «легального фальсифікату» – в розслідуванні ВолиньPost.
Засланий «козачок»
Вперше великі об’єми цієї дивної «вогняної води» з’явилися на Волині в червні 2011 року. Тоді двоє офіцерів податкової міліції стали пропонувати незнану досі горілку всім охочим гуртовикам. За своїми технічними і смаковими характеристиками це була зовсім пристойна горілка, виготовлена на офіційних лікеро-горілчаних заводах (як мінімум на 10 з 25, що працюють в Україні).
Продукт був створений для продажів найнижчому і найбільш популярному ціновому сегменті. Спеціально для виробництва «непростої» горілки виробники створили десятки нових торгівельних марок. Спирт для цієї оковитої так само робили на державних підприємствах – Залучанському, Мишковецькому, Липницькому, Зарубинському, Вашковському, Холминському, Караванському, Кобиловолокському, Марилівському, Червонослобідському, Коростишівському, Чемерському та Струтенському спиртзаводах.
Єдине, що відрізняло так звану «програмну» горілку від звичайної, – разом з акцизною маркою на корку пляшки був наклеєний так званий маркер. Він візуально схожий на акцизну марку, але на маркері зображений «козак».
Також на пляшці були розташовані написи «Будьмо» або «Аса».
Цей маркер захищав незаконну горілку від уваги податківців, які знали, що цей товар «особливий». Особливість була в тому, що з акцизної марки не було сплачено ніякого податку. Вона виконувала тільки технічну функцію, допомагала виробникам обліковувати продукцію.
Схему, як кажуть обізнані люди, «кришував» народний депутат Юрій «Єнакієвський» Іванющенко. Втім, через декілька місяців цей надприбутковий шахрайський бізнес «відтиснув» Олександр Янукович.
Головна шкода цього товару в тому, що жодної гривні від акцизів з цієї горілки не йшло до державного бюджету. Зекономлені гроші, а це понад 11 гривень з пляшки, йшли у кишені оточення «Саші-стоматолога». В регіонах продажі цієї горілки забезпечували через адміністративний тиск. Чиновники, які мали б боротися з «програмною» горілкою, примушували гуртовиків та дистриб’юторів «робити план» з продажів цього фальсифікату. Якщо звичайна горілка у 2012 році не могла коштувати дешевше 30 гривень 10 копійок за півлітрову пляшку, то «програмну» можна було купити в гуртовиків за 17.
«На Волині цю горілку контролювала Наталя Єлова, яка займає посаду начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів. Вона особисто зустрічалася з директорами дистрибуційних компаній і вмовляла їх брати на реалізацію «програмну» горілку. Кожного місяця організатори цієї шахрайської схеми надсилали Єловій бонус – відсоток від проданої «програмної» горілки», – розповідає юрист дистрибуційної компанії ТзОВ «Міжрегіональні ресурси» Ігор Грисюк.
Натомість сама чиновниця категорично відкидає ці звинувачення.
«Наше управління займається контролем ринку алкогольних товарів, і ми запобігаємо реалізації горілки, яка носить на собі ознаки фальсифікації», – відповідає на звинувачення Наталія Федорівна.
На думку чиновниці, це звинувачення – спроба усунути її з посади. Єлова запевняє, що тільки заважає продавати фальсифікат на Волині.
Наталія Федорівна запропонувала нам поспілкуватися з директорами відділів збуту декількох компаній, які працюють на алкогольному ринку Волинської області. І тут повторилась вже звична ситуація: люди намагаються уникнути розмов про «блатний» фальсифікат. Директори компаній кажуть, що чули щось про горілку, але прокоментувати ситуацію не можуть, оскільки нічого про ту «програму» не знають. В це важко повірити, адже директор комерційної компанії просто зобов’язаний знати все про свого конкурента, який «відгризає» в нього частину ринку. Така собі алкогольна «омерта».
Волинський рахунок
Також чиновники намагались штучно зменшити об’єми «законної» горілки.
«Податковий пост не випускав з нашого підприємства продукцію. Ми могли вивозити не більше 10% від виробленої горілки. Таким чином контролюючі органи «розчищали» шлях неоподаткованій горілці «козачку», – розповідає в інтерв’ю порталу «Акциз» один з власників лікеро-горілчаного заводу «Гетьман» Олег Баляш.
За підрахунками експертів, кожного місяця на території Волинської області реалізовувалось 15–20 фур, кожна з яких вміщує 20 000 пляшок «програмної» горілки (на території Львівської області продавалось близько 25–50 фур «козачка» на місяць). В період новорічних свят, переддень Великодня та на інші свята об’єми реалізованої горілки були набагато більшими. Наші інформатори вважають, що «козачок» ще недавно займав 25% ринку «оковитої» на Волині.
За попередніми і дуже приблизними розрахунками, тільки від дій волинських спільників Януковича-молодшого держбюджет недоотримав 2,7–3,6 мільйонів гривень.
Зараз вже неможливо встановити справжні об’єми реалізованої «програмної» горілки. Заводи, які виробляли для неї спирт, по документах списували його на виробництво палива – біоетанолу.
Випуском «програмної» горілки займався десяток лікеро-горілчаних заводів. На полиці волинських магазинів потрапляли здебільшого пляшки розлиті на шпанівському та низці донецьких ЛГС.
«На поліграфкомбінаті «Україна» ми знайшли 23 мільйони маркерів «Козачок», а всього з листопада 2012 року було виготовлено 300 мільйонів маркерів. Таким чином можна порахувати, що по всій Україні було реалізовано 277 мільйонів пляшок «програмної» горілки, а держбюджет втратив 3,5 мільярда гривень акцизів», – розповів в інтерв’ю порталу «Економічна правда» заступник міністра доходів та зборів Володимир Хоменко.
Чиновник говорить про дуже умовні об’єми, адже спирається тільки на акт замовлення маркерів «Козачок». Але варто зазначити, що ще за півроку до друку цієї марки ділки використовували інші марки. Тож гроші несплачених податків з виробництва та продажу (наприклад ПДВ) горілки «козачок» не піддаються підрахунку. Можна припустити, що реальна цифра вкрадених з бюджету коштів набагато вища.
Цікаво, що незадовго після появи програмної горілки з’явилися й шахраї, які підробляли «козачка», то ж маркер доводилося постійно вдосконалювати.
Затишшя перед складом
В лютому, одразу після втечі Віктора Януковича, значно зменшились об’єми виробництва горілки «козачок». З часом майже вся «сіра» оковита, що лишалася на складах волинських магазинів, була реалізована. З тої пори жодної великої партії «козачка» на Волині помічено не було.
Втім, схема продажу «фальсифікату в законі» ні на державному рівні, ні на Волині не знищена. Чиновники, які забезпечували продаж «лівої» горілчаної продукції, продовжують сидіти в своїх кріслах. Бізнесмени, що працюють на алкогольному ринку, бояться вголос говорити про «програмну» горілку через страх за майбутнє свого бізнесу.
Сергій Шаповал
