Фонд гарантування змушений розпродавати сміттєві папери, які йому дісталися у спадок від неплатоспроможних банків. Серед виставлених на продаж виявилися і інвестсертифікати фонду, яким управляє найбільша в Україні компанія з управління активами «Холдинг груп». Балансова вартість цінних паперів, переданих до фонду, становить десятки мільйонів гривень. З допомогою цінних паперів банки «малюють» нормативи і виводять реальні активи. Фонд гарантування вже заявив, що власники неплатоспроможних банків встигли вивести з банків 48,3 млрд грн.
Фонд гарантування приступив до розпродажу активів банків, відправлених на ліквідацію. Серед них — цінні папери, випущені фондом, яким керує одна з найбільших в Україні компаній з управління активами (КУА) «Холдинг груп». За підсумками ІІІ кварталу 2014 року компанія посіла третє місце за активами — 5,9 млрд грн в управлінні, йдеться на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу. Також Фонд гарантування виставив на продаж та фонди під управлінням КУА «Нью эссэт», «АСД-Менеджмент» і «Фінансовий актив». Цінні папери інвестфондів дісталися Фонду гарантування від банків «Даніель» і Легбанка, які він відправив на ліквідацію.
Експерти вважають, що більшість паперів, які фонд виставив на продаж, що не мають ринкової вартості. «Фонд ці папери навряд чи продасть. Реальної ринкової вартості вони можуть не мати»,- вважає генеральний директор «Українського кредитно-рейтингового агентства» Станіслав Дубко.
У фонді проблему визнають, але кажуть, що повинні діяти згідно з процедурою. «Ми зобов‘язані провести роботу і виставити всі активи на продаж. Торговці ці папери не беруть охоче, бо знають, що продати їх не можна»,- розповів представник Фонду гарантування, що не побажав називати свого імені.
«Сміттєві» цінні папери, як правило, використовують з однією метою — створити фіктивний актив. Сам фіктивний актив можна використовувати в різних цілях. Одна з найпопулярніших — привести свою роботу у відповідності з нормативами НБУ.
Не секрет, що сьогодні навіть за фактом неплатоспроможні банки рідко порушують нормативи Нацбанку. Наприклад, за підсумками IV кварталу у Дельта Банку всі нормативи були в нормі: адекватність регулятивного капіталу становила 10%, а норматив ліквідності — 40%. І це при тому, що банк вже півроку не повертав депозити.
Підняти норматив достатності капіталу можна шляхом розформування резервів. Банки знаходять способи не формувати резерви під проблемну заборгованість, в тому числі з допомогою цінних паперів. Ще в 2008 році з’явилися так звані санаційні фондів, завданням яких стала розчищення балансів банків, розповідає голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ Дмитро Леонов.
Банк давав фонду гроші, а фонд у свою чергу викуповував у банку токсичні активи. Таким чином, у банку замість простроченої заборгованості, під яку треба формувати 100% резервів, на балансі з‘являлися папери інвестфонду.
При цьому якщо торгувати цими цінними паперами на біржах, то під них не потрібно формувати резерви. Розформування резервів в свою чергу дозволяє штучно збільшити капітал, а отже потрапити в норматив НБУ.
Папери інвестфондів торгуються на біржах досить активно — минулого року біржовий обсяг торгів інвестсертифікатами склав 4,2 млрд грн. Найактивніше цими цінними паперами торгує Київська міжнародна фондова біржа.
«Санаційні інвестфонди — це не український винахід,- розповідає Дмитро Леонов.- Таке робилося і в Росії, і в Східній Європі. Це була експрес-реакція на кризу 2008 року, коли не знали, як оживити банківську систему, не вкладаючи додаткових грошей». Якби система працювала нормально, з часом питома вага активів-замінників потихеньку б списувався. Погані активи повинні були піти за 7-10 років, вважає пан Леонов.
Проблема в тому, що банки використовували цінні папери не тільки в кризу. Операції по заміщенню поганих кредитів цінними паперами тривали і тривають як стандартна практика, розповів банкір, який не побажав називати свого імені. Таким способом банки могли не тільки вирішувати гострі проблеми, але і виводити кошти з фінустанови. Раніше заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Оленчик повідомляв, що власники неплатоспроможних банків встигли вивести 82% активів або 48,3 млрд грн. Співвідношення оціночної вартості активів банків, відправлених на ліквідацію, до їх балансової вартості становить лише 18,3%. Самими «порожніми» банками, за словами директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Костянтина Ворушиліна, виявилися банки «Порто-Франко», Легбанк і Ситикоммерцбанк.
Дірки в балансі від виведення активів банки могли і можуть прикривати цінними паперами. «Приміром, банк видав безповоротний кредит інсайдеру, і у нього з’явилася дірка в балансі. Щоб її закрити, банк купує цінні папери, створюючи їм вартість на біржі»,- розповідає Станіслав Дубко. За його словами, для цих цілей можуть використовуватися не тільки папери венчурних фондів, але і технічні облігації. Виданий кредит можна замінити сертифікати інвестфондів, так і облігаціями.
Крім того, цінні папери фондів можуть виступати в ролі неформального забезпечення. Наприклад, один банк видає іншій міжбанківський кредит з проханням видати ці ж гроші юрособі, що з цим же банком пов’язано. Банку потрібні якісь формальні застави, і ними виступають папери. У будь-якому випадку «сміття», накопичений у фонди — це активи, які ніколи не перетворяться в живі гроші.
При цьому банки використовували цінні папери закритих фондів, тобто тих, які створюються на певний термін. А значить вимагати викупу цих паперів у фонду за законом не можна. «Можна попросити і, природно, отримати відмову. У санаційних фондів немає грошей, щоб викуповувати свої. Банки видавали гроші фонду і тут же забирали їх як оборотний інструмент»,- розповідає Дмитро Леонов.
А значить інвестсертифікати в портфелі Фонду гарантування будуть знаходитися, поки не настане термін закінчення роботи цих фондів. Адже після його ліквідації — все, що може отримати фонд — це токсичні активи, які в ньому знаходяться.
Ще один спосіб, для якого банки могли використовувати технічні цінні папери — це роздмухування капіталу фінустанови. Звичайно, формувати статутний капітал банку цінними паперами заборонено, можна тільки грошима. Але операції з цінними паперами можуть збільшити капітал навіть без живих грошей. Для цього використовується наступна схема.
Спочатку статутний капітал банку формується грошима, після чого на ці гроші купуються активи. В даному випадку — цінні папери. Банк купив папери інвестфонду, а потім він виводить ці папери на біржу, де вони починають рости у своїй курсової вартості. Активи банку переоцінюються. При переоцінці активів виникає дооцінка у власному капіталі, а отже, капітал зростає. Голова Нацбанку Валерія Гонтарєва неодноразово звертала увагу на цю проблему і говорила, що у багатьох банків капітал, по суті, відсутня. Це знову ж таки можна простежити у банків, вже визнані неплатоспроможними. Наприклад, власний капітал Надра Банку Фонд гарантування оцінив в негативну величину в 2 млрд грн.
Експерти застерігають, що папери інвестфондів можуть використовуватися і існуючими банками у великих обсягах. «Якщо компанія з управління активами («Холдинг груп») у лідерах — це означає, що послуга наймалася. Банк купував папери, а їх розкруткою на біржі займалися торговці. Папери, випущені фондами цієї компанії, можуть бути і в інших банках»,- розповів фондовик, що не побажав називати свого імені. Компанія «Холдинг груп» сьогодні була недоступна для коментарів.
vkurse.ua
