Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною заяву колишнього очільника Інституту нацпам’яті Володимира В’ятровича, що символіка дивізії СС “Галичина” не є нацистською, і зобов’язав Інститут “утриматися від поширення таких висновків”.
Мабуть, залишилося тільки заборонити Тризуб.
Суд частково задовольнив позов голови видавництва “Сакцент плюс” Наталії М’ясникової. У відповідному позові Мясникова просила визнати протиправною відповідь голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича на запит видання “Страна.юа” від 16 травня 2017 року. У ній той вказав, що символіка 14-ї гренадерської дивізії СС “Галичина” не належить до символіки націонал-соціалістичного режиму, забороненої в Україні.
М’ясникова просила суд визнати протиправними дії В’ятровича, заборонити інституту “пропаганду символіки дивізії СС “Галичина” й зобов’язати установу спростувати інформацію.
27 травня 2020 року Колегія Окружного адміністративного суду розглянула позов по суті. Представники інституту не з’явилися на засідання, але раніше надсилали письмові заперечення, в яких просили відхилити позов.
В’ятрович, який мав у суді статус третьої сторони, також не прийшов, а письмово просив відхилити позов.
Колегія суддів частково задовольнила позовні вимоги М’ясникової, визнавши протиправною заяву В’ятровича і зобов’язавши інститут “утриматися від поширення висновків” про те, що символіка дивізії СС “Галичина” не є нацистською.
Колегія відхилила вимоги, в яких позивачка вимагала від інституту заборонити пропаганду символіки СС “Галичина” й офіційно спростувати заяву В’ятровича, а він згодом прокоментував рішення суду:
“В оприлюдненому рішенні суду немає нічого про те, чи є символіка дивізії “Галичина” символікою націонал-соціалістичного тоталітарного режиму. Суд вирішив, що УІНП не мав відповідати на звернення громадянина щодо приналежності цієї символіки до нацистської. Хоча як УІНП як центральний орган виконавчої влади міг не надати відповіді громадянину, для мене залишається загадкою”, — написав В’ятрович на своїй сторінці у Facebook.
У коментарях Вятрович написав: “Вони (судді – ред.) мали експертні оцінки істориків та геральдистів, які явно не подобалися ініціаторам позову”.
З історї:
Найвідомішим гербом Галичини стало зображення галки, яке згадується ще з ХІ століття, та вперше чітко описане в описі хоругв війська польсько-литовсько-руського перед битвою під Грюнвальдом. Зображення галки є одним з аргументів у одній з теорій походження назви регіону – мовляв, усе пішло від галок, які часто зустрічалися у краї. Хоча на даний момент, основною теорією походження назви є кельтська теорія – від племені галлів, адже кельти населяли Галичину протягом кількох століть та мали тут великі міста. Є також теорії, похідні від грецького слова «галас» – сіль, або від литовського слова, що означає «гора». Цікаво також, що галка є символом та особистим гербом легендарного Арпада – вождя угорців, який перевів їх через Карпати.
Австрійці ж свого часу відмовилися від галки – щоправда, лише на 2 десятки років. На зміну галці прийшли три корони – «нерідний» герб, який відсилав до трьох руських королів – Данила, Юрія та Лева. Таким самим чином австрійці змінили й герб Волині – замість білого хреста на червоному полі принесли дві шаховані (теж майже хорватські) балки на синьому полі. Щоправда, вже у 1804 галка повернулася на герб – разом із 3-ма коронами.
Зараз, завдяки 14 гренадерській дивізії «Галичина», багато хто вважає гербом Галичини золотого лева на синьому тлі в оточенні трьох корон. Щоправда, цей герб ніколи не був гербом саме Галицької землі – лев використовувався у геральдиці Львівської землі, Львова, ЗУНР, але ніколи не був офіційним гербом Галичини. Проте, це не завадило львівському левові стати найвпізнаванішим символом нашого регіону.
Загалом золотим левом із трьома коронами на блакитному полі ці українські землі завдячують імпереатриці Священної Римської імперії з роду Габсбургів Марії-Терезії, серед десятків титулів якої був і “Королева Галичини та Володимирії”, саме їй також приписують і синьо-жовтий правор, у той час, як справжнім українським прапором багато істориків називають жовто-блакитний…
