В Україні ж люди здавна вирощували зернові культури – пшеницю, овес, ячмінь, просо тощо. Картопля – надзвичайно популярна культура не тільки в Україні, але й у всьому світі. Але виявляється, що з неї готують не лише страви, а й спирт для горілки. Чому картопляна так і не стала популярною в Україні?
Надзвичайно важливим елементом у створенні горілки є саме сировина. Ба більше: чим вона якісніша, тим нейтральнішим вийде спирт. А це своєю чергою дозволить створювати усілякі смакові комбінаціїна наступних етапах виробництва.
Спирт для горілки, як ти вже знаєш, можна виготовляти зі зернових культур, цукрових, а також фруктів і овочів. Здавалося б, в Україні популярне не тільки зерно – пшениця, а й овоч – картопля.
Однак останній не вдалося закріпитися на ринку алкогольної продукції. Чому ж так?
Якщо пшеницю вирощували в Європі уже кілька тисяч років тому, то про картоплю до XVII століття в Європі та Україні зокрема навіть не знали, адже родом цей коренеплід із Перу. Та й на початках картоплю вважали справжнім делікатесом, який могли собі дозволити тільки заможні люди.
Змінилося усе у XVIII столітті, коли шведська вчена й агрономка графиня Єва Екеблад виявила, що з картоплі можна робити борошно та – на хвилинку – горілку. Відкриття дозволило 24-річній жінці потрапити до Шведської королівської академії наук у 1746 році.
Після появи картоплі в Європі наші предки спочатку пробували готувати з неї страви, знайомилися з незвичайним заморським коренеплодом. Але з часом усе змінилося. Популярність картоплі та її дешевизна стали причиною того, що люди почали гнати домашній самогон з її залишків. Щоб не псувалися, так би мовити.
У картоплі міститься велика кількість крохмалю та глюкози, тож процес створення спирту з такої сировини матиме нижчу собівартість.Мовляв, не потрібно ще й окремо додавати цукор для бродіння. Та й з 1 тонни картоплі можна було виготовити 112 літрів спирту. Здавалося, б перемога. Але радіти зарано.
Картопля хоч і є вигідним видом сировини з позиції виробників, сам спирт, який виготовляється з неї, здебільшого підходить для технічних цілей.
Причиною цього є сивушні масла. Спирт з картоплі містить високу кількість синильної кислоти й інших речовин, які негативно впливають на здоров’я споживача. І саме це стало причиною того, що горілка з картоплі заборонена в деяких європейських країнах. Щоправда, не всіх, але про це згодом.
З пшениці ж наші предки виготовляли спирт раніше, ніж з картоплі. Щоправда, спочатку називали вони цей продукт зовсім не горілкою, а хлібним вином. У книзі “Історія Горілки” читаємо, що аж до XVIII століття основною сировиною для виготовлення “сорокаградусної” були саме пророщені зернята жита. Пшениця ж лідируючі позиції посіла трішки згодом.
Поява заводів, які замінили домашні винокурні, відкрила одну цікаву особливість: готувати алкоголь з пшениці виявилося не лише вигідніше, а й простіше.
Цьому посприяв процес бродіння зерен цієї злакової культури, який відбувається активніше. Тож саме пшеницяв нашій країні й загалом Східній Європі стала найпоширенішою культурою, з якої виготовляють горілку.
Ти можеш запитати, яка ж різниця, з чого робити спирт, якщо його формула містить тільки вуглець, водень і кисень? Дійсно, формула етилового спирту – C2H5OH. Та це геть не означає, що весь етиловий спирт однаковий – без смаку й аромату сировини, з якої він виготовлений.
Напої різних виробників усе ж відрізняються один від одного. І все це тому, що у спирті залишається певна кількість домішок, характерних для сусла, з якого він виготовлюється.
Саме тому, на думку поціновувачів міцних алкогольних напоїв, пшенична горілка вирізняється м’якшим смаком, на відміну від житньої. Цим ми й можемо пояснити її популярність у народі.
Коли говорять про смак, то мають на увазі не штучні ароматизатори, якими часто зловживають виробники. Мовиться про інгредієнти, які дозволяють спирту розкритися, формуючи органолептику.
На смак картопляної горілки впливають ті ж синильні кислоти, сивушні масла й інші сполуки, які є у спирті, виготовленому з цього коренеплоду. Ця вибухова суміш спричиняє швидше сп’яніння, а часто й втрату настрою. Горілка з картоплі не може похизуватися м’якістю. Її аромат різкий та іноді не надто приємний. Вона в’язка, масляниста, має терпкий післясмак.
Також цьому напою властиві фруктові або земляні нотки. У радянські часи це намагалися маскувати за допомогою кориці. Але такий підхід не дозволив напою набути популярності на наших теренах.
Смак пшеничної горілки вирізняється дещо кремовою текстурою та м’якістю, у смаку присутні хлібні нотки.
Пшенична горілка має виразні солодкуваті нотки, хоч і менш солодкі за аналоги, створені на основі кукурудзи. В ній розрізняють нотки лайма, цедри лимона, анісу або лакриці – смак має сильний характер.
Тож не дивно, що найякіснішим вважають спирт, у виробництві якого використовують добірні сорти пшениці, і що без якісної пшеничної горілки складно уявити свята та зустрічі. Причому далеко не тільки в Україні.
У деяких країнах Європи та США картопляна горілка все ж досить популярна. Цю дешеву сировину використовують ще з XIX століття. Але зараз частенько виробники хитрують, змішуючи пшеничний спирт з картопляним.
Зверни увагу, що такий мікс обов’язково повинні вписувати у маркування пляшки. І що такий алкоголь здебільшого належить до категорії низьких цін.
Наведемо й кілька прикладів відомих брендів саме картопляної горілки: Chopin (Польща), Karlsson’s Gold (Швеція), Luksusowa (Польща), Woody Creek (США), Grand Teton Vodka, США.
Підбиваючи підсумки, можна зробити кілька важливих зауважень:
- Картопляна горілка дешевша у виробництві, та має характерний маслянистий присмак і різкий аромат. Вона може стати причиною швидшого сп’яніння, а також різкої зміни настрою.
- Звісно, за кордоном уже вміють очищати спирт із картоплі від синильної кислоти й сивушних масел, проте якість його досі суттєво відрізняється від зернового – у гірший бік.
Спирт з якісного зерна, який проходить безліч етапів фільтрації, краще справляється з цим завданням. Тому й не дивно, що у світі загалом та в Україні зокрема популярнішою стала таки пшенична горілка.
