9 вересня в Івано-Франківську відбулося дійство, яке сколихнуло усю інтелектуальну аудиторію міста, нагадавши собою ніби про уже далекі, але ще такі близькі декому часи совка (СРСР).
Так чи не на всіх медіа ресурсах міста та області, які за чутками на 80% контролюються наближеними до народного депутата Олександра Шевченка людьми, з’явилися публікації та повідомлення під ключовою фразою «Представники громади міста одностайно підтримали звернення до Олександра Шевченка та висунули його кандидатом в мери Івано-Франківська».
Ось повний текст звернення до нардепа Шевченка від імені «громади міста», який на зібранні «її представників», зачитала юрист і громадська діячка Уляна Василик, донька одіозного незмінного при усіх владах директора ОТБ «Галичина» Ольги Бабій, яка ще до недавнього часу працювала юристом в «Благодійному фонді ім. Юрія Дерев’янка»:
«Шановний пане Олександре!
Громада Івано-Франківська уважно слідкує за перебігом виборчої компанії. Нам не байдуже, хто очолить місто після виборів до місцевих рад.
Ми не сліпі, як думають деякі посадовці, які за роки урядування зрослися зі своїми кріслами і, певно, переконані, що то їхні спадкові трони, а вони «божі помазанці».
Ні, шановні, ви лише слуги громади. Ми багато знаємо і бачимо, що за фасадом з красивих слів, за псевдо-патріотичними декораціями, що панує нині у міській владі, ховається розростання міської руїни, де людям все важче й важче жити, а вільно почуває себе лише багатоголова нахабна гідра корупції.
Ми вже не ті наївні «пострадянські обивателі», яким десятки років дурили голови політичні пройдисвіти. Ми маємо досвід, на жаль гіркий, коли ті, кому ми виявляли довіру, паразитували на міській громаді, наживались на відкатах і хабарах та сміялись над нами. Та й нині нащадки тих скоробогатьків, що вийшли з чиновників в мільйонери, намагаються закріпити свою «сімейну» владу на наших шиях.
Ми кажемо їм: не вийде!
Нам потрібні не вишивані балакуни-діджеї і не мальовані псевдопатріоти, не бракороби, що кричать «Зробили!», а відповідальні менеджери, управлінці, що мають досвід господарської роботи та дієві, злагоджені і перевірені у справі команди. Нам потрібні люди з репутацією, під вагоме слово яких місто отримає інвестиції для розвитку і створення робочих місць.
Тому ми, представники громади міста, висуваємо нашим громадським кандидатом у міські голови Івано-Франківська знаного всіма Олександра Шевченка!
Громада міста вже двічі виявляла йому довіру і він нас не підвів. Кожний може побачити якісну роботу на Набережній, всі знають про його боротьбу з гідрою корупції, яка прописалася в лівому крилі адмінбудинку на вулиці Грушевського, 21, всі знають про менеджерський хист Олександра Шевченка втілений в «Буковелі», де не соромно приймати навіть президентів.
Громада міста дає Вам, пане Олександре, наказ: сміливо йдіть на вибори, перемагайте, очолюйте місто і негайно проводьте реформи. Гоніть з міста щурів-хабарників, очищуйте місто від паразитів, створюйте європейське життя у місті, яке варто того, щоби за нього боротись.
А ми Вас підтримаємо! Заради майбутнього безпечного та комфортного вільного міста вільних людей!
СЛАВА УКРАЇНІ!»
Свою підтримку Олександру Шевченку висловили ключові представники громади: Тарас Бугаєнко, Віталій Мерінов, Тетяна Терсенова-Заводовська, Роман Бончук, Олег Головенський, Ігор Фріс, Уляна Василик, яких можна було побачити у президії під час «висувань» поруч з Шевченком. Цікаво, що більшість з них є кандидатами у депутати від партії «Укроп», обласну організацію якої за прогнозами мав очолити Олександр Шевченко, і який буцімто в останній момент від цього відмовився, мабуть, за прикладом Геннадія Корбана, якому посада голови партії на виборах у Чернігові аж ніяк не допомогла?..
І ось відразу після публікації інформації про згадане дійство і самого листа, написаного «від імені громади міста» в кращих традиціях радянського агітпрому, в соцмережах розгорілися цілі баталії з коментарів.
Першими, хто розмістив новину на своїх сторінках у соцмережах, були вище перелічені люди з президії. Зрозуміло, що критичні коментарі з цього приводу на їхніх сторінках годі й шукати, адже власник сторінки може в будь-який момент такі видалити. Тому тут одні хвалебні оди та дифірамби, яких достатньо і у самому листі…
Проте на сторінках пересічних людей чи громадських активістів можна почитати й протилежні думки з цього приводу, хоча тут поодиноко трапляються теж дифірамби, які чомусь ніхто не видаляв.
Чи не найпалкішими були коментарі на сторінках Надії Сербін та Ростислава Гудзінського, де вони поширили одну з хвалебних публікацій на адресу Шевченка у зв’язку з його «безальтернативним» висуванням «громадою», взятою з інформаційного сайту, що тривалий час активно займається піаром буковелівського олігарха і народного депутата.
Ось, яку передмову до цієї статті-оди написав сам Гудзінський (орфографію не змінено):
«Ну, що друзі виборча компанія почалася, у зв’язку із цим більше не буду критикувати та оцінювати політиків, а тільки аналізуватиму «цитати», обіцянки та заяви кандидатів. А ви самі зробіть свої висновки. Вчора було зібрання УКРОПу по висуненні Шевченка у мери.
– За підсумоком зборів 100 людей зроблена заява: «представники громади міста одностайно підтримали звернення до Олександра Шевченка та висунули його кандидатом в мери Івано-Франківська»…
– Цікавим є і цитати в заяві «від імені громади», ось, як вам така: «нам потрібні не вишивані балакуни-діджеїне мальовані псевдопатріоти, не бракороби, що кричать «Зробили!». У вишиванках ходять депутати тушки Палійчук та Парфан, а далі: «мальовані псевдопатріоти», я так розумію йдеться про крадену назву та емблему «УКРОП»?. Далі бракороби «Зробили», швидше за все мають на увазі недороблену вже майже рік вул. Набережна., що не має верхнього шару покриття, а гроші на її будівництво вже освоєні…
– Далі громадський кандидат?: «Тому ми, представники громади міста, висуваємо нашим громадським кандидатом у міські голови Івано-Франківська знаного всіма Олександра Шевченка!». Нагадаю УКРОП та Шевченка підтримало 7 громадських організацій області із понад 1000 зареєстрованих…
– Надзвичайно цікавим був виступ юриста Ігоря Фріса: «варто брати вила в руки, ну не так як Ляшко, а трохи по-іншому, і вимітати те, що залишилось, ті «Авгієві стайні», які залишились на сьогоднішній день в місті». «Вимітати вилами те, що залишилося»? Напевно таке не приходило у голову навіть новому другу олігарха Шляшку.
Але найцікавікавішими видалися цитати самого «кандидата». Ось до прикладу наведу кілька:
– «Досить дурити народ, що у нас безкоштовна медицина. Цього нема і ми всі це прекрасно знаємо. Важливим питанням є питання спекуляції цін на медикаменти в аптеках. Будемо домовлятись з аптеками, щоб ціни на ліки ставали нижчими.
Не вдасться домовитись з конкретними аптеками – відкриємо свої і не тимчасові, а постійні». А для чого чужі чи свої аптеки при страховій медицині? Де він у Європі взагалі бачив такий анахронізм???
– «Я не розумію, що таке ЄРЦ. А те, що я не розумію – я буду знищувати», – відповів Шевченко.
– «більше ніхто не будуватиме там, де йому захочеться», – впевнений Шевченко. А бітумна установка, чи депутатам можна?
– «Жити «совком» я не збираюсь. За декілька років ми зробимо Івано-Франківськ справжнім європейським містом», – резюмував Шевченко.
Важливо, що пан Ростислав на відміну від «представників громади» зберіг на своїй сторінці усі можливі коментарі, будь вони за чи проти «рішення громади», тому було що цікаве почитати:
Так Гудзінському спробував заперечити відомий адвокат Павло Фріс: «Ростику! Перед тим, як писати скільки було людей на зібранні слід було піти і порахувати! Я там був і гарантую, що було не 100, а СОТНІ ЛЮДЕЙ!»
На що Гудзінський відписав: «Важливо не скільки було людей, а що казали і пропонували, як на мене. Наші хлопці там теж були і не голосували, а сказали, що висуванець «громадськості», як вам така підміна понять??? А як вам перл «Альтернативи не має», це всерівно, що виходу не має. За відповіді «Ш», я взагалі мовчу, це взагалі мраки, з ним хтось із спічрайтерів працює? Це ж не Донбас, там би такий стиль сприйнявся на ура…»
«…Ну дуже файна світлина…… Як на партзборах КПРС…?», – прокоментував одну з фотографій «президії» активіст Віталій Чорненький.
Мабуть йому у відповідь Віктор Познік тут же написав: «КПРС не лікується…».
А Ольга Деркачова в своєму коментарі перейнялася іншим: «…А я сиджу і думаю: громада міста як підтримала? То просто кілька людей підписалося? І це вже громада? Чи я щось не розумію просто?»
Наче саме Ользі відповіла Людмила Р-о: «А де ж я, хто викреслив мене з громади? А де мої рідні та друзі? Чи громада – це клан Шевченка?»
Мария Клид доповнила: «Зібралася купка маргіналів і вже вони вся громада Франика)))»
Сам же власник сторінки Ростислав Гудзінський тут же, в одному зі своїх коментарів, висловився так: «Ви знаєте, друзі, за все це «свято демократії» містер «Ш» платить величезні гроші. А залучені ним наймити (пропагандисти, піарники, придворна громадськість та ЗМІ) своїми діями лишень знижують рейтинги, що УКРОПу, що п. «Ш», якісь прям «врєдітєлі»…
Sergiy Rybak продовжив: «Це – БАБЛО! Хто ще може змагатися з паном Ш.? А ніхто! Бабло де? Зараз ніхто(навіть «опоблок») не дозволить собі такого. Вусьо поділено. Бєня красюк, но з кадрами тіко прогадав, як на мене. Якби не бикував, акуратно – то взяв би Ґендікап. А з саньком – ну, нє палучіцца… Соррі, не той. Піпл не схаває, нарешті (Коби так було))))»
Дописувач Vic Beretton висловився стосовно уже легендарної фрази Олександра Шевченка на згаданому зібранні стосовно КП ЄРЦ: «ps тільки пліз не треба приплітати сюди етнос. Не важливо якої національності чи походження претендент на посаду, важливо яка він людина.
І якщо людина говорить «не розумію – знищую», це типовий фашизм. Він зробить Франківськ європейським містом? З таким гаслом? Угу(«
А Natali Bozhenko пригадала перероблену в анекдот відому гумореску Дмитра Восаркена. «Мені найбільше сподобався спіч п. Фріса «про вила, якими він збирається, щось вимітати». Пам’ятаєте анекдот. Дали єврею лопату і кажуть копай? Єврей уважно роздивився лопату і запитав, а де тут моторчик? Йому відповіли: «а де ти бачив лопату з моторчиком?».
А єврей і каже: «а де ви бачили єврея з лопатою?». Отака сама історія і тут єврей Фріс і «вилами вимітати»…», – написала вона, мабуть, маючи на увазі високі розумові здібності цієї нації, представники якої найбільше прославилися в інтелектуальних сферах, як політики, правознавці, економісти, лікарі, митці та ін.
Та відомий і всіма поважний у місті юрист та нотаріус Ігор Фріс відреагував на попередні дописи на сторінці Гудзінського так: «Ростик ваші коментатори скатуються в ганебний антисемітизм та ксенофобію. А вимітати ті конюшні таки прийдеться вилами. І без моторчика….і без Вас…..»
На що Гудзінський відповів: «Мої думки, коментарі і антисемітизм та ксенофобія пане Ігор поняття просто несумісні. У мене друзі є серед десятків народів, у тому числі і єврейського. Серед голосівців є багато етнічних євреів, це розумні і патріотичні люди. Та й взагалі я на відміну від вашого шефа і кандидата «Ш» надзвичайно толерантна людина. А людей я не ділив і не буду ділити за етнічним принципом. Ви просто помилилися з висловлюваннями от і ремсуєте, але даремно. А що ви може не знаєте, що олігахія і корупція це тотожні поняття, а злодій не має національності, він просто злодій і все. Я міркував, що Вам це відомо».
«Читайте вище. Ваші коментатори. Не слід все апроксиміювати на себе. Я не помилився у висловленні думки. Авгвєві конюшні треба прибрати. І ми це зробимо. До речі стане називати Сашу моїм шефом. Я не на зарплаті, нема долі і взагалі абсолютно незалежна особа, яка свідомо вирішили допомогти найняти громаді міста класного менеджера. Потім ще дякую скажете», – погрожуючи, парирував Фріс.
Загалом вийшло так, що одні назвали інших «маргіналами», а їхні заявки – «фашизмом», а інші у відповідь назвали перших «антисемітами», так наче б, хто не голосує або проти Шевченка чи «Укропу», такими є, чи його кандидатом у мери міста висунула виключно єврейська громада міста? Хоча слід зауважити, що саме ця колись чимала громада, що становила ледь не половину населення Станіславова, наряду з вірменами, німцями та поляками суттєво спричинилася для розвитку нинішнього Івано-Франківська, і це нині цінується.
Далі можна було б ще довго цитувати чужі коментарі з цієї чи десятка сторінок інших користувачів Фейсбука, які мало чим відрізняються від наведених, адже багато людей переконані, справедливо вважаючи себе частиною тієї ж громади міста, що вони нікого не уповноважували звертатися від їхнього імені до жодного потенційного кандидата у мери. Та краще один раз самому погортати сторінки соцмереж, ніж читати їх уривками. Бо саме тут, всупереч усіляким сумнівним соціологіям і твердженням «представників громади» з президії чи зали, починаєш розуміти, що альтернатива таки, значить, є!..
За матеріалами соцмереж Іван Луйко
