В економічному відношенні лише небагато українців виграли від «Євромайдана». Головним бенефіціарієм «Майдану» виявився один з його спонсорів Ігор Коломойський, чий стан оцінюється Forbes майже в 2 млрд. доларів. Завдяки вкладенням в ЗМІ за кілька місяців з одіозного олігарха глава Дніпропетровської обладміністрації перетворився чи не в головного патріота країни, але що насправді отримує Україна від діяльності Коломойського?
Нафтові війни
15 серпня Міжнародний комерційний арбітраж виніс рішення за позовом шестирічної давності, зобов’язавши державу Україна виплатити російській «Татнефти» близько 100 мільйонів доларів. Розплачуватися Україні і українцям доведеться за інцидент 2007 року, коли Ігор Коломойський здійснив «рейдерське захоплення» Кременчуцького нафтопереробного заводу.
Групі «Приват» тодішнє «віджимання» заводу дозволило наблизитися до довгоочікуваного монопольного становища на внутрішньому ринку: вже підконтрольні Коломойському Дрогобицький і Надвірнянський НПЗ з економічних міркувань були зупинені (функціонують в якості сховищ), а за три інших ключових підприємства – Одеський, Херсонський і Лисичанський НПЗ – ведеться запекла боротьба.
Саме «Майдан» дозволив Коломойському змінити тактику в цій нафтової війні, зробивши ставку на державний «адмінресурс». Адже боротися за Одеський НПЗ набагато зручніше, коли область очолює «своя людина» Ігор Палиця, призначення якого в травні 2014 пролобіював Коломойський.
Гендиректором «Укртранснафти», оператора-монополіста магістральних нафтопроводів, є ще один «приватівець» Олександр Лазорко, а в кінці травня Коломойському вдалося призначити «втікача» Ігоря Діденка замміністра енергетики та вугільної промисловості.
З такою командою у владі «Приват» взявся штурмувати НПЗ, що залишилися. З Лисичанським вирішили вчинити просто – об’єкт, що належить «Роснефти», регулярно обстрілюють браві вояки з «добровольчих батальйонів» Коломойського. За заявами самих росіян, збитки від артилерійського обстрілу підприємства 21 липня склали близько 100 млн. доларів…
В схожому ключі підійшли до проблеми Херсонського НПЗ, контрольованого нардепом Ігорем Єремєєвим. 21 березня співробітники «Укртранснафти» Лазорка під виглядом проведення «технічних робіт» компресорами витіснили технологічну нафту трубопроводом «Херсон-Кременчук» у бік Кременчуцького НПЗ.
Менеджери Єремєєва направили позов до суду, але остаточне рішення ще не прийнято. Сам же Коломойський стверджує, що нафта перекачувалася для того, щоб вона не дісталася ополченцям. Ось таким чином під шумок АТО дніпропетровський олігарх зміцнює свої позиції на нафтовому ринку, хоч Україні це поки приносить тільки мільярдні збитки.
Кому війна,
а кому надприбутки
АТО – одна з головних інвестицій «Привату», який узяв на утримання кілька добровольчих підрозділів. «Приватна армія» поки що воює на одній стороні з державною, але вже є потужним аргументом у політичних та економічних торгах Коломойського з владою.
Нещодавній ультиматум «Правого Сектора» політологи схильні розглядати саме як сигнал Києву від дніпропетровського губернатора. Вадим Карасьов у своєму коментарі назвав демарш Дмитра Яроша «пробною кулею команди Коломойського», за допомогою якої «Приват» тестує Київ на реакцію і на можливість розколу у правлячому угрупуванню.
Подібної думки дотримується і колишній заступник командира батальйону «Азов» Ігор Мосійчук: «Дмитро Ярош, на жаль, політично не самостійна фігура. Перебуваючи в Дніпропетровську, він знаходиться під політичним впливом олігархічного клану Коломойського. Саме люди Коломойського використовують бійців «ПС» для виконання своїх брудних справ. Наприклад, кілька днів тому бійці «ПС» під керівництвом їх дніпропетровського керівника Денисенка викрали і утримували у підвалі ОДА главу Держкомзему пана Рудика».
Недавній епізод зі «свободівцем» Сергієм Рудиком – відмінна ілюстрація методів «Привату». Перебуваючи 14 серпня з візитом в Дніпропетровську, глава Держкомзему був викрадений невідомими. Предмет суперечки – призначення незручного для «Привату» Вадима Чувпила в. о. начальника облземагентства в Дніпропетровській області. Переконувати Рудика вирішили в підвалі ОДА з мішком на голові, але на ранок «свободівця» відпустили.
Не сказати, щоб «свободівська земельна мафія», як її називав заступник Коломойського в ОДА Борис Філатов, викликала якусь симпатію і співчуття, але й подібні методи явно контрастують з ідеалами «Євромайдана».
Проте «Приват» поки виграє від усіх наслідків «Майдану», в тому числі і збройного конфлікту на Донбасі. ТОВ «ПКФ «Авіас» Коломойського за 6 місяців виграло тендери на оснащення української військової техніки паливом сумарно на 451 млн. грн..
А 2 липня уряд дозволив «Авіас» брати участь в конкурсі на поставку військових касок бронежилетів – запропонувавши ціну за одиницю майже вдвічі більше, ніж другий учасник конкурсу (фірма «Темп-3000),»Авіас» виграв і цей тендер на 55 млн. грн. бюджетних коштів.
«Приват» проти всіх
Багато зі знайомих з Ігорем Коломойським особисто відзначають, що схильність до конфліктів – не стільки вимушений захід, скільки психологічна потреба дніпропетровського губернатора. На даний момент агресивна політика «Привату» налаштувала проти команди Коломойського практично всіх ключових українських і російських гравців.
З росіянами Коломойський спалив всі мости ще задовго до скандальних березневих висловлювань про Володимира Путіна. Погану славу у наших північних сусідів глава «Привата» придбав ще наприкінці «нульових років», коли «кинув» Романа Абрамовича на сотні мільйонів доларів в справі «Evraz».
На «внутрішньому ринку» Коломойський знаходиться в стані відкритої війни з Дмитром Фірташем та Сергієм Льовочкіним, яких регулярно поливає брудом «1 + 1», Рінатом Ахметовим та Ігорем Єремєєвим, на чиї активи претендує «Приват». Відносини з Віктором Пінчуком, з яким глава дніпропетровської ОДА у 2013 році судився в Лондонському Високому суді правосуддя через Криворізький залізорудний комбінат, також досить ворожі.
Коломойський неодноразово закликав до «націоналізації» всіх об’єктів, чиї власники підозрюються у фінансуванні сепаратистів – під таким соусом «Приват» хотів подати громадськості захвати активів Ахметова і Фірташа. Зараз же дніпропетровський губернатор виступає одним з головних лобістів анонсованої кабміном приватизації залишків державної власності.
Втім, така агресивна експансія на внутрішньому ринку аж ніяк не означає, що у «Привата» все вже так і безхмарно. На початку серпня в ЗМІ з’явилася новина про те, що «Приват» починає імпорт палива з Білорусі в досить великих обсягах, а своя нафта у власника 1600 АЗС на території України вже закінчується.
Плюс до цього знаходяться в судах і збуджені ГПУ справи проти «приватівських» структур – зокрема, «безпредєл» з Херсонським НПЗ може відгукнутися Коломойському втратою контролю над «Укртранснафтою».
«Євромайдан» показав, чим може обернутися агресивна експансія одного угруповання, який протиставить себе всім іншим гравцям – головному бенефіцеарію революції не варто про це забувати…
Джерело: Inpress.ua, політолог Антон Авксентьєв
