Ворог не полишив своїх планів розширення російського контролю над усіма районами Донецької та Луганської областей. Більше того, має намір грати “у довгу”.
З 11 січня особисте командування так званої “СВО в Україні” було доручено начальнику Генерального штабу збройних сил рф Валерію Герасимову. Саме в цей період російська армія перейшла в анонсований контрнаступ. А вже ближче до кінця березня більшість аналітиків ледь не в один голос почали стверджувати, що російський контрнаступ захлинувся, не досягнувши своїх цілей.
Так, наприклад, “експерти” Інституту вивчення війни (ISW) вказують на те, що Росія провалила так званий “великий” зимовий наступ і не досягла поставлених цілей – повністю захопити Донецьку і Луганську області.
Так, зокрема, “аналітики” Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що зимовий наступ російських військ не досягнув поставленої Кремлем мети – захоплення територій по адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей до 31 березня. Більше того, що Росії не вистачить бойової потужності, необхідної для проведення більш ніж однієї великої наступальної операції в Донецькій і Луганській областях, а триваючі призовні кампанії в Росії та на окупованих українських територіях можуть свідчити про те, що Росія готується до нестачі резервів.
Утім, заяви про те, що росія провалила зимовий наступ і не досягла поставлених цілей, що росії не вистачить бойової потужності для проведення операції, є повною невідповідністю реаліям.
Наразі росіяни здійснювають наступальні операції одночасно по декількох напрямках. За інформацією Генштабу ЗСУ, противник продовжує зосереджувати основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. І в результаті на трьох з них — Бахмутському, Мар’їнському та Авдіївському — окупанти, на жаль, отримали певні тактичні успіхи.
Крім того, можу констатувати, що своїми діями агресор створює передумови для створення оперативного оточення українських угруповань, які зосереджені в цьому районі. Інше питання, що завдяки злагодженим діям підрозділів Сил оборони України та героїзму кожного воїна, окупанти наразі не можуть здійснити свої плани.
Цікавим є той факт, що днями військово-політичне керівництво країни-агресорки раптово відкликало з відпустки командувача ВДВ генерала Михайла Теплінського, якого, за чутками самих же росіян, начебто відправили у відставку через незгоду використання десанту як звичайних штурмовиків. Зазначу, що Теплінський вже відбув до зони бойових дій разом із іншим “опальним” генералом — колишнім командувачем об’єднаного угруповання окупантів в Україні Олександром Лапіним. Це якщо не тривожний сигнал, то говорить про те, що росіяни будуть продовжувати спроби блокування українських підрозділів в районах Мар’їнки, Бахмута а Авдіївки.
У контексті цього варто спростувати твердження про те, що у росіян відчувається нестача оперативних резервів.
Це — маячня. Інше питання щодо кількості і якості. Адже рівень підготовки так званих “чмобіків” бажає бути кращим.
При цьому варто зауважити, що російське командування фактично не розглядає мобілізований контингент як основну складову для ведення бойових дій. Так само, до речі, як і їхнє матеріально-технічне забезпечення. Тобто знову таки спрацьовує тактика Другої світової — вал тіл, місцевих атак, а там — як карта впаде.
Між тим фіксується передислокація підрозділів ворога на Білогорівському виступі. А під Вугледаром після щонайменше двох великих поразок відбулася ротація російських підрозділів 155-ї бригади морської піхоти з Далекого Сходу.
Разом з тим на Лиманському напрямку, біля Кремінної, з’явилися нові підрозділи 3-ї і 24-ї бригад спецпризначення, 144 мсд та 90-ї танкової дивізії ЗС РФ.
На мою думку, ця тенденція є досить неприємною і може свідчити про те, що окупанти розглядають можливість наступів за декількома напрямками з метою розтягнути підрозділи ЗСУ.
Більше того, не виключаю можливість локальних провокацій з боку росіян на українсько-білоруському кордоні. Ці провокації, мають на меті не дати можливості українським Силам оборони передислокації резервів з того напрямку на схід.
Отже, враховуючи викладене, можна констатувати, що інформацію, яка озвучується з приводу провалу зимового наступу росіян, не треба прив’язувати до конкретних зимових місяців. На жаль, росіяни намагаються грати “в довгу”.
Більше того, останні заяви російського керівництва засвідчили, що військам не ставляться короткі дедлайни для досягнення виконання певних задач. Тому говорити про провал наступальної операції ворога як мінімум недоречно. До того ж та інформація, яка лунала з приводу захоплення Донецької області до 31 березня, була озвучена не росіянами, а ГУР МОУ.
Нагадаю, 16 січня 2023 року в ефірі загальнонаціонального телеканалу представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) Андрій Юсов заявив, що російський президент-диктатор Володимир Путін вкотре поставив новий термін захоплення Донбасу новому командувачу угруповання російських військ в Україні Валерію Герасимову.
“І чергові терміни, які він визначає вже для Герасимова, скажімо, як нового керівника війни проти України, — це мета захоплення Донбасу і формування певної зони безпеки, ну, вже до березня”, – заявив він.
У свою чергу Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що росіяни втрачають набагато більше солдатів, ніж українці, однак не треба недооцінювати Росію, “оскільки вона продемонструвала готовність ввести десятки тисяч нових військ”.
