Влітку 1988 року в Чернівцях траплялися поодинокі випадки облисіння у дітей. Випадіння волосся супроводжувалось поганим самопочуттям та розладами нервової системи.
Лише у жовтні, коли алопеція у дітей стала масовою, а батьки вийшли на протест, почалося розслідування. Результати не влаштовували нікого. Журналіст з Чернівців Олег Тудан розповів деталі тих загадкових подій:
ДИВНІ СИМПТОМИ
У жовтні 1988-го п’ятеро дітей потрапили в міську дитячу лікарню № 2 у Чернівцях з облисінням. Діти втрачали волосся по-різному — повністю або частково. Усім їм було до 12 років.
Обласне бюро судово-медичної експертизи (СМЕ) тоді очолював професор Віктор Бачинський. Він і досі працює там. Поки у місцевому відділенні токсикології з’ясовували, що саме стало причиною алопеції, у радянського керівництва з’явилася офіційна версія, яку і потрібно було доводити до відома громадян.
«Офіційною причиною — ще до результатів — назвали отруєння талієм. В Москву чи не щодня відправляли літаки з пробами листя, ґрунту, тушки дохлих собак та котів, внутрішні органи загиблих в ДТП. Шукали талій, аби довести офіційну версію», — розповідає Віктор Бачинський.
Талій у цій справі фігурує не просто так. 18 березня 1987 року в Києві декілька учнів та вчителів школи № 16 потрапили у лікарню з ознаками харчового отруєння. Двоє дітей та двоє дорослих померли майже одразу, ще дев’ятьох врятували в реанімації. Отруїла всіх шкільна посудомийка Тамара Іванютіна — вилила в каструлі високотоксичний розчин на основі талію. Як пізніше Тамара пояснювала на суді, вона просто вирішила провчити учнів, які погано поводились у столовій. Її засудили до розстрілу за отруєння не менше 20 людей.
Саме симптоми отруєння у київській школі, насамперед, випадіння волосся, дозволили партійному керівництву визначити «талієву» версію як основну в отруєнні чернівецьких дітей. Містом ширилися моторошні чутки, що над Буковиною пройшов загадковий дощ коричневого кольору, після якого труїлися люди та псувався одяг.
ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА У СЕРЕДМІСТІ
1 серпня 1988 року таксист Сухарєв віз пасажирку з готелю на чернівецький вокзал. Він побачив, як на одній з центральних вулиць міста військові в протигазах поливали дорогу з протипожежних шлангів. Таксист охоче розповідав про те, що бачив, своїм пасажирам.
Під час інтерв’ю з журналісткою газети «Молодий Буковинець» Людмилою Чередарик Сухарєв розповів, як йому погрожували двоє незнайомців. Мовляв, буде багато говорити, то вб’ють і його, і його сім’ю.
Окрім Сухарєва, були й інші очевидці нічної зачистки вулиць. Це бачив коректор румуномовної газети, який повертався додому разом з колегами. Людмила Чередарик спілкувалась з його дружиною. Він розповів їй, що посеред міста зупинили автівки та наказали чекати, поки помиють вулицю. Один з військових, вочевидь, румун, почувши рідну мову, підійшов до машини та тихо сказав зачинити всі вікна.
«Повернувшись додому, чоловік зробив собі ванну. А за кілька хвилин дружина почула крик. Прибігла і побачила, як його волосся плаває на поверхні», — переповідає Людмила.
Зрештою, чутки та відсутність офіційної інформації призвели до того, що в кінці жовтня містяни вийшли на численний мітинг на Центральну площу. Вони вимагали, аби чиновники оприлюднили інформацію. Тоді ж про облисіння почали писати всесоюзні газети.
ТАЛІЙ ЧИ ГІДРАЗИН?
Комісія, яка мала з’ясувати причини алопеції чернівецьких дітей, працювала декілька місяців. Закриті наради проводив перший заступник голови Ради Міністрів УРСР Євген Качаловський, в місто навідувались головний судмедексперт УРСР та головний токсиколог. Виділяли гроші на будівництво діагностичного центру та оздоровлення дітей. Водночас публічно влада притримувалась «талієвої» версії.
Коли Віктора Бачинського допустили до бібліотеки КДБ, він натрапив на посібники по експлуатації ракетного палива. Професор зрозумів, що симптоми отруєння солдат збігалися з клінічною картиною, яку лікарі спостерігали у дітей. Тоді в бюро СМЕ вирішили знайти спосіб визначити складові ракетного палива в організмі людини. Один з експертів бюро СМЕ Микола Романюк зміг виокремити сухий залишок речовини у сечі отруєних дітей. 19 лютого 1989 року він прийшов з результатами аналізу до Бачинського.
«Гідразин та його похідні» було написано у висновку. Експерти відправили зразки колегам з Нідерландів, там висновок підтвердили. Але ж гідразин — це компонент ракетного палива. Звідки він взявся посеред Чернівців?
За словами Бачинського, в ті роки розформовували ракетні частини в Івано-Франківській області, небезпечні речовини вивозили на перероблювання чи до могильників хімічних відходів. Оскільки у Чернівцях не було об’їзної дороги, військова техніка з франківськими реагентами їхала через місто. Випаровування гідразину, розлитого на асфальт, підіймаються у повітрі не вище 70-80 сантиметрів. Тому, вважає професор, облисіли лише діти, які вдихали отруту.
Офіційно хімічне отруєння знайшли у 167 дітей. Неофіційно — до 300 дітей та декілька дорослих. Різні симптоми, наприклад, мігрені, досі переслідують чернівчан, що застали літо-осінь 1988 року. Справжні відсотки росту смертності, респіраторних та інших захворювань після цих подій невідомі. Під час перебудови влада забула про розслідування, є лише версії того, що насправді сталося у Чернівцях.
ПРАВДА МАЄ ЦІНУ
Викладач чернівецького університету Віктор Фреліх допомагав журналістам досліджувати загадкові випадки облисіння. З 1991 року він почав займатися розслідуванням самостійно. «Віктор був одержимий цією темою. Він шукав очевидців, а я брала інтерв’ю. Він знаходив все більше доказів того, що причиною облисіння стало ракетне паливо», — розповідає Людмила Чередарик.
У квітні 1995 року Віктор Фреліх поїхав продавати мамину квартиру до Києва. Там зустрівся зі знайомим колишнім працівником спецслужб. Вони трохи випили. Дорогою додому в потязі Віктору стало погано. В Чернівцях дружина зустріла його та одразу повезла у лікарню. Місяць він провів у реанімації, після чого помер. За словами Людмили Чередарик, у висновку написали — отруєння невідомою речовиною.
Про смерть українського журналіста писала американська преса, а його ім’я викарбували на Меморіалі журналістів у Вашингтоні. Утім, в Україні з’ясовувати причини смерті правоохоронці не стали.
