«Безкоштовну медицину», «Здобудемо мир», «Гідні зарплати і великі пенсії» – такий парад гучних і на цьому етапі безглуздих гасел можна прочитати чи не на кожному біг-борді по всій країні, адже наближаються місцеві вибори…
Таке враження, що майже ніхто в більшості цих партій не усвідомлює різниці між «місцевими» виборами та «парламентськими», інакше вони, чи їхні піарники і політтехнологи таких нісенітниць точно б не писали.
А коли люди, балотуючись, не усвідомлюють, що в разі обрання входитиме до їх компетенції, обіцяють понад свої повноваження повернути в країну мир і т. д., то треба молити Бога, щоб в них таких і не було, бо дурень замість миру може принести тільки чергову війну туди, де її ще досі не було…
І це означає, що обласний центр Прикарпаття має всі шанси найти на свою голову халепу ще більшу, ніж мав досі. Мова йде за представників політсили, які самі не сподіваючись, що по-дитячому наївні виборці дадуть їм такий величезний кредит довіри, випадково з собою до міської ради провели прибиральницю зі свого партійного офісу. Адже самі не сподівалися такої шаленої перемоги, охочих йти наприкінці партійного списку було обмаль, а керівництво вимагало подати якомога більше людей для пафосу. А доля взяла й пожартувала – пройшли всі: люди з освітою і без, з досвідом і ті, що їм ще треба було няньки. Ось така небезпечна вибухова суміш і «працювала» останні п’ять років у сесійній залі: захоче «мамка» чаю попити за 30 тис. доларів – вони і голосують, не захоче, то най мер сам собі мастить голову, що йому робити з містом, коли більшість – їхня?
І ось замість цих вишиваних любителів чаю ще одна команда сьогодні пнеться до влади на чолі зі своїм лідером, який своєю нещодавньою фразою увіковічнив Івано-Франківськ в історії українських виборів: «…я не знаю, що це. А що я не розумію, я буду знищувати».
Тому цікаво дізнатися з допомогою ЦВК, хто ж нині і де балотується.
Так в списку від «БПП-«Солідарність» до міської ради можна знайти і представників УДАРу, і навіть тих, хто ще нещодавно балотувався від Ляшка, останніх видає цілеспрямованість реклами. Можна побачити й таких, хто, як у спорті, став рекордсменом з кількості поміняних партій і фракцій. Кидаються у вічі в списку й групи сімейно-бізнесового характеру: Петро Шкутяк – син «нашоукраїнця» екс-мера Івано-Франківська Зіновія Шкутяка, Олег Коржак – зять Шкутяка та екс-заступник такого ж помаранчевого екс-губернатора Прикарпаття Миколи Палійчука, який нині очолює обласний список «УКРОПу», тут же друг і бізнес-партнер Петра Шкутяка – Ярослав Яцишин, який колись, вже будучи заступником міського голови, прославився тим, що на роботу ходив у кедах та шортах. Сам же екс-мер і екс-нардеп, а нині радник губернатора Зіновій Шкутяк разом з «шефом» йдуть в списках «БПП-«Солідарність» до обласної ради…
Є в цьому списку до міста ще один кандидат з колишнього оточення Шкутяка-старшого. Володимир Балагура – власник найбільшої у місті будівельної компанії «Ярковиця». Саме йому колись приписували спонсорство місцевої ВО «Свободи», а також закидали полагодження з ними усіляких потаємних справ за славнозвісним недешевим чаєм…
У ВО «Батьківщині» залишилися майже незмінні особи, які вже колись мали шанси себе показати при владі, як згодом і ВО «Свобода», в списках якої залишилися ті, хто ще не встиг або не зміг утекти з цього корабля. Одним словом – проФФесіонали.
«Воля» Юрія Дерев’янка переважно висуває усіх тих, хто колись мав чи ще має відношення до Всеукраїнського благодійного фонду імені того ж Дерев’янка, який, будучи «всеукраїнським», переважно діяв на теренах окремих районів Прикарпаття. Здебільшого вік усіх кандидатів тут не сягає і 30 років.
«Народний контроль». Тут кидається у вічі чимало «тимчасово безробітних» у списку. Мабуть саме для них їх кандидат у мери набрав стільки по банках позик, що його нині тягають по судах, як повідомляє ІА «Галка»?
«Самопоміч» Садового. Складається таке враження, що крутиться вона довкола власника будівельної компанії МЖК Експрес‑24 Петра Гречанюка і його партнера Тараса Виноградника, який в трійці списку партії до облради. Обоє відомі в Івано-Франківьку тим, що саме вони ведуть будівництво на колишній території школи міліції і прилеглої до неї велетенської військової частини.
Намагатися дати якусь характеристику «Опозиційному блоку» і, як подейкують, його сателіту, партії «Наш край» – вкрай не цікаво, бо тут з часів ПР майже нічого не змінилося.
«Патріот», «Партія простих людей Сергія Капліна» нічому нікого не говорять. Їхня політична реклама відсутня, і про кандидатів теж нічого сказати, окрім того, що згідно даних ЦВК «Патріот» в своєму списку зібрав найбільше безробітних, проте всі як один, як і в списку Капліна, є членами своїх партій. Тоталітаризм?
Народний рух України, Громадянська позиція Гриценка, Українська Галицька партія навіть не змогли виставити достатню кількість людей, щоб закрити всі округи в Івано-Франківську. Не закрили всі округи й «Самопоміч» та «Народний контроль», «Опоблок» і «прості люди Капліна».
Говорити щось про список «Укропу», який проголошували з газет, телеекранів, біг-бордів, і просто дістаючи телефонними дзвінками, ще задовго до офіційного початку виборчої кампанії і агітації, мабуть, буде зайвим? Хоча останній момент «укропи» цілковито зосередившись в пошуках компромату на конкурентів, забули про чистоту власних рядів. Тому їм довелося виключити з міського списку журналіста Миколу Кучернюка за попереднє членство в СДПУ(о) та ПРУ.
Перекинули в останню мить в список до області (читай «понизили», – авт.) заявленого до міста Юрія Лоп’янецького. Бо згідно чуток, Шевченко до останнього не знав різниці між «Самообороною Майдану» і ГО «Самообороною Івано-Франківська». За ці «проколи», з Кучернюком і Лоп’янецьким, кажуть, він перекинув до обласного списку і керівника міської організації цієї партії Олега Головенського, теж заявленого кандидатом до міста.
Присутній у списку до міста від «Укропу» й Ігор Фріс, який примудрився зарахувати чи прирівняти до антисемітів і ксенофобів усіх критиків та опонентів «Укропу» та Шевченка.
Звертає на себе увагу у цьому ж списку й Уляна Василик – донька беззмінного директора ОТБ «Галичина» Ольги Бабій, яка балотується на цих виборах в облраду від… «БПП-«Солідарність». А донедавна Василик працювала юристом у Всеукраїнському благодійному фонді ім. Ю. Дерев’янка, який нині очолює партію «Воля»!
Ось такий компот із сухофруктів виходить в нас на виборах.
І на завершення серед кандидатів до Івано-Франківської міської і обласної рад залишається Українська народна партія (УНП), яка на відміну від усіх вище перелічених партій зуміла на цих виборах об’єднати з собою ще кілька партій і ряд громадських організацій. До цього об’єднання правоцентристських сил увійшли Конгрес українських націоналістів (КУН), міська організація Української спілки ветеранів Афганістану, Громадська організація «Поклик Нації», «Меморіал» та ряд інших.
Завдяки цьому міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, який є і лідером обласної організації Української народної партії та водночас очолює списки кандидатів від УНП до обласної і міської ради зумів об’єднати під своїми прапорами чи не найвідоміших і найповажніших у місті представників освіти, медицини, виконавчої влади, мистецтва, медіа, спорту, малого бізнесу, ветеранів Афганістану й АТО, волонтерів та громадських діячів.
За інформацією з достеменних джерел УНП є також єдиною силою, яка вже провела попередні переговори про об’єднання в обох радах з іншими партіями в разі їх туди проходження і створення на місцях великої депутатської коаліції, на що фактично усі сили погодилися, за виключенням партії «Укроп», яку учасники переговорів бачити за круглим столом не захотіли…
На завершення, не залежно від чиїхось політичних симпатій, громаді міста, мабуть, не слід фанатично зосереджуватися на якісь одній партії, чиї обіцянки чи гречка виявляться найсолодшими, бо гіркий досвід попередніх років вчить, що будь-яка партія зосередивши у своїх руках переважаючу більшість голосів, перетворюється у абсолютне зло, не чуючи при цьому здорового глузду.
А мир ми обов’язково здобудемо, навівши порядок у себе в домі.
Підготував Іван Луйко
