Ціни на цукор в Україні й далі б’ють рекорди, хоча влада й обіцяє їх зниження вже незабаром…
За останніми даними Держстату, за рік (березень 2021 року до березня 2020) цукор у вітчизняному роздробі подорожчав на 64,7%, зайнявши другу сходинку в топовому списку продуктів харчування за темпами цінового зростання (на першому місці в цьому переліку яйця, що подорожчали за рік більш ніж удвічі).
Причому якщо ті ж яйця в березні дорожчати перестали, і навіть подешевшали на 0,6%, то цукор продовжує рости в ціні. За минулий місяць – ще плюс 4,8%.
І це не дивлячись на спроби влади збити захмарні цінники.
Нагадаємо: профільна асоціація “Укрцукор” була в числі тих, хто «підписався» стабілізувати цінники на продукти харчування на нещодавній зустрічі в Мінекономіки.
У профільній асоціації заявили, що не бачать передумов для подорожчання цукру.
“Попит і пропозиція збалансовані, зростання цін не спостерігається. На сьогодні оптово-відпускні ціни складають 21,35-22 гривні за кілограм з ПДВ“, – відзначили в “Укрцукрі” за підсумками зустрічі в Мінекономіки на початку квітня.
Втім, в магазинах цінники зовсім інші. У столичних продуктових мережах цукор продається в середньому по 30-34 гривні, а в деяких магазинах і по 35 гривень. За даними оперативної статистики профільна асоціація “Укрцукор”, на 16 квітня регіонів, де цукор вже почав дешевшати, не виявилося. Навпаки, зростання цін триває.
Наприклад, у Волинській області, в порівнянні з березнем, цінники від виробників зросли на 9%, в Сумській області – на 8%, в Чернігівській – на 7%. В Одеській області і зовсім новий рекорд – плюс 23% до березневих цінників і плюс 4% всього за тиждень (до 23,63 гривень за кілограм). На 22% за місяць злетіли ціни на цукор також в традиційно “цукровому” регіоні – у Вінницькій області.
Тобто ефекту від спроб влади відрегулювати цукрові цінники поки не спостерігається. Якщо так піде далі, то вже до літа цукор може подорожчати до 40 гривень в роздробі.
І це як мінімум дивно, враховуючи, що сезон цукроваріння в Україні закінчується в листопаді. Тобто зараз українці їдять цукор, вироблений ще минулої осені. “З огляду на таку технологічну особливість, незрозуміло, чому цукор продовжує дорожчати. Адже з листопада до ціннику, за логікою, можуть додасться хіба що витрати на зберігання, а вони не такі великі“, – говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
У виробників рекордно подорожчали продуктів харчування є залізний аргумент для виправдання космічних цінників – світові тенденції.
Цукрозаводчики такого козиря не мають, так як внутрішній ринок, що називається, вариться у власному соку.
На імпортний цукор в Україні вже давно діє практично загороджувальне мито – 50% від вартості, що робить його поставки невигідними.
Україна, вступаючи до СОТ, підписалася також на безмитну квоту по цукру-сирцю на рівні 350 тисяч тонн. Але до останнього часу вона практично не використовувалася.
“Українські цукрозаводчики завжди мали потужне лобі в уряді та вміють домовлятися по потрібним для них рішень”, – зазначає Пендзин.
До недавніх пір “очеретяна квота” особливо і не була потрібна, так як з виробництвом цукру всередині країни проблем не було, а ціни залишалися стабільними. На хвилі підвищення світових цін в 2017-2018 роках наші постачальники навіть змогли вийти на експортні ринки, відвантажуючи по 500-600 тисяч тонн.
Але в минулому році ситуація кардинально змінилася. По-перше, скоротилися площі під буряком – з 222 тисяч до 216 тисяч гектар. По-друге, підвела погода, зокрема, щодо врожаю сильно вдарила посуха.
У підсумку, аграрії зібрали всього 8,6 млн тонн буряків. Врожайність буряків знизилася з 46,1 центнера з гектара до 42,5 Центер, плюс були втрати в якості. Так, за даними профільної асоціації, цукристість впала з 17,9% до 16,4%. І, хоча в сезон, як і позаминулого року, працювало 33 цукрових заводи, виробництво цукру обвалилося на 25% – до 1,1 млн тонн. При цьому внутрішнє споживання становить 1,2 млн. Тобто, вже з осені намітився дефіцит.
Що, втім, не завадило виробникам відправити на експорт 104 тисячі тонн. Це на 56% менше, ніж в 2019 році, але з урахуванням діри на ринку все одно чимало.
Тому ціни почали повзти вгору. Скажімо, вже на початок лютого оптові ціни злетіли до 19,5-21 гривень за кілограм.
При цьому самі виробники заявляли, що працюють на мінімальній рентабельності, всьому виною дорога буряк, а також зростання цін на газ і електроенергію.
Весь цей час росли і світові ціни на цукор, на які наші цукрозаводчики поглядають, хоч вони і не мають до українського ринку особливого ставлення.
За даними FAO (продовольча підрозділ ООН), за станом на квітень цього року світові ціни перевищували торішні показники на 30%. Але при цьому вже намітилася тенденція здешевлення – в березні ціни просіли, в порівнянні з лютим, на 4%. Це пов’язано зі збільшенням експорту з Індії, а, якби не великі апетити Китай і зростання цін на нафту (до нафтового ринку цукрові котирування також прив’язані), ціни знижувалися б ще більш активно.
Але, як видно, “знижувальну” світову тенденцію наші цукрозаводчики поки не помітили. Виходить, що в Україні цукор подорожчав набагато більше, ніж в світі (64,7% проти 30%) і дешевшати поки не збирається.
І це при тому, що основні обсяги були зварені і закладені на зберігання ще в листопаді минулого року. Тобто, в теорії, націнка могла йти тільки за рахунок зберігання, а воно не настільки дороге, – каже Олег Пендзин.
Високі цукрові цінники довгий час залишалися непоміченими владою. І тільки недавно, коли цифри почали зовсім зашкалювати, Кабмін звернув увагу на цю проблему.
На початку квітня цукрозаводчиків викликали на килим в Мінекономіки, і вони приєдналися до армії інших профільних асоціацій, які «поговорили за ціни» і запевнили чиновників в їх стабілізації.
Тоді ж в ситуацію вміщався АМКУ, почавши розслідування відносно найбільшого виробника цукру – компанії “Астарта” і ТОВ “Радехівський цукор” (Львівська область).
Антимонопольники побачили змову в діях виробників, які з вересня по листопад 2021 року підвищили ціни на 48%.
При цьому уряд чомусь практично не задіяло тарифну квоту на цукор-сирець. “Перероблений сирець завжди був дешевше бурякового цукру на 20-30%. Але цей механізм, як не дивно, не включили. Хоча він дозволив би дуже швидко збити ціни на внутрішньому ринку“, – говорить Пендзин.
У лютому-березні цього року була завезено в рамках квоти всього 40 тисяч тонн сирцю, це крихти для нашого ринку. На найближчий час анонсований імпорт ще 120 тисяч тонн. Але, як видно, це набагато менше, ніж можна було б поставити (350 тисяч тонн).
“Справа в тому, що багато українських цукрові заводи давно застаріли, і на них сирець просто нереально якісно переробити“, – пояснив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.
Втім, за словами Олега Пендзина, сирець завозиться на ті ж підприємства, що виробляють і дорожчий буряковий цукор. “Вони не зацікавлені продавати дешевший тростинний цукор, в той час як на складах лежить дорогий буряковий”, – пояснив він.
Крім того, в Мінекономіки озвучують досить високу собівартість цукру з тростини.
“Собівартість цукру з імпортної цукрової сировини становить близько 20 грн за кілограм. Відповідно, після здійснення імпорту в найближчі тижні цінова ситуація вирівняється і цукор стане доступнішою для українців“, – зазначив заступник міністра економіки Тарас Висоцький. Тобто, тростинний цукор буде в середньому на гривню дешевше в опті, ніж буряковий цукор.
“Ті нечисленні заводи, які можуть переробляти сирець, виставляють свою ціну, хочеш – переробляй, а хочеш – ні“, – говорить Дорошенко.
У Кабміні вже є проект постанови, який передбачає більш радикальне регулювання цін на цукор. Планується встановити максимальну планку з 1 травня по 1 жовтня: для опту – 19,2 гривні, для роздробу – 21,8 гривень за кілограм. Але незрозуміло, чи приймуть цей документ. “Цукрозаводчики зараз оббивають пороги Кабміну, намагаючись вибити хоча б відстрочку. Для них кожен день високих цін – це чималі гроші, які ніхто не хоче втрачати”, – говорить наше джерело, знайоме з ситуацією на цукровому ринку.
Крім того, Верховна Рада розглядає можливість повністю обнулити або, як мінімум знизити мита на імпортний цукор (які, нагадаємо, зараз загороджувальні – 50%).
Європейська бізнес-асоціація запропонувала обнулити мито до вересня.
“Це дозволить покрити дефіцит цукру на внутрішньому ринку, забезпечити безперебійне виробництво харчової продукції та стримати темпи зростання цін як на цукор, так і на продукцію, де він використовується“, – наголошується в повідомленні ЄБА. Варто відзначити, що більше всіх подорожчання цукру вдарило по кондитерам. Торти і випічка в багатьох мережах вже подорожчали на 50-60%.
“Якщо обнулять мито, до нас піде цукор з Європи, зокрема, з Голландії, де він на 20-25% дешевше, ніж в Україні. При включенні всіх механізмів – сирець плюс нульове мито на готовий імпортний сазхар, ціни в роздробі можуть знизиться дуже радикально – аж до 20 гривень за кілограм“, – говорить Дорошенко.
Втім, цукрозаводчики і тут включили всі свої лобістські можливості, намагаючись закрити ринок від “чужинців”. “Можна лише констатувати, що наш ринок цукру, який виробники роками” оберігали “, на сьогодні фактично повністю поділений, і заводи диктують споживачам свої умови“, – додав Дорошенко.
Але є ще один нюанс – роздріб. Зараз розрив між оптовими і роздрібними цінами просто величезний – більше 10 гривень на кілограмі. Хто отримує ці гроші?
“Зрозуміло, що мережі заробляють на ажіотажі. Цукор – продукт першої необхідності, його будуть купувати за будь-яку ціну“, – говорить Дорошенко.
Втім, в одній з мереж нам розповіли, що насправді оптовий цінник в 21 гривню за кілограм, про який заявили в “Укрцукрі” – це цифра зі стелі.
“Це ціна нефасованого цукру. Додайте сюди фасовку, і ціна відразу ж злітає. Та й з вагові цукром не все так гладко. Знайти якісні партії не так просто, цукор продають з підвищеною вологістю, він брудний, з ним потрібно ще працювати, а це теж гроші“, – розповів нам рітейлер.
“Тут знову-таки незрозуміло, чому не включається держава, чому немає моніторингу торгових націнок і їх обмеження”, – дивується Пендзин.
В “Укрцукрі” обіцяють, що в наступному сезоні ситуація з цукром стабілізується. По-перше, на хвилі захмарних цін аграрії можуть розширити посівні площі. По-друге, знижено ПДВ на аграрну сировину з 20% до 14%, що дозволить заводам заощадити на закупівлях. Але незрозуміло, що буде з іншими складовими собівартості, зокрема, газом і електроенергією. Якщо вони підуть у ріст, а така ймовірність є, цукор буде дорогим незалежно від того, скільки зберуть буряка.
До слова, в Росії, де уряд також відрегулювала цінника на цукор (в квітні затверджена гранична ціна для опту 36 рублів і для роздробу – 45 рублів за кілограм) паралельно прийняли рішення про субсидії для виробників – цукрозаводчики і ОЕЗи (ціна на соняшникову олію також потрапили під регулювання) отримають 9 млрд рублів.
Гроші дадуть лише тим компаніям, хто візьме участь в програмі зниження цін (по ній планується викинути на ринок 600 тисяч тонн дешевого цукру і 600 тисяч літрів соняшникової олії).
У нас же ні про які дотації виробникам поки не говорять, тому різке насичення ринку дешевою імпортною цукром може сильно вдарити по заводам, особливо невеликим, які і так переживають не найкращі часи.
