В попередніх номерах «ЗЛ» вже повідомляла про вірус лібераст-толеразму, що нині за підтримки сильних світу цього активно пробирається і у Ватикан, та нерівну боротьбу з яким нині ведуть справжні апологети Церкви, яких інфіковані цим вірусом намагаються таврувати званням «консерваторів», які буцімто застрягли у своєму середньовіччі.
І як це не дивно, одним з таких справжніх рицарів христового вчення і Церкви виявився кардинал з Нью-Йорку Тімоті Долан, цього американського Содому і Гомори.
«Останнім часом у суспільстві і, можливо, навіть і всередині Церкви з’явилася нова меншість, яка потребує любові й захисту в такій же мірі, як інші меншини, про які часто говорять. Ця меншість – християни, які прагнуть жити за заповідями Божими», – пише у своєму блозі архиєпископ Нью-Йоркський – кардинал Тімоті Долан.
За словами американського кардинала, в ході засідань Синоду у справах сім’ї, що проходить в ці дні у Ватикані, йому часто доводилося чути про «прийняття». Про те, що Церква повинна з любов’ю приймати представників різних меншин – розлучених, вдів, осіб з гомосексуальною орієнтацією, тих, хто недавно переїхав в іншу країну, інвалідів, людей похилого віку, представників расових і етнічних меншин. «У нашій церковній сім’ї ми надаємо їм любов, ми приймаємо їх, ми потребуємо їх», – пише кардинал.
«А можна, я запропоную визнати ще одну нову меншість, яка існує в світі й навіть у Церкві? – пише далі Тімоті Долан. – Я маю на увазі тих, хто, поклавшись на благодать і милосердя Боже, роблять все можливе, щоб зберігати гідність і вірність. Це подружні пари, які приходять до церкви освятити свій шлюб (у Північній Америці таких лише половина); це подружні пари, які, надихаючись вченням Церкви про нерозривність шлюбу, живуть разом, незважаючи ні на які труднощі, це подружні пари, які приймають від Бога дар багатодітності; це юнак і дівчина, які вирішують не вступати в зв’язок до шлюбу; це людина гомосексуальної орієнтації, що вибрала шлях цнотливості; це сім’я, в якій вирішили, що дружина пожертвує успішною кар’єрою заради виховання дітей, – сьогодні ці чудові люди часто відчувають себе меншиною в нашому суспільстві та деколи навіть в Церкві! Я думаю, таких людей набагато більше, ніж прийнято вважати, але з причини зовнішнього тиску вони відчувають себе «неприйнятливими».
«Де вони можуть отримати підтримку? – запитував Нью-Йоркський кардинал. – На телебаченні? У газетах і журналах? У кіно? На Бродвеї? У своїх однолітків? Ну що ви! Вони дивляться на Церкву, на нас, бажаючи отримати підтримку і схвалення, бажаючи отримати тепле почуття «прийняття». І ми не можемо не звернути на них уваги!»
За матеріалами Католицького оглядача