Редакція «ЗЛ» у кожному номері газети наполегливо намагається навчити громадян України читати будь-які вітчизняні чи закордонні новини, що подаються через ЗМІ поміж рядків. Адже здобувши такого навику, можливо, наш пересічний українець, можливо, навчиться робити правильні висновки і, можливо, нарешті перестане ставати з року в рік на одні й ті самі граблі…
Цього разу увазі читача ми пропонуємо статтю опубліковану російськими ЗМІ літом минулого року, яка на гадку редакції проливає чимало світла на сьогоднішню військову експансію Росії в Україні. І в світі, де керують гроші, це черговий доказ того, що цю війну можна було передбачити ще минулого року.
РОСІЙСЬКА ЕЛІТА РОЗКОЛОЛАСЯ НА ДВІ ЧАСТИНИ: ОДНА ВИРІШИЛА, ЩО ТРЕБА РОЗВИВАТИ НЕЗАЛЕЖНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР, А ІНША – ЩО ТРЕБА ЗАЛИШИТИСЯ В СТАНІ ПІДЛЕГЛИХ МВФ
Економіст Михайло Хазін пояснює, що сенс останніх загадкових подій у світі і Росії – це результат боротьби Ротшильдів і їх прихильників проти МВФ. Ротшильди хочуть дати поштовх розвитку світової економіки формуванням окремих валютних зон, а МВФ – створенням Центробанку центробанків. По суті, Обама і Путін виявилися на стороні Ротшильдів, вони разом воюють зі світовим фінансовим залаштунками, і перемога, схоже, не за горами.
ПОКОЇВКА З ГВІНЕЇ ПРОТИ МВФ
– Михайло Леонідович, наприкінці минулого тижня прем’єр-міністр РФ Дмитро Медвєдєв опублікував статтю про економічний вибір Росії. Її загальний зміст: держава повинна стати компактною і ефективною, створювати привабливий інвестклімат (це передбачає і судову реформу), разом з суспільством контролювати монополії, підтримувати бізнес, освіту та інновації, точки росту в регіонах, але допомагати неконкурентоспроможним виробництвам безглуздо, і багатьом треба готуватися до скорочень, перекваліфікації, пошуку нової роботи, переїзду, в іншому випадку ми опинимося у прірві. Але ж всі ці починання приведуть до численних конфліктів. Чи готовий уряд Медвєдєва до них?
– По-перше, я не читаю статей Медвєдєва. Немає часу читати безглузді тексти. По-друге, дійсно дивно. Володимир Путін заявляє, що треба підтримувати рівень життя і виконувати травневі укази, а його прем’єр-міністр на «блакитному оці» на Сочинському форумі стверджує, що нема чого триматися за підтримку робочих місць. Що відбувається? Пояснюю. Треба трохи озирнутися на два десятиліття назад.
В світі до якогось часу існувала тільки одна фінансова еліта. І всі наші державні діячі, які виникли в 1991 році, вишикувалися під цю еліту. Просто тому що не було під кого вибудовуватися. А людей масштабу Леніна чи Сталіна у нас не з’явилося. А далі відбувається криза. Через що? Її причину описав ще Адам Сміт, який сказав, що для поглиблення поділу праці потрібно розширення ринку. Перше потужне розширення було в Першу світову війну, потім у Другу. У період розпаду СРСР було ще одне розширення. А тепер все – розширення ринку бути не може. Як рятувати ситуацію? Потрібно стимулювати попит. Яким чином? Давати гроші населенню. Але сьогодні і так видана маса кредитів. Значить, потрібно міняти фінансову систему, ввести нову валюту і кредитувати в ній. І в 2011 році [міжнародним валютним фондом – ред.] Приймається рішення, що буде створюватися Центробанк центробанків, який даватиме гроші в спеціальній валюті та оптимізувати світову грошову систему. А якщо всі політики перебувають на утриманні фінансової еліти, то відмовитися від такого рішення неможливо.
Що робити [тим, хто проти намірів МВФ – ред.]? Потрібно зробити так, щоб МВФ не міг функціонувати. І тут главу МВФ Домініка Строс-Кана «беруть під білі рученьки», звинувачуючи його у зґвалтуванні покоївки з Гвінеї. Він йде зі своєї посади. Мої знайомі, які працюють в адміністрації президента, якось зателефонували мені і запитали: «Що означає справа Строс-Кана?» Я говорю: а що такого? Ви знаєте, кажуть вони, до справи Строс-Кана тема створення Центробанку центробанків проходила через всі міжнародні зустрічі глав держав: G8, G20 і так далі. А після його арешту вона раптово зникла. Я говорю: чому ви дивуєтеся? В результаті зараз цієї теми немає.
Після справи Строс-Кана емісія (а саме вона, як я вже сказав, є єдиним порятунком в умовах кризи, коли структура транснаціональних компаній економічно збиткова, а розширювати ринки більше неможливо) виявилася в руках [обамівського – ред.] Білого дому у Вашингтоні. І ніхто більше не рипається. Бо всі розуміють, що якщо хтось буде проти, то відразу знайдеться яка-небудь покоївка.
І ось тут стався розкол еліт. Перша група [Обами – ред.] виступає за те, що треба переформатувати всю фінансову систему: зробити кілька незалежних валютних центрів, заснованих на доларі, євро, юані, рупії і рублі (остання заснована на базі сильно розширеного Митного союзу).
Інша група [МВФ – ред.] вважає, що потрібно зберегти все як є і назад захопити Федеральну резервну систему (емісійний центр Америки – ред.). Вона стала рухати на пост ФРС Ларрі Саммерса. В 90-і роки цей діяч давав рекомендації Чубайсу, як проводити реформи в Росії. Особистість колоритна. Клейма на ньому ніде ставити. Навіть в США його називають клептоманом. Обама і його група не хотіли цього, і їм сказали: якщо будеш заважати, ми тобі в 2014 році влаштуємо кризу. Але минулого тижня питання з Саммерсом вирішилося (вперше стаття опублікована була 01.10.2013 – ред.. «ЗЛ»). Він зняв свою кандидатуру. І буквально наступного дня після цього Путін вимовляє свою промову на «Валдаї», в якій говорить, що Росії потрібна нова ідентичність, гомосексуалізм – це не наш профіль, і багато іншого. Розумієте, звідки вітер дме?
Ротшильд ЗА СПИНОЮ ПУТІНА
– Як конфлікт у світовій еліті відбивається на російських владних групах?
– Одночасно з цими процесами і після справи Строс-Кана наша російська еліта також розкололася на дві частини. Одна з них вирішила, що треба розвивати незалежний фінансовий центр, а інша – що потрібно залишитися в підпорядкуванні МВФ і всі спроби незалежності придушити залізною рукою. Координатором першої групи є Ротшильд, а другої, ясна річ, МВФ. Ті, кого у нас «політолухи» називають «сімейними» або «лібералами», дружать з МВФ. А ті, кого прийнято називати «патріотами» і «силовиками», дружать з Ротшильдами.
Ротшильди стали радикально міняти свою політику. Наприклад, вони «кинули» своїх колишніх партнерів – Вексельберга, Фрідмана і так далі. І продали реальний актив ТНК-ВР Сєчину, якому до цього в західній пресі створювали репутацію «кривавої гебні». Як казав Вексельберг? «Поки я керівник ТНК-ВР, я шанована у світі людина, а якщо я її продаю, то стаю просто багатим євреєм». Ця оборудка з точки зору Ротшильда – взагалі маячня. Що вони отримали за продаж реальних активів? Папірці, які вони мало не самі ж і друкують. Але насправді це стратегічний союз. Вони (Ротшильди – ред.) продемонстрували, з ким вони будуть дружити в Росії.
– Тобто Ротшильди тепер стоять за відхід від світової доларової системи і створення валютних зон?
– Вони навіть свою штаб-квартиру перенесли з Лондона в Гонконг.
– Як розвивався конфлікт російських груп?
– Усередині еліт відбувається розкол. Одна з груп, яку курирує Волошин, почала процес по позбавленню легітимності влади Путіна, так званий «Болотний процес». Його метою було не допустити, щоб Путін прийшов до Кремля з мандатом від народу і тим самим з правом чистити еліту. Перші два терміни він був з мандатом від еліти. Але чистити він нікого не міг, як найманий генеральний директор не може змінити склад ради директорів.
Далі почалися проблеми по створенню Митного союзу. Спочатку його курирував Сергій Глазьєв, але його виганяють з поста відповідального секретаря комісії Митного союзу. І фактично на його місце призначають Віктора Христенка, разом з Ігорем Шуваловим вони починають гальмувати розвиток Митного союзу. А Глазьєва призначають на пост радника президента і одночасно членом національної банківської ради. Це відбувається в серпні минулого року (мова йде про 2012 р. – ред. «ЗЛ»). Після цього «ліберальна» команда вирішує, що пост голови Центробанку – це їх приватна власність. На цю посаду вони хочуть просунути Олексія Улюкаєва. Але у них не виходить. МВФ починає бити тривогу, заявляючи, що Улюкаєв – це найкраща кандидатура на цей пост. І в цей момент називається прізвище Глазьєва. Причому хто її назвав, пам’ятаєте? Газета Guardian. Це та сама газета, яка публікувала Сноудена і тісно дружить з Ассанжем. Це газета Ротшильдів. У «лібералів» відбувається істерика, вони біжать до Путіна і пояснюють, що Глазьєв «наламає дров» у відносинах з МВФ і зможе перешкодити наміченому економічному зростанню. Що далі? Після того як Путін оголошує Набіулліну главою Центробанку (а не Улюкаєва – ред.), трапляється криза на Кіпрі, і стає ясно, що в Росії починається економічний спад.
– Що буде далі?
– Можливі два сценарії. Перший – це збереження нинішньої валютної системи і списування фінансових зобов’язань через війну. Саме прихильники цього сценарію хотіли нанести удар по Сирії в надії на те, що тоді Іран завдасть удару по Ізраїлю, почнеться нова заворушка, і поки вона відбувається, можна буде багато списати.
Інша команда, за яку грає Обама, вважає, що ні в якому разі не можна наносити удар, а потрібно створити нові валютні зони. Але зараз у Обами складна ситуація. Він і не хотів би, щоб США втрачали лідерство. Але якщо ви прочитаєте останню промову Обами в ООН, то там він прямо говорить: «Хлопці, у нас більше немає сил тримати ситуацію під контролем. Якщо ви нам не допоможете, то ми підемо з світових позицій, і вам же буде гірше».
ПУТІН ОГОЛОСИВ ВІЙНУ. Є ПЕРШІ ЖЕРТВИ
– А що з економікою відбувається в нашій країні?
– У нашій країні економічна криза носить суб’єктивний характер. Ми перебуваємо в стані спаду. З початку року ВВП впав десь на 2 – 2,5 відсотка, до кінця року (2013 р. – «ЗЛ») цей показник складе 3 – 3,5 відсотка. Уряд спробував знайти вихід у девальвації рубля. До речі, помітили, як швидко виросли ціни на бензин? Здавалося б, як так? Ми видобуваємо нафту, переробляємо її в бензин, а ціни ростуть. Тому що вся наша нафтянка закредитувала там, на Заході. І баланси наші корпорації здають туди в доларах, тому доходи в доларах падати не повинні. А справа в тому, що рублева девальвація виросла. У них мета була девальвувати рубль настільки, щоб зупинити економічний спад. Вони девальвували на 15 відсотків – спад не припинився. За моїми розрахунками, щоб зупинити спад, потрібно девальвувати рубль на 40 відсотків. Це неможливо. Така девальвація означатиме дефолт банківської системи і найбільших корпорацій, у тому числі і держави. Тому девальвацію зупинили і стали секвеструвати бюджет, тобто скорочувати його витрати. У «лібералів» ніякого виходу немає. І Медведєв, і Улюкаєв стали, перепрошую за вираз, нести якусь пургу і всіх лякати: хлопці, скоро всім буде дуже погано. При цьому говорять, що економічного спаду немає. Але всім буде погано… Дивна позиція.
– А який вихід ви б запропонували?
– У нас офіційно імпорт становить 300 – 320 мільярдів доларів на рік, а в реальності десь більше – 400. Уявімо, що ми починаємо займатися імпортозаміщенням. За 10 років ми зможемо замістити на 200 мільярдів. Тобто ми без проблем зможемо забезпечити економічне зростання десь в 5 – 7 відсотків. Причому зайнятися імпортозаміщенням не надто вже й складно. Казахстан почав аналогічну програму чотири роки тому. І вона цілком успішно йде. Хоча у них проблема з інженерними кадрами, але програма йде. У нас проблем з інженерами немає, але нічого не відбувається.
Є одна тонкість. У людей, які керують урядом і Центробанком, сонце сходить у Вашингтоні, і вони не можуть собі дозволити відібрати ці 200 мільярдів у своїх кращих друзів. Тому поки вони при владі, нічого не зміниться.
– І що тоді буде з соціальною сферою? Що означають заяви Медведєва? Наскільки далеко здатнА піти держава, щоб позбутися від соціалки?
– Це не можна продати населенню. Поки є можливість, Путін буде тримати ситуацію. При цьому в США і ЄС немає шансів зберегти свою соціалку, а у нас є у вигляді ресурсу імпортозаміщення. Чому Путін у квітні розкритикував уряд з приводу того, що воно не виконує його укази? Путін каже: чому ви не виконали? А Сурков відповідає: «Як не виконали? Там всі пункти виконані ». Путін каже: «А за вмістом?» На що Сурков відповідає: «Який зміст? 15 років ніякого змісту не було». Долю Суркова все знають. Але на цьому процес не закінчився.
Всі знають, що серпень – важкий місяць. Що сталося в серпні цього року? Цей серпень виявився з точки зору російської еліти куди більш важчим, ніж серпень 1998 року. У серпні того року еліта не постраждала. Цього року Путін прийняв рішення, яке до нього приймалося в історії Росії два рази. В 37-му році це коштувало не тільки постів, але навіть життя більше ніж половині еліти. В 1950-х це коштувало поста секретарю ЦК КПРС Георгію Малєнкову. Путін прийняв рішення, що при відкритті кримінальних справ на чиновників більше не потрібно погодження з вищестоящими адміністраціями. Це оголошення війни. Буквально через півтора тижні раптово помер керівник управління кадрів адміністрації президента генерал-лейтенант МВС Володимир Кікоть. Більш цього я не можу коментувати.
Далі історія з «Уралкалієм». Група підтримки Волошина – Шувалова, Дворкович і інша шушера – агресивно нападає на Білорусію. Їм в якийсь момент кажуть «цить!», І вони замовкають. А потім з’ясовується, що в Білорусь запрошували не тільки якогось Баумгертнера, якого ніхто не знає, але також Керімова і Волошина. Є у кого-небудь сумніви, що б з ними було, якби вони поїхали в Білорусь? Так що якщо хтось має тісні зв’язки з компаніями, які «кришуються» Чубайсом або Волошиним, наполегливо рекомендую шукати собі іншу «кришу».
Євген Сеньшин
