Рашисти звозять військовополонених українців та бійців іноземного легіону ЗСУ до ЛДНР з метою передачі їх в руки самозванних судів цих терористичних утворень через існування там смертної кари і відсутності мораторію щодо військовополонених згідно міжнародних угод. Хіба терористи чи, вірніше, із терористами підписують угоди, чи дотримуються вони якихось моральних устоїв колись? Отож усе це робиться саме для залякування і політичного тиску на український та іноземні уряди можливістю смертної кари для їх громадян. Останньою такою “масовою смертною карою” можна назвати ракетний удар по колонії в Оленівці. Але й цього нащадкам тих НКВДистів, які в роки ІІ-Світової при втечі підривали тюрми із українцями, виявляється мало:
Так дипломатична установа росії у Великобританії, якщо це можна назвати дипломатією, заявила зі своєї сторінки те, що в здоровій голові не вкладається.
«Бойовики «Азова» заслуговують на страту, але смерть не через розстріл, а через повішення, бо вони не справжні солдати. Вони заслуговують на принизливу смерть», – посольство росії в Британії.
Член парламенту Великобританії Кріс Брайант закликав видворити посольство рф із країни після твіту російських дипломатів про страту “азовців”.
“Це має бути незаконним. Це заклик до військових злочинів. Настав час Великобританії відправити все російське посольство назад до Москви. Ліз Трасс, що ви збираєтеся робити?“ – написав Брайант.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак також відреагував на твіт посольства рф у Великій Британії:
«У 21 столітті розповідати на дипломатичному рівні про те, що люди заслуговують на страту через повішення просто так – можуть лише дикуни та терористи», – написав голова ВП.
Цікаво, що у 2003 році у США саме через повішання було страчено, як військового злочинця, лідера-диктатора Іраку Саддама Хусейна. Цікаво, що в американських штатах, де в кожному діють свої закони, практикується кілька видів страти, але розстріл чомусь є відсутнім… Досі найбільш благородною та гуманною окрім розстрілу вважалася страта на гільйотині, яку востаннє застосували у Франції у 1977 році, за чотири роки до введення в країні мораторію на смертну кару.
