ВІЙНА

Коли йдеться про російські нафту і гроші, на санкції плюють з високої гори…

Найбільша у світі нафтосервісна компанія SLB не планує виходити з росії, незважаючи на тиск Заходу, який вимагає обмежити потік нафтодоларів для військової машини Кремля.

Наразі компанія виконує свої контракти і не прийняла жодного рішення щодо того, чи продавати свої російські підрозділи за прикладом двох своїх найбільших конкурентів ‒ Baker Hughes і Halliburton. Такі слова виконавчого директора Олів’є Ле Пеша цитує Financial Times.

«Тамтешня команда працює автономно і, на мою думку, певною мірою знаходиться «за завісою». Ми захищаємо наші активи і наших людей. Це наш пріоритет», – сказав він у інтерв’ю.

Компанія SLB чинить опір тиску з боку українського уряду та правозахисних організацій, які стверджують, що її присутність у рф допомагає отримувати доходи від продажу нафти, які використовуються для підтримки військових зусиль президента путіна.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

У заяві SLB йдеться, що компанія рішуче заперечує заяви про те, що вона «будь-яким чином схвалювала або підтримувала насильство проти народу України».

У березні 2022 року SLB припинила нові інвестиції та розгортання технологій у росії, а в липні 2023 року, після ескалації санкцій, зупинила поставки продукції в країну. Але, на відміну від своїх конкурентів, вона все ще зберігає присутність у країні.

Ле Пеш додав, що SLB запровадила контроль «для запобігання і заборони будь-яких поставок і підтримки технологій» до росії – крок, який, на його думку, в довгостроковій перспективі погіршить здатність країни розробляти деякі з її морських нафтових родовищ.

Постачальники нафтосервісних послуг виконують більшу частину чорнової роботи для світової нафтогазової промисловості ‒ відповідають за все, від будівництва доріг і прокладання труб до буріння свердловин і перекачування нафти. Але вони також надають доступ до складних технологій, які є життєво важливими для підтримки розвідки та розробки складних бурових операцій.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Російська промисловість розвалилася б без іноземних нафтосервісних компаній. Сировина, яку SLB допомагає видобувати в росії, фінансує війну. Відхід компанії став би серйозним ударом для путіна. Чого ж вони чекають?», ‒ сказала старша дослідниця Global Witness, членкиня коаліції громадських організацій B4Ukraine Лела Стенлі, яка працює над тим, щоб відрізати росію від грошей для ведення війни.

Західні уряди також з обережністю ставляться до посилення санкцій проти російської нафтогазової галузі через побоювання, що це може призвести до стрибка цін на сировину і дестабілізації світової економіки. Але деякі експерти стверджують, що ці побоювання перебільшені.

«росія має засоби для підтримки видобутку без цих технологій ‒ це просто буде дорожче. І чим більше їм доведеться витрачати на буріння свердловин, тим менше залишиться на бомби», ‒ підкреслив науковець із Гарварду та колишній заступник голови правління Bank of America Крейг Кеннеді.

Нагадаємо, що раніше НАЗК внесло австрійську банківську групу Raiffeisen Bank International до переліку міжнародних спонсорів війни за продовження роботи банку в росії та офіційне визнання так званих «л/днр».

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Тим часом НБУ стурбований можливою стратегією виходу Raiffeisen Bank International із російського ринку шляхом обміну активів його російського дочірнього банку на підсанкційний Сбербанк в Австрії.

Французька компанія Leroy Merlin все ж вирішила піти з ринку терористичної країни. Французька група ADEO, яка володіє брендом, повідомила про наміри продати всі свої магазини на росії.

Західні компанії, які наразі не покинули російський ринок, надалі будуть платити за це рішення. Цього вимагає відповідний закон, який прийняла Держдума рф у грудні 2022 року. Норвезька компанія Wenaas вже уклала першу таку угоду про «добровільне пожертвування» в бюджет країни-агресора за право піти з російського ринку.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини…

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version