Ні для кого не секрет, що Росія здійснює проти України не тільки збройну агресію, а ще й веде активну інформаційну війну. Хтось реально та об’єктивно сприймає інформацію, яку сіє наш «північний сусід», а хтось менш кмітливий, і стає жертвою їхнього впливу. Українське суспільство не російське, тому «карликовій» пропаганді недостатньо транслювання «брехні» через ЗМІ, вона взяла курс на руйнування основ нашої держави – нашої єдності.
Тепер Кремлівські ідеологи запускають у широкі маси тезу про можливість соціальної революції в Україні. Пропутінські експерти в ефірах головних телеканалів, друкованих та інтернет-ЗМІ проводять історичні аналогії, порівнюючи Лютневу та Жовтневу революції 1917 року з подіями в Україні.
Війна, падіння добробуту, соціальне незадоволення, відсутність реформ, розчарування – ідеальний ґрунт для збройного повстання. Лозунги про «непопулярну владу», «слабкодухого президента Порошенка», активно поширюються також частиною партійних та громадських еліт. Не виключено, що при російській підтримці по території України вже створюються організаційні «революційні комітети».
Куди не глянь в соціальних мережах чи то в коментарях на інформаційних порталах, знаходимо коментарі чи то реальних людей, чи то «ботів», які всіляко обливають брудом керівництво держави, активістів у зоні АТО, поширюють панічні настрої тощо. І люди, які «накручені» війною підхоплюють це і вже самі стають «зброєю» у руках ворога.
Так, без сумніву інформацію здобувати потрібно, але чи потрібно її масово поширювати у негативному контексті, якщо достеменно невідоме її джерело і достовірність. Уже чимало громадських активістів є радниками, помічниками чи навіть просто наближеними до уповноважених вищих осіб держави, які активно представлені в соціальних мережах, і до яких кожен з нас може звернутися з такою інформацією. А вони вже мають необхідні важелі для перевірки ваших відомостей та організації адекватних заходів протидії. Адже ворог тільки цього й хоче, щоб ми гризлися між собою, а керівництво держави виділяло додаткові ресурси на нормалізацію обстановки в інших регіонах нашої держави, в той час як може спрямувати їх на потреби наших військових у зоні АТО.
Богдан Тодоров
