Людина, котра вміє спостерігати і робити висновки, відразу зауважить, що кількість очільників, які за двадцять два роки незалежності очолювали ЛОДА перевалює за півтора десятки. Тобто мало хто з її голів затримувався тут довше, ніж на два роки, а декотрі не втрималися й року на цій посаді.
Саме так. Адже Львівська область чи не найважча в усій Україні в плані управління. Чи то такий примхливий і специфічний, а головне гоноровий, тут люд? Чи, можливо, специфічний клімат, коли погода раптово може мінятися кілька разів на день? Відповіді на ці запитання не знає ніхто. Але добре відомо, що за віки існування цього загадкового міста його мешканцям ще ніхто не догодив.
Візьмемо хоча б до прикладу мера Львова Андрія Садового, котрий у порівнянні з мерами інших обласних центрів Галичини таки багато чого доброго зробив для свого міста. Але котрий рік поспіль на нього нарікають ті чи інші депутати та їх фракції. В першу чергу це стосується депутатів- свободівців, котрі уже подумки, а, можливо, уже й насправді приватизували увесь Львів, як їхні колеги з обласної ради – область.
Ось і минулотижнева заявка свободівців з обласної ради, що не пройде і кілька днів, як на наступній сесії вони ініціюватимуть висловлення новопризначеному губернатору недовіри. Їхні колеги по «опозиції» їх обов’язково підтримають і тим самим Олег Сало з їх допомогою поб’є усі попередні рекорди з найкоротшої тривалості перебування на посаді голови ЛОДА.
Погодьтеся, це якось безглуздо змагатися в тому, хто швидше «з’їсть» нового губернатора. Так можна ненароком і вдавитися… Але інформаційна війна проти нового очільника ОДА розпочалася з дня його призначення на цю посаду. А уже цього вівторка, 12 листопада, відбулася і перша реальна спроба на сесії облради втілити погрози у життя. Та не так сталося, як гадалося, – не стало голосів. Проте «опозиціонери» на цьому не заспокоїлися, тому й обіцяють повторити спробу на наступній сесії.
Редакція «ЗЛ» минулої неділі спробувала з’ясувати для себе, що знають жителі Львівщини про нового губернатора Олега Сала і чи насправді вони проти його призначення? Наші кореспонденти опитали по п’ятдесять людей різного віку у центрі міст Львова та Самбора. Результати – вражаючі.
На запитання: «Чи відомо Вам якісь факти з біографії нового очільника ЛОДА Олега Сала?» 46 львівян і 48 мешканців Самбора дали відповідь «ні». А на запитання: «Як Ви ставитеся до того, що на Львівщину призначено нового губернатора? Схвально чи ні?» 42 респонденти у Львові і 45 у Самборі відповіли, що їм це байдуже. При цьому більшість з них висловили сподівання, що можливо, хоча б цей новий губернатор зможе навести порядок з безладом та корупцією, що захлеснули область…
То чому ж свободівці так в штики сприйняли призначення губернатором Львівської області Олега Сала? Та ще й при цьому нацькували на нього інші «опозиційні» партії та підконтрольні їм ЗМІ? Адже їх однопартійці з Івано-Франківської обласної ради разом з представниками усіх інших фракцій ще вліткуцього року високо оцінили звіт генерал-майора Олега Сала, як міліцейського очільника області. Прицьому, що важливо, це відбулося чи не вперше в історії Прикарпаття, щоб усі без виключення депутати хвалили звіт керівника УМВС області.
Що це? Якась партійна анархія чи відсутність дисципліни, коли в одній області людині вішають лавровий вінок на голову, а в іншій нацьковують усіх собак? Сьогодні у Львові Олегу Салу пригадують якісь старі гріхи і мало не перетворюють на перевертня у погонах, але хіба цього не знали івано-франківські свободівці, а до них «помаранчева» влада, що так грізно обіцяла усім бандитам тюрми? Чи просто хтось свідомо зводить наклеп на ставленика Президента? Бо кого б у цю область не призначив Президент, той все одно буде ставлеником Януковича, а отже не до смаку бізнесменам з депутатськими мандатами, які себе чомусь називають націоналістами.
Але насправді так виглядає, що справжня причина ненависті львіських свободівців криється в іншому. Нинішні депутати не без підстав побоювалися, що новий губернатор як колишній міліціонер візьме і проведе повну люстрацію. Ту саму люстрацію, про яку вони так красиво співають щоразу напередодні виборів, але уже не в лавах уряду, а в їх рядах. Бо починати треба з низу.
Так, відразу після свого призначення Олег Сало пообіцяв ретельно вивчити біографію голови Львівської облради свободівця Петра Колодія, котрого не без підстав уже давно незалежна львівська преса (така ще залишилася) пов’язує з сьогодні уже покійним кримінальним авторитетом Орестом Завінським.
«Петро Колодій сам казав, що перебував у приятельських дружніх стосунках з покійним Орестом Завінським. Я не відслідковував біографію Колодія, але те, що він був у цій компанії – без сумніву, він сам від цього не відхрещується», – пригадує відомий львівський бізнесмен Петро Писарчук.
А журналісти-криміналісти пригадують: у буремні 90-ті офіс Петра Колодія був ледь не штаб-квартирою Завінського. Сусіди підтверджують: сюди часто приїздили особи, які мали вплив у кримінальному світі.
Проте сам Петро Колодій запевняє, що перевірки не боїться, бо має довідку від екс-керівника міліції Львівщини Богдана Щура, у якій буцімто чітко вказано, що в підрозділах ГУМВС України у Львівській області відсутня будь-яка інформація про зв’язки Колодія із Завінським, у тому числі щодо роботи водієм у останнього.
Але відразу постає питання: а навіщо Щур видав таку довідку свому товаришу Петру Колодію? Чи не в якості якоїсь перестраховки? Бо усе це нагадує ті історії, коли заможні впливові бешкетники намагалися провсяк випадок дістати собі «липову» чи то справжню «жовту» картку з Кульпарківської чи ще звідкись.
Ще однією причиною такої нелюбові до Сала можуть служити не кошерні вподобання свободівської еліти, а страх, що новий губернатор також може продовжити незавершене Михайлом Костюком та правоохоронними органами рослідування по бізнесу сім’ї Ірини Сех (Панькевич), пов’язаного з начебто незаконною вирубкою лісів і реалізацією деревени. Про це минулого року писали чи не всі газети львівщини.
А можливо є ще щось інше? Та не будемо гадати. Як то кажуть, поживемо – побачимо. Тільки на останок хочеться сказати: намагатися виказати недовіру в обласній раді людині, яку щойно призначили на посаду, не давши їй при цьому і тижня по-людськи попрацювати, а потім відзвітувати про пророблену роботу на цьому посту – це якось не по-людськи, хоча… можливо, це це цілком по-свободівськи…
Тарас Боднар
