Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

Полеміка

Легалізувати уже існуюче, – в Україні лобіюють закон про лобізм…

Україна має право стати членом Європейського Союзу. Цей вступ чекає наш народ й ухил української влади в 2013-му від цього кроку призвів до євромайдану з десятками жертв. Сьогодні ж Європа відкрила свої двері для України, однак є умови. До прикладу, прийняття реформ у різних сферах та установах нашої країни. Здогадались, про що далі піде мова? Так, про лобіювання, оскільки прийняття цього закону є невід’ємною складовою для вступу в ЄС. Тож давайте розбиратись.

Що таке те лобіювання?

Лобіювання – це законний вплив на представників законодавчої та виконавчої гілки влади з метою прийняття “потрібних” рішень. Простими словами, якщо бізнесу треба, аби той чи інший закон, рішення ухвалили, то він може законним шляхом вплинути на чиновників.
Так а чим це відрізняється від корупції? Люди ж купуватимуть такі рішення

Відповідь на це питання – законність. Для цього і був розроблений закон, в якому прописані правила і вимоги. Його остаточно прийняли 23 лютого 2024 року, а введення в дію відбудеться 1 січня 2025-го. По-перше, бізнес, підприємство тощо має мати комерційний інтерес. По-друге, з’являться лобісти. Це будуть своєрідні комунікаційні менеджери, які виконуватимуть функцію посередництва між різними фінансовими корпораціями, бізнесом, комерційними організаціями, суспільними об’єднаннями та українською владою. Лобісти розповідатимуть владі про потреби у вирішенні різних питань та пропонуватимуть спосіб їх законодавчо врегулювати.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

В законі цей термін прописаний так: лобіст – це фізична або юридична особа, її працівники, що здійснюють лобіювання в інтересах клієнта на підставі відповідного договору, відомості про яких внесено до Реєстру прозорості, що веде НАЗК.

Лобісти зможуть представляти інтереси клієнта, брати участь у заходах під час розроблення проєкту нормативно-правового акта, входити до адмінбудівель органів влади під час здійснення лобіювання та брати участь в засіданнях з розгляду лобістських питань. Також лобісти можуть бути у списку авторів нормативно-правового акта й проводити публічні заходи та інформаційні кампанії.

Крім того, клієнти ж лобістів мають мати комерційний інтерес. Як вказано в законі, комерційний інтерес – грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій;
Тож лобістами може бути будь-хто?

Не зовсім. В законі є перелік тих, хто не матиме права бути лобістом. Це:

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

1) топ-посадовці держави, депутати всіх рівнів, сільські голови та мери міст, державні службовці, чиновники місцевого самоврядування, військові посадові особи, судді, працівники прокуратури та інших органів зі спецстатусом, члени ЦВК, поліцейські та інші посадовці;

2) колишні посадовці, для яких заборона діятиме протягом 2-х років з дня їх звільнення;

3) особи, що мають непогашену чи не зняту судимість;

4) особи, що притягалися до відповідальності за вчинення корупційних злочинів (або пов’язаних з корупцією);

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

5) особи, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, а також особи, які не досягли 18 років;

6) громадяни або резиденти росії;

7) юридичні особи публічного права (державні органи та ін.);

8) особи та компанії, що включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або на яких накладено міжнародні та/або національні санкції;

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

9) компанії, які:

пов’язані із росією та/або з державою, внесеною у чорний список FATF;

мають учасників (засновників, акціонерів) та/або бенефіціарних власників, включених до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, або на яких накладено міжнародні та/або національні санкції;

10) компанії, бенефіціаром або засновником (учасником) яких є, зокрема, чиновники;

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

11) суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності, до яких віднесено осіб, які виконують завдання наукового, юридичного, експертного, консультативного, технічного та інших видів забезпечення правотворчого процесу;

12) компанії, щодо яких вироком застосовано заходи кримінально-правового характеру.

Адвокати, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання не зможуть здійснювати лобіювання за договором про надання правничої допомоги (тобто якщо адвокат захищає бізнес). Однак адвокати можуть укласти окремий договір й надавати послуги лобіювання клієнту-бізнесу.
А що може і не може бути предметом лобіювання?

Може бути: розроблення, прийняття внесення змін в законі. Також втрата чинності (скасування) нормативно-правового акта.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Не може бути:

рішення суду;

рішення та висновок Конституційного Суду України;

акт про оголошення мобілізації;

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

акт про введення воєнного та надзвичайного стану;

оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру;

використання Збройних Сил України та інших військових формувань;

оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації;

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

індивідуальний акт.

Тобто лобіст може прийти до Верховної Ради України й вплинути на прийняття чи неприйняття закону?

На папері, так. В законі сказано, що об’єкт лобіювання – це суб’єкт правотворчої діяльності. Тобто державні органи, уповноважені недержавні структури (органи місцевого самоврядування, профспілки.

Важливо! Об’єктом лобіювання не може бути український народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі.
Як каратимуть за порушення закону?

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Каратимуть штрафами. В березні 2024-го Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10373 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після прийняття ввели відповідальність за порушення законодавства щодо лобіювання.

Тож:

лобіювання без відповідної реєстрації каратиметься штрафом розміром від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення протягом року – штраф в розмірі до 1000 неоподаткованих мінімумів.

якщо ж лобіст не подав звіт (або ж зробив це не в зазначений термін), то штраф сягатиме від 50 до 100 НМДГ.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

штрафуватимуть й за порушення конфлікту інтересів в галузі лобіювання. Розмір від 300 до 1000 НМДГ.

До слова, 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян – 17 грн. Тобто 100 НМДГ – 1700 грн.

Також передбачені штрафи за несвоєчасне подання заяви про припинення лобістської діяльності, та за представлення інтересів приватних осіб чи компаній, які не можуть за визначенням українського законодавства підпадати під визначення “лобіювання”.

Однак те, що важливе наразі – Реєстр прозорості. Якраз інформація, яка міститиметься в ньому, впливатиме на штрафи та інше. Давайте детальніше про нього (бо там не все так однозначно).

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

4 червня відбулася зустріч бізнесу з НАЗК, оскільки сформувалось багато запитань щодо набуття чинності цього закону та самого реєстру.

“Ідея проста. Якщо людина розуміє, що її дії підпадають або можуть підпадати під лобіювання, вона повинна зареєструватися суб’єктом лобіювання. Набувши статусу, вона може відкрито здійснювати діяльність, використовуючи методи, визначені законом”, – зазначила народна депутатка й голова комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Учасники конференції запитали про різницю між термінами “комерційний інтерес” та “особистий інтерес” оскільки з цього приводу виникають питання.

Основна відмінність, за словами нардепки, прибуток. Простими словами, лобіст має контракт з клієнтом й отримує плату за відстоювання тих чи інших інтересів клієнта. В особистому інтересі метою можуть бути пропаганда власних цілей тощо. Тобто лобіст захотів від себе щось просунути до уряду й відстоює це.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Як розповіло керівництво НАЗК, Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт швидко, а нам з вами з ним працювати. Агентство хотіло відтермінувати штрафні санкції, однак вони вступають разом із законом про лобіювання.

За словами Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Віктора Павлущика, Реєстр прозорості планують запустити до 1 січня 2025 року. Однак в тексті закону йдеться, що:

“Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року”.
Тобто якщо реєстр запустять 30 грудня, то як тоді бути з самим законом?

“Написано так, що реєстр прозорості має бути розробленим протягом півроку після прийняття закону [жовтень 2024 року]. Ми розуміємо, що технічно за півроку жоден розробник не може зробити якісний реєстр. Ми плануємо, що запустимо реєстр до 1 січня 2025-го і того ж дня закон введеться в дію. Ці два місяці були закладені, якщо б ми зробили Реєстр прозорості раніше”, – прокоментувала Анастасія Радіна.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Виходить так, що Верховна Рада прийняла закон. НАЗК та бізнесу тепер треба “разом працювати з цим”. Попри це виникають питання і плутанина у термінах (і це очевидно, бо лобіювання – новий процес для нашої країни). Також не зрозуміло, чи має мати лобіст освіту для здійснення лобіювання. Учасники зустрічі готують поправки до внесення в закон і в даному випадку як бізнесу, так і лобістам лишається чекати дати набуття закону та запуску реєстру. Слідкуємо.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини…

Loading

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності