На Прикарпатті – новий очільник.
Хто він Василь Михайлович Чуднов? Що за людина? Дати об’єктивну оцінку крізь призму офіційних повідомлень та виступів – не так легко. Інша справа, коли про людину говорять ті, кому довелося знати В.Чуднова по життю, у побуті, в роботі…
Редакції «ЗЛ» вдалося сконтактувати з Віталієм С. – колишнім працівником ТзОВ «Галичинабуд» – підприємства, що його свого часу очолював Василь Михайлович.
Ось, що розповів нам Віталій про свого колишнього шефа.
«Василя Михайловича у нас на фірмі, де я був простим робітником-електриком, усі боялися як вимогливого керівника, що не терпів безладу та безвідповідальності. За такі речі він негайно звільняв з роботи. Але ми – прості робітники, попри це, його дуже поважали і навіть любили. Бо людина він добра і чуйна. Ось, наприклад, станься, не дай Боже, у когось з робітників якась біда і негайно потрібна велика сума грошей, то такий робітник спокійно міг підійти до пана Василя, пояснити причини і отримати заробітну плату авансом на місяць чи два наперед. Так колись один з нашої бригади і зробив: у зв’язку з власним одруженням попросив аванс за два місяці, а коли його отримав, то відразу – за тиждень звільнився. Як тоді сказав нам Василь Михайлович: «Якщо людина – непорядна, то що ж? Нехай це буде на його совісті, а ці гроші рахує як весільний подарунок від мене».
Пригадую, одного разу пізно восени ми з хлопцями сіли пообідати просто на тротуарі. Ми тоді завершували будівництво бензозаправки у Львівській області. Приїхав з інспекцією Чуднов. Пройшов повз нас, подивився, що ми робимо і де сидимо, а потім зупинився і раптом повернувся до нас, вламав добрячий шмат пінопласту від величезного листа, яким утеплювали приміщення і дав нам: «Беріть хлопці сідайте на це, а то позастуджуєтеся. Що я потім вашим жінкам розкажу?». А мушу сказати, що той лист коштує гривень двісті, а вламаний він уже ні до чого не згодиться. І Василь Михайлович це добре знав. Тому й кажу, хоч ми усі його й боялися як керівника, але як людину дуже поважали й любили».
Крім того, публікуємо кілька думок відомих на Прикарпатті людей, оприлюднених на сайті «Версії»
Доктор медичних наук, ректор ІФНМУ – Микола Рожко:
«Я з Василем Михайловичем знайомий дуже давно. З ним ми пройшли довгий шлях. І мабуть ні один робітник чи бюрократ не був стільки раз в медичному університеті, як був Василь Михайлович, і ні один чиновник з «білого дому» не надав стільки допомоги закладу, як Василь Михайлович. Він – людина слова, людина, котра якби йому важко не було завжди держить дану ним обіцянку. І якщо він може допомогти то каже –я допоможу, а якщо не може допомогти то хоч порадить. Але він ніколи не сказав – я зроблю і забув про це, або поклав десь в довгий ящик. Це все я можу підтвердити конкретними справами, які він нам допоміг владнати. Я надіюся, що з його приходом в області запрацює економіка і будуть поступати якісь асигнування. На нього ми маємо великі надії».
Роман Вірастюк, український спортсмен, штовхальник ядра. Срібний призер Чемпіонату Європи 1994-го року:
«Василь Михайлович – людина з своєю позицією. Якщо ви знаєте, то ще з 2003-2004-х років він не міняє свої вподобання. Чуднов завжди тримається однієї лінії, яку він собі обрав, а це, як на мене, дуже важливо для людини. Я спортсмен, який колись обирав собі ціль і вперто до неї йшов, я його поважаю через те, що він собі визначився і як мужчина не міняє своїх пріоритетів. Знаю я його вже давно років десь так 6 чи 7. Будучи керівником підприємства він допомагає спортсменам, від допомагає спорту в плані проведення спортивних свят. Пішовши на вибори до Верховної Ради у 2010-му році, де його не сприймали, він говорив людям правду. Але наші люди хочуть чути казки. Тому нажаль він не пройшов. Але якщо оцінювати його чисто з людських якостей він мені імпонує, як мужчина і громадянин, а що він зможе зробити для області покаже час».
Володимир Великочий – Директор Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника:
«Перше, що б хотілось сказати, що з переходом Михайла Васильовича на посаду радника президента можна стверджувати про, напевне, завершення ери Михайла Васильовича Вишиванюка у Івано-Франківській області. Під час його керування було піднято достатньо високу планку у соціально-економічному розвитку. Тому Василю Михайловичу дістається крім того спадку який вже є, ще й добрий приклад того як потрібно це робити та здійснювати. В мене нема сумнівів, що виходячи з людських якостей Василя Михайловича: його порядності, його щирості та відвертості, вміння іти на діалог, вміння швидко та адекватно реагувати на вимоги які ставлять перед ним час та ситуація і вміння вирішувати завдання які ставить перед ним керівництво. Тому він мав би справитись з тими завданнями які покладає на нього Президент України, як на голову Обласної Державної Адміністрації. Будемо сподіватися, що таке рішення принесе користь усій Івано-Франківській області».
Мелетій Костицький: завідувач Відділенням хірургії хребта і спинного мозку у Обласній клінічній лікарні:
«Коли я 8-го числа дивився новини і почув, що на посаду нового губернатора призначили Василя Михайловича, зізнаюсь, мені було приємно почути це прізвище, хоча з паном Василем, я знайомий порівняно недавно,і перш за все знаю його, як пацієнта. Він досить чудова та позитивна людина. З перших моментів спілкування для себе я відмітив, що людина він надзвичайно порядна і добра з позитивною енергетикою. Ще хотів би відмітити, що маючи російське прізвище, Чуднов Василь Михайлович є великим патріотом гуцульського краю. Звичайно, всі ми знаємо, яка зараз ситуація в країні, тому йому дісталась тяжка ноша. Знаючи його, як людину яка пройшла складний труд шлях і завжди добивалась позитивних результатів, хотів би йому побажати, від щирого серця, стабільного здоров’я та досягнути високих результатів на Франківщині».
Редакція
