Аналіз позицій ЗСУ на Донбасі і оперативної ситуації у театрі військових дій дають можливість спрогнозувати подальші сценарії розвитку ситуації на фронті.
Нова хвиля широкомасштабного штурму на Луганщині: російську війська накопичили велику кількість резервів і обстрілюють усі підконтрольні ЗСУ населені пункти регіону.
Як повідомив очільник військової адміністрації Луганщини Сергій Гайдай, у Сєвєродонецьку, бої тривають вже у промзоні, в українські війська контролюють лише територію заводу “Азот”. Лисичанськ – під тотальним вогнем.
Однак нагадаю, що промзона Сєвєродонецька, за різними оцінками, становить від 40 до 50% міста. Тож з урахуванням інтенсивності боїв, навіть на території “промки”, може йтися про те, що ми контролюємо приблизно третину міста. Не треба панікувати.
До того ж, заяви Гайдая суперечать заявам Власенка – голови військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька. За словами останнього, російські окупанти обстрілюють не лише промзону, а й житлові райони поряд із нею. Тобто бої йдуть і там. І це говорить про розширення площі, яку контролюють ЗСУ.
А щодо анонсованої дати взяття Сєверодонецька – вона змінювалася вже багато разів. Наразі вони заявляють уже про 26 червня.
Не думаю, що тут можна реально говорити про якісь терміни. Путін під час свого виступу на так званому Міжнародному економічному форумі у Пітері заявив про зміну тактики окупаційних військ. Він зазначив, що вони не будуть у лоб іти на позиції ЗСУ (як було в Попасній та Рубіжному), а почнуть їх обходити, оточувати.
Як наслідок – росіяни продавлюють українську оборону, використовуючи тактику “випаленої землі”. Вони фактично зносять під нуль укріплення, будинки, щоб зламати опір ЗСУ – та захопити нові території. І це відбувається без конкретної прив’язки до тієї чи іншої дати.
Нині ми спостерігаємо саме тактику флангового охоплення позицій захисників України. Це, наприклад, було продемонстровано під час захоплення селища Метьолкіне під Сєверодонецьком. Наразі йдуть бої за найближче селище Сиротине.
Окупанти намагаються відрізати ЗСУ від Сіверського Донця, від лінії постачання. Проте можливості для логістики досі зберігаються. При цьому супротивник не залишає спроб обійти угруповання наших військ, створивши оперативне оточення. Противник намагається блокували українських захисників поблизу Борівського та Воронового.
Для продавлювання нашої оборони противник використовує чисельну перевагу у засобах ураження. Насамперед йдеться про системи залпового вогню та ствольну артилерію калібром понад 122-мм.
Зафіксовано передислокацію в районі Сєверодонецька російських САУ Малка калібру 203 мм. Це – нова розробка впк росіян. Таких лише 60 штук в арсеналі збройних сил рф.
Співвідношення засобів ураження – приблизно 1 до 7 на користь окупантів. І вони цим користуються. Спочатку наноситься вогневе ураження великої інтенсивності, потім йде піхота.
Також було зафіксовано передислокацію важких вогнеметних систем (ТОС) 1А “Сонцепек”. Це – термобарична зброя, яка заборонена міжнародними конвенціями. Але я так розумію, росіян це не стримує.
Крім того, загарбники підтягнули на Луганщину нові системи ППО- ЗРС С-300В4. Це пов’язано з успішними ударами ЗСУ по тилових базах противника в районі Красного Луча (Хрустальний) та Попасної.
Також спостерігається висока інтенсивність боїв у районі Тошківки. Окупантам вдалося захопити цей населений пункт за рахунок чисельної переваги у живій силі і техниці. Це значно посилило вогневий вплив окупантів на інші населені пункти. Крім того противник намагається закріпитисяся в Устинівці, Підлісному та Мирній Долинію Тривають інтенсивні бої в районі н.п. Біла Гора. Складна ситуація в районі Гірського.
Противник намагається створити оперативне оточення українського угруповання, зосередженого у районі Золотого-Гірського.
Головне питання: чим ми можемо відповісти? Триває передислокація військ, на фронт надходять нові види озброєння. Зокрема, гаубиці М777 та САУ “Краб”. Вони вже використовувалися під час боїв у Тошківці, що дозволило зупинити просування противника. Наразі ця ж арта використовується в районі Сєверодонецька, нівелюючи значну чисельну перевагу окупантів.
Мовиться про те, що надходження нових зразків озброєння може переламати хід військового протистояння на Сході України. Плани росіян щодо оперативного оточення українського угруповання у районі Сєверодонецька, Лисичанська – зірвані. Про оперативне оточення не йдеться. До того ж ЗСУ контролюють “дорогу життя” Бахмут-Лисичанськ, хоч вона і перебуває під вогневим ураженням противника.
Тож чекаємо на нові партії зброї, віримо в ЗСУ і тримаємо стрій!
