Під час будівництва готелю недалеко від центру Львова археологи виявили поселення древніх слов’ян, про це видання «ЗЛ» уже коротко повідомляло на своїх шпальтах в минулому номері.
Про це повідомляє НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАНУ.
Як повідомили в Національній академії наук України (НАНУ), поселення було знайдено на вулиці Веселій, 5. На глибині 5 м фахівці виявили господарські ями. В них були уламки ліпного посуду та прясла. Дослідники попередньо датували знахідку серединою VII ст. н. е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
Перша згадка про Львів датується 1256 роком. Ця знахідка дозволила археологам стверджувати, що територія була заселена задовго до вказаної дати. «Традиція безперервного господарювання на цій території принаймні на 600 років старша першої письмової згадки про Львів», – відзначили в НАНУ.
«У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів», – розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Він додає, що у 1992 р. археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю «Золотий Лев» (сучасний ринок «Добробут»), яке розташоване на відстані приблизно 150 м на південь від теперішнього місця розкопок.
«Тоді це була перша така знахідка на території Львова. Археологам провели масштабні дослідження і розкрили культурний шар на глибину до дев’яти метрів. І лише тепер, через 22 роки, нам вдалось знайти сліди заселення того ж часу. Цьогорічні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів виріс з поселення ранніх слов’ян і розвивався на його місці», – сказав Осаульчук.
Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки, XV–XVIII ст.
Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V–$5II ст. н. е. Її пов’язують зі слов’янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою «склавини». Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров`я. Пізніше ці племена засилили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою «великі міграції слов’ян».
