Е-декларації, що оголили мільярди готівки у депутатів і чиновників, можуть вдарити по звичайних українцях, вважають експерти. На думку фахівців, іноземні інвестори та фінансові організації були шоковані багатствами українських можновладців, тому не виключені нові вимоги, зокрема від Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Так, виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко допускає появу запитань до нашої влади з боку FATF — Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force).
А також з боку МВФ, від якого Україна розраховує до кінця року отримати ще один транш у $1,3 мільярда. МВФ може наполягти на доповненні Меморандуму новою умовою — про посилення вимог до готівкових розрахунків в Україні.
“В пакеті МВФ це питання може бути заявлене як структурний маяк. Треба тільки внести правки в поточний Меморандум про співпрацю. У листопаді має приїхати місія, і вони можуть зробити це як маячок, обов’язковий для виконання. Вірогідність цього дуже велика”, — запевнив Устенко.
У разі посилення готівкової вимоги у влади залишиться два варіанти дій, вважають експерти. Перший — реанімувати відкладений проект постанови Нацбанку про зниження в Україні максимальної суми готівкових розрахунків з 150 тис. грн до 50 тис. гривень: документ був готовий ще у вересні, але НБУ відклав його остаточне затвердження після громадського обговорення.
Другий вихід — у хід піде поки не затверджена постанова Верховної Ради №5117 (“Про антикорупційні заходи легалізації доходів”), яка вже два місяці знаходиться в парламенті. У цьому документі прописані ще суворіші вимоги: знизити максимальний ліміт готівкових розрахунків до 10 мінімальних зарплат: сьогодні це 14,5 тис. грн, а у разі підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року сума зросте до 32 тис. грн.
Сьогодні НБУ як єдиний регулятор, який відповідає за грошовий ринок, має право приймати своє рішення, наголошують юристи. Адже постанови Ради — це не закон, і його юридична сила слабша.
“У проекті парламентської постанови Нацбанку рекомендують встановити ліміт розрахунків, але це не обов’язок НБУ. Якщо постанову і затвердять, регулятор прийме її до розгляду. Але може дати висновок профільного Комітету Верховної Ради про те, що введення такого ліміту передчасне”, — прокоментував керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегіда.
Щоб МВФ не вимагав зниження готівкового ліміту до еквіваленту 1 тис. євро, експерти рекомендують Нацбанку самостійно почати поетапне зменшення максимальної суми готівкових розрахунків. Спочатку з 150 тис. грн до 100 тис. грн, а потім і до 75 тис. грн.
При цьому скорочення обсягів готівкового обігу має супроводжуватися в першу чергу виведенням зарплат з тіні і визначатися вигодою і безпекою безготівкових розрахунків. Інакше платежі ще сильніше підуть у тінь.
“Статистика покаже, що ніхто вище 50 тис. грн не розраховується, але платежі будуть йти іншими шляхами. Не так складно, наприклад, продати диван не як одну одиницю, а як складові: чек на подушки, на розкладачку, на каркас. Це буде набагато гірше для економіки і знову — поза контролем держави”, — зазначив старший економіст МЦПД Олександр Жолудь.
