31 липня 2015 р. Віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко підписав наказ про зміну назви Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні», який тепер має назву Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Коротка назва музею –
Меморіал жертв Голодомору. Англійською – National museum «Holodomor victims memorial».
Основна зміна в назві пов’язана з вживанням в однині назви геноциду українського народу. Адже на сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932-1933 рр. Події 1921-1923 рр. та 1946-1947 рр. кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено, а отже, від вживання слова «голодомори» в множині нівелюється поняття Голодомору 1932-1933рр. як геноциду. Також, вживання поняття «голодомори» у множині часто було причиною критики з боку світової спільноти та опонентів, і є приводом для невизнання Голодомору як геноциду Українського народу.
«Музей продовжуватиме висвітлення масових голодів 1921-1923, 1946-1947 рр. Основна діяльність Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», визначена у новій редакції Статуту, розширена і стосується вона, зокрема, сприяння консолідації нації, увічнення пам’яті про жертви та поширення правдивої інформації про Голодомор (геноцид 1932-1933), масові голоди 1921-1923, 1946-1947 рр. та про інші репресії тоталітарного режиму в Україні», – пояснює генеральний директор музею Олеся Стасюк.
Рішення про зміну назви музею було прийнято на підставі законів «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про культуру», «Про музеї та музейну справу» та Положення про Міністерство культури України.
Іде я про перейменування музею була озвучена та підтримана громадськістю під час проведення 27 травня 2015 р. зустрічі у форматі круглого столу, темою якої було громадське обговорення у професійному колі перспектив та найактуальніших завдань розвитку музею. Тоді ж було оголошено громадське обговорення внесення уточнень в назву музею, підсумком якого стало друге громадське обговорення, що пройшло 12 липня, та поява варіанту, в результаті затвердженого Міністерством культури України – Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».
Така зміна назви Музею через гру однини та множини є щонайменше виявом бюрократичного лицемірства та зневаги до Історії України. А хіба не є геноцидом кожен голодомор, який забрав бодай одне людське життя? Спитаймо про це краще у євреїв, які за врятоване неєвреєм одне єврейське життя визнають таку людину за «праведника світу» (таких нині у світі нараховується 25 685 чоловік, – ред.), кажучи, що той, хто врятував хоча б одне життя – урятував весь світ…
То скільки таких наших, українських, світів загинуло під час голодоморів 1921-1923 рр. та 1946-1947 рр., бо їх ніхто не урятував? Хіба це не геноциди українського народу, панове з уряду, що себе тільки називає українським???
Підготував Тарас Боднар
