Міжнародні новини

МЗС Білорусі стурбоване вшануванням ДН Бандери в Україні, – можемо і їхнього Бориса Рогулю

Посольство Білорусі в Україні надіслало ноту протесту до Міністерства закордонних справ України через проведення 1 січня у Києві ходи до дня народження ідеолога українського націоналізму Степана Бандери.

Про це повідомили у посольстві Білорусі.

У ноті протесту заявлено, що в «серцях білорусів, які пережили жахи фашистської окупації та трагедію геноциду» під час Другої світової війни, «відгукуються болем спроби героїзувати колабораціоністів, убивць і карателів білоруського народу».

«Безкарне вшанування ідейними спадкоємцями кривавих катів Хатині та тисяч інших білоруських міст та сіл своїх “героїв”-убивць є нічим іншим як образою пам’яті наших предків, які загинули у смертному бою за свободу та незалежність білоруського народу», — вказано у повідомленні.

Посольство висловило рішучий протест через «зростання радикалізації антибілоруської позиції України», що нібито виражається в потуранні демонстративному вшануванню пам’яті Степана Бандери.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

У Міністерстві закордонних справ України ноту протесту від Білорусі поки що не коментували.

1 січня 2022 року в Україні традиційно відбулася хода, присвячена річниці від дня народження Степана Бандери. У поліції наголошували, що під час масових заходів порушень не зафіксували.

Загалом у державі з цієї нагоди 1 січня відбулося 56 масових заходів у 20 регіонах. У них взяли участь приблизно 3,5 тисячі людей.

Цікаво, що також 1 січня, але 1920 року народився Борис Рогуля (белор. Барыс Дзмітрыевіч Рагуля) с. Турець Новогрудського повіту (нині Корелицький район, Гродненської області) Новогрудського воєводства, Польща – 21 січня 2005, Лондон, Онтаріо, Канада) – білоруський націоналістичний борець за незалежність Білорусі, якого також, як Бандеру, називають агентом Абвера та Мі6, а також ЦРУ, відомий канадський лікар-онколог.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

З 1 вересня 1939 року у складі Війська Польського Б. Рогуля воював проти німецьких агресорів. 17 вересня 1939 року потрапив у полон.

У 1940 році втік із полону. Працював учителем німецької мови у школі у Любчі. У січні 1941 року заарештований НКВС, утримувався у мінській «американці». Звинувачувався у нелегальному «переході кордону, контрреволюційній діяльності, шпигунстві». Був засуджений СРСР до страти. Після нападу нацистської Німеччини на СРСР втік з в’язниці. Працював перекладачем у Новогрудку, викладав в учительській семінарії.

Брав участь у організаційних зборах Білоруської Незалежницької Партії (БНП), входив до складу Центрального комітету.

У липні 1942 року був призначений командиром окружного відділу Білоруської самооборони у Новогрудку.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Далі, ось що про нього пише радянсько-кремлівська пропаганда:

У лютому-березні 1944 року, за наказом німецького комісара Новогрудського повіту Вільгельма Траубе, сформував білоруський кінний ескадрон у Новогрудку. На початку липня 1944 року згорнув діяльність батальйону та з невеликою групою висунувся на Захід. З серпня 1944 року – у військовій школі “Дальвіц” (відомій також як білоруський десантний батальйон “Дальвіц”), у чині капітана. У жовтні 1944 року відмовився летіти з десантом у Радянську Білорусь.

Після війни опинився в американській зоні окупації Німеччини. Закінчив Левенський католицький університет (Бельгія). Входив до складу Ради Білоруської народної республіки (БНР). Співпрацював із ЦРУ у реалізації проекту AEQUOR, позивний Cambista 2. Отримував зарплату у розмірі 300 доларів.

У вересні 1951 року в рамках проекту року на територію БРСР було покинуто Янка Філістовича. Потім було відправлено ще групу з чотирьох парашутистів: Тимох Остріков (кличка Карл Свенсон), Михайло Артишевський (Фінір Сігурдсон), Геннадій Костюк (Бен) та Михайло Кальницький (Джо).

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

З 1954 проживав у Лондоні (Канада), доктор медицини, онколог. Активно займався політичною та суспільною діяльністю, був одним із лідерів білоруської діаспори в Канаді. Заступник голови Ради БНР. Голова міжнародної організації “Конфедерація вільних білорусів”. Голова філії Білоруського інституту науки та мистецтв у Канаді, член Об’єднання білорусів Канади. Представляв білорусів Канади у міжнаціональних об’єднаннях.

Після Чорнобильської катастрофи організував збирання коштів для надання допомоги жертвам катастрофи.

У 1997 році з його ініціативи було активізовано діяльність Ради Білоруської народної республіки, залучено нові персони. Радою БНР надано чин генерала.

Автор спогадів.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version