Металеве хресне знамення, розміром 25 м висоти та 14 м ширини, встановлюють на самій вершині майбутньої Хресної дороги у с. Старуня Івано-Франківської області.
По всьому периметру конструкції передбачена підсвітка, щоб хрест було видно на десятки кілометрів довкола. Розп’яття виготовили у Дніпрі й звідти везли на Прикарпаття вантажівками.
ЧИТАЙТЕ ДО ТЕМИ:
Хрест на вершині гори стане частиною паломницького маршруту «Хресна дорога» задовжки понад пів кілометра.
Будівельники вкладають плиткою стежину, яка вестиме до хреста. Обабіч стежки стоятимуть дерев’яні хрести з іконами, на яких буде зображено події із хресного шляху Ісуса. Внизу будують джерело Матері Божої Неустанної Помочі та сцену для заходів. Нагорі під хрестом ще планують збудувати каплицю.
На фото Центру паломника «Симеон Лукач» видно масштаб робіт – будівельна техніка розрила чималу площу схилу гори.
Село Старуня розташовано у передгір’ї масиву Ґорґани Українських Карпат. Поряд із селом є грязьовий вулкан – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. 60 гектарів території, на якій розташовано вулкан, є охоронною зоною.
Старуня також відома як місце давніх археологічних знахідок. Крім стоянок середньокам’яної доби, тут знаходили рештки тварин льодовикової доби: мамонта, волохатого носорога, первісного тура тощо.
Торік тут відкрили туристичний «Парк льодовикового періоду» та почали проводити фестиваль «Топіарі Арт-Раут». Автор ідеї, професор Олег Адаменко передбачав, що в парку будуть скульптури, інсталяції та стенди, які розповідатимуть про етапи геологічної історії Землі за останні п’ять мільярдів років.
Наразі, виходячи з інформації на сайті Архієпархії, експозиція складається з чотирьох чагарникових скульптур. Гастроблогерка приїхала на фестиваль за анонсованою кухнею льодовикового періоду, але виявила там картоплю фрі, шашлики та хотдоги.
Нагадаємо, що нещодавно Прикарпатський національний університет був заявив про намір спорудити Хресну дорогу на горі Піп Іван, але після суперечок з екологами, наразі, від цієї ідеї відмовилися…
Фото Центру паломника «Симеон Лукач»
