Досі невідомою історією поділився львівський історик та науковець-дослідник Микола Бандрівський:
“…Король того Львова має зелений прапор із червоним хрестом…”
.
Ці слова взяті із пергаментного фоліанту 700-річної давнини який називається “Книга знань про всі королівства, землі і володіння які є у світі а також герби і знаки кожної землі й володіння та королів й володарів, що керують ними” (скорочено: Libro del Conosçimiento de todos los rregnos) і який фактично є кастильським середньовічним гербовником.
.
король і князь Роман Мстиславович (батько короля Данила)
Для нас важливо, що фрагмент цього рукопису який стосується Львівського Королівства був перекладений українською відомим істориком Павлом Грицаком у 1952 році і опублікований в українській емігрантській газеті “Християнський Голос” яка тоді виходила у Мінхені. Пізніше цей переклад був перевиданий у журналі “Хроніка 2000” (випуск 35-36). Для нас важливо – пише Ярослав Книш який присвятив цій темі окрему розвідку, що автор цього давнього манускрипту використовуючи тогочасні карти, записи італійських, іспанських та ін. купців і католицьких ченців, здійснює у 1300-1306 роках уявну подорож по відомих тоді країнах світу починаючи від Піренеїв і Скандинавії і закінчуючи Китаєм і островом Ява.
.
Автор цього майже сімсотлітнього рукопису пише так: “…залишивши Польське королівство, я прибув до Королівства Львів, яке німці називають Лємберг… Відомо що Королівство Львів межує країною Романією і з Королівством Алеманія. Король того Львова має зелений прапор з червоним хрестом…“
.
Цікаво що назва “Королівство Львів” побутувала наприкінці ХІІІ-XIV століттях лише, як пише Ярослав Книш, у північно-західному Середземномор’ї включно з Іспанією та Італією. А от в інших регіонах тогочасної Європи цю державу, називали “Руське Королівство“. Натомість у північно-руських, суздальських та новгородських літописах розглядуване тут державне утворення включно зі Львовом називали не інакше як “Волинська земля“. Примітно, що до свого твору отой безіменний для нас автор “Книги знань…” додав також і зображення прапора Львівського Королівства.
МАЛЮНОК: На цьому малюнку – титульна сторінка рукописного фоліанту «Книга знань про всі королівства, землі й володіння, що є у світі, а також герби і знаки кожної землі й володіння, або королів й володарів, що керують ними» (в оригіналі: Libro del conosçimiento de todos los reynos y tierras y señoríos que son por el mundo, et de las señales et armas que han cada tierra y señorío por sy y de los reyes y señores que los proueen”)
Тут представлена титульна сторінка списку «Z» вищезгаданого рукопису із Баварської державної бібліотеки
(за матеріалами із відкритих джерел)
«Книга знань про всі королівства» (Libro del Conosçimiento de todos los rregnos) — середньовічний кастильський гербовник у жанрі уявного тревелогу. Складений анонімним автором, католицьким ченцем, між 1350 і 1385 роками. Містить короткий опис країн Європи, Азії та Північної Африки. Розповідь ведеться від першої особи. Зберігся у чотирьох списках «Z», «N», «R» та «S», які зберігаються в Британській бібліотеці, Баварській державній бібліотеці та Національній бібліотеці Іспанії. Один зі списків 14 століття має ілюстрації, виконані арагонським художником – цит. за матеріалами із відкритих джерел.
“…Король того Львова має зелений прапор із червоним хрестом…”
Тут представлена титульна сторінка списку «Z» вищезгаданого рукопису із Баварської державної бібліотеки
(за матеріалами із відкритих джерел)
«Книга знань про всі королівства» (Libro del Conosçimiento de todos los rregnos) — середньовічний кастильський гербовник у жанрі уявного тревелогу. Складений анонімним автором, католицьким ченцем, між 1350 і 1385 роками. Містить короткий опис країн Європи, Азії та Північної Африки. Розповідь ведеться від першої особи. Зберігся у чотирьох списках «Z», «N», «R» та «S», які зберігаються в Британській бібліотеці, Баварській державній бібліотеці та Національній бібліотеці Іспанії. Один зі списків 14 століття має ілюстрації, виконані арагонським художником – цит. за матеріалами із відкритих джерел.
“…Король того Львова має зелений прапор із червоним хрестом…”
.
Для нас важливо, що фрагмент цього рукопису який стосується Львівського Королівства був перекладений українською відомим істориком Павлом Грицаком у 1952 році і опублікований в українській емігрантській газеті “Християнський Голос” яка тоді виходила у Мінхені. Пізніше цей переклад був перевиданий у журналі “Хроніка 2000” (випуск 35-36). Для нас важливо – пише Ярослав Книш який присвятив цій темі окрему розвідку, що автор цього давнього манускрипту використовуючи тогочасні карти, записи італійських, іспанських та ін. купців і католицьких ченців, здійснює у 1300-1306 роках уявну подорож по відомих тоді країнах світу починаючи від Піренеїв і Скандинавії і закінчуючи Китаєм і островом Ява.
Для нас важливо, що фрагмент цього рукопису який стосується Львівського Королівства був перекладений українською відомим істориком Павлом Грицаком у 1952 році і опублікований в українській емігрантській газеті “Християнський Голос” яка тоді виходила у Мінхені. Пізніше цей переклад був перевиданий у журналі “Хроніка 2000” (випуск 35-36). Для нас важливо – пише Ярослав Книш який присвятив цій темі окрему розвідку, що автор цього давнього манускрипту використовуючи тогочасні карти, записи італійських, іспанських та ін. купців і католицьких ченців, здійснює у 1300-1306 роках уявну подорож по відомих тоді країнах світу починаючи від Піренеїв і Скандинавії і закінчуючи Китаєм і островом Ява.
.
А отут перед нами й постає цікаве питання: як так..?
.
Тобто на прапорі Львова у ті пізні (але все ще княжі) часи початку 1300-их років був не всіма нами знаний золотий лев на синьому фоні до якого ми так звикли, а… якийсь малозрозумілий зелений прапор із червоним хрестом..? Чи не є це часом якоюсь фальсифікацією чи черговим псевдоісторичним блудом..?
.
Перш ніж відповісти, задаймо собі питання: а який герб чи прапор мав Львів у ХІІІ столітті..? Чи трохи перефразуємо питання: а яким гербом користувався король Данило чи його син Лев у ті часи..? Не знаєте..? От і ніхто не знає… Принаймні жодного зображення лева на гербі Львова з часів короля Данила Романовича та його сина Льва, досі не знайдено. Чи є це ламанням нашого стереотипу про “галицького лева” на гербі Львова, який ніби-то походить ще з княжих часів Данила і Лева..? Звісно, що так. У часи цих володарів Львів судячи з усього мав цілком інший герб.
.
Свого часу професор Ярослав Дашкевич детально дослідивши питання походження львівського герба дійшов висновку, що Львів отримав лева на своєму гербі не раніше початку XIV століття і то – під впливом західноєвропейської геральдики.
.
Отже який висновок із цього всього можна зробити? Мабуть той, що сьогоднішній герб Львова є продуктом діяльності львівських канцелярій не раніше перших десятиліть чотирнадцятого століття і до львівської геральдики ранішого часу не має жодного відношення. А яким був герб Львова у часи короля Данила чи його сина Льва, ніхто досі не знає, бо з тих часів (ХІІІ століття) до нашого часу не дійшло жодної підвісної печатки якими скріплювали документи цих володарів і на яких можна було б очікувати зображення якихось знаків чи символічних фігур.
.
А от чи отой зелений прапор Львова із червоним хрестом (який чомусь віддалено нагадує хрести на штандартах тамплієрів) і про який згадує “Книга знань…”, має якесь відношення до “долевового” періоду емблематики нашого міста – ще слід вивчати…
МАЛЮНОК: На цьому малюнку – прапор міста Леон (Львова): на зеленому тлі чотирираменний червоний хрест із рукопису “Книга знань…” про який йде мова у дописі
(за матеріалами із відкритих джерел)
“…До наших днів цей твір дійшов у 4 списках останньої чверті XV століття. За цими списками 1871 року в Мадриді іспанський географ Маркос Хіменес де ля Еспада зробив перше й єдине на сьогодні критичне видання цієї книжки.
Про анонімного автора цього географічного трактату відомо мало — лише рік і місце його народження: 1304, Севілья.
Автор здійснює уявну подорож по всіх відомих тоді країнах світу — від Піренеїв і Скандинавії до Китаю та острова Ява. Автор користувався багатьма документами, що відображали діяльність італійських купців, католицьких ченців, дипломатів тощо. Отже, в його книзі відображено події до 1340 року.
Польський дослідник, що досліджував уривок, присвячений Польщі й Чеському королівству, датував його 1300–1306 роками. Основою для такого датування була згадка в описі Чеського королівства польських міст Гнєзно, Познані й Серадзя (чеський король Вацлав II 1300 року заволодів Великопольщею; «Пржемисловичі» тримали ці землі до 1306 р.).
Повністю перекладалася англійською та італійською мовами. Маленькі уривки перекладалися польською та українською мовами.
Український дослідник В.Б.Білінський вважає, що ця “Книга знань…” була написана у 1323…1349 роках…” – цит. за матеріалами із відкритих джерел
(за матеріалами із відкритих джерел)
“…До наших днів цей твір дійшов у 4 списках останньої чверті XV століття. За цими списками 1871 року в Мадриді іспанський географ Маркос Хіменес де ля Еспада зробив перше й єдине на сьогодні критичне видання цієї книжки.
Про анонімного автора цього географічного трактату відомо мало — лише рік і місце його народження: 1304, Севілья.
Автор здійснює уявну подорож по всіх відомих тоді країнах світу — від Піренеїв і Скандинавії до Китаю та острова Ява. Автор користувався багатьма документами, що відображали діяльність італійських купців, католицьких ченців, дипломатів тощо. Отже, в його книзі відображено події до 1340 року.
Польський дослідник, що досліджував уривок, присвячений Польщі й Чеському королівству, датував його 1300–1306 роками. Основою для такого датування була згадка в описі Чеського королівства польських міст Гнєзно, Познані й Серадзя (чеський король Вацлав II 1300 року заволодів Великопольщею; «Пржемисловичі» тримали ці землі до 1306 р.).
Повністю перекладалася англійською та італійською мовами. Маленькі уривки перекладалися польською та українською мовами.
Український дослідник В.Б.Білінський вважає, що ця “Книга знань…” була написана у 1323…1349 роках…” – цит. за матеріалами із відкритих джерел
Голова Археологічної комісії
у Наукове товариство імені Шевченка у Європі
