У Чорткові урочисто відкрили пам’ятник Герою України, керівнику управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії, генерал-майору Сергію Кульчицькому, який загинув під Слов’янськом у 2014 році, виконуючи свій військовий обов’язок.
Чортків не випадково став місцем встановлення такого пам’ятника, адже саме цей край є рідним для батьків Сергія Кульчицького та його дружини.
А з Тернопільщиною майбутнього генерала пов’язувало ще й те, що з 1992 по 1995 роки він проходив тут, у Тернополі, військову службу на посаді заступника командира, а згодом й командира 14-го окремого батальйону Національної гвардії України.
На відкриття погруддя українському патріотові до Чорткова зібралися численні представники громадськості, духовенства, обласної та місцевої влади, учасники бойових дій, рідні Героя.
Присутні молитвою вшанували світлу пам’ять Людини, для якої любов до України та вірність присязі були не гарними словами, а життєвим кредо та керівництвом до дії.
29 травня 2014 року, вертоліт Мі-8, на якому знаходився Сергій Кульчицький, був збитий проросійськими терористами неподалік гори Карачун.
Це був його четвертий виліт на Карачун і останній день перед відпусткою… Тоді загинуло 12 чоловік – шість військовослужбовців Національної гвардії України, включаючи екіпаж гелікоптеру, та шість – представників спецпідрозділу МВС України “Беркут”, вихідців з Івано-Франківщини.
Серед загиблих нацгвардійців, крім генерала Кульчицького, були командир екіпажу вертольоту полковник Сергій Бульдович, начальник групи бойової та спеціальної підготовки в/ч 3024, майор Віталій Курилович, старший бортовий технік – інструктор вертолітної ескадрильї в/ч 2269 капітан Сергій Кравченко, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки в/ч 3028 Західного оперативно-територіального об’єднання, прапорщик Віктор Ліпський та інструктор (старший кулеметник) взводу вогневої підтримки 2-ї роти спеціального призначення в/ч 3028 Західного оперативно-територіального об’єднання, прапорщик Валентин Білошкурський.
20 червня 2014 року Сергію Петровичу Кульчицькому було посмертно присвоєно звання Героя України – за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України, інших загиблих було відзначено орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).
Пам’ять військового гідно вшанована – зокрема, Батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, який генерал Кульчицький почав формувати із бійців Самооборони Майдану, присвоєно почесне найменування – «батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького».
Його ім’ям називають вулиці в українських містах, йому встановлюють погруддя, а на могилі на Личаківському цвинтарі Львова завжди море квітів.
Але найпочеснішим і для загиблого, і для його рідних є світла пам’ять, яку по собі залишив Небесний генерал у серцях сотень людей, яких на життєвому шляху зводила з ним доля.
Яким він був? Дуже щирим, товариським. Любив дружину, сім’ю, музику (ходив в оперу), природу. Мав «золоті руки» – міг власноруч до гвинтика перебрати двигун бетеера, полагодити дах у занедбаній будівлі, а налаштовані ним автомати для необстріляних новачків і по сьогодні справно стріляють.
Його називали другим батьком і ангелом-охоронцем. Він сам обходив блокпости, літав на вертольоті. Цілеспрямований, зібраний, підтянутий – ідеальний військовий. Для багатьох генерал Кульчицький був символом нової української армії – сильної, надійної, боєздатної.
