Єдиний в Україні золотий рудник розташований у селі Мужієво в Берегівському районі Закарпатської області. Але на початку 2000-х чиновники відрапортували, що видобуток з золоторудника припинений.
Однак у районі, де навколо чистого золота фактично крутиться життя, до цієї заяви ставляться з іронією.
Мужіївський золоторудник – перше в Україні золоторудне підприємство. З місцевої руди видобувають золото вищої проби – 999,9 – т.зв. «банківське».
Це родовище вважається серед українських геологів перспективним.
Тільки в шахті № 2 залягають запаси руди потужністю 200–280 тис. тон. Глибина залягання – 180 метрів. У 2003 році на підприємстві з однієї тони породи витягували майже 6 грамів золота. Собівартість одного грама складає на той час становила 48 гривень, підприємство, за результатами першого кварталу 2003 року, отримало понад мільйон гривень прибутку. А в 2013 отримала понад 48 мільйонів гривень. А якщо врахувати «приховані» заробітки і відкати від видобутку, то виходить дуже пристойна сума.
Протягом 2000 року та на початку 2001 року Мужіївський золотополіметалічний рудник простоював.
На будівництво другої черги виробництва в 2006 році – збагачувальної фабрики – було виділено 11 мільйонів гривень. Потім же, за однією з версій, мала продуктивність і невисокі ціни на дорогоцінні метали зробили підприємство нерентабельним. За іншою – компанія збанкрутувала через підступи рейдерів, які вирішили прибрати до рук родовище. До цього варіанту схилялися ліквідатори «Закарпатполіметали» – компанія, яка викупила борги підприємства, сподіваючись на відновлення золотодобування. 30 грудня 2011 року Закарпатська облрада прийняла рішення погодити клопотання публічного акціонерного товариства «НАК» Надра України» щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою розробки Мужіївського золоторудника. Мета практично була досягнута. Потім за чітко налагодженою в 90-х роках схемою оберти видобутку золотої руди «спустили» до нуля, підприємство збанкрутувало, і його і продали «за копійки». За рядом «договірних» судів майно підприємства «Закарпатполіметали», землі і навіть хвостосховища із залишками руди були передані в приватні структури, близькі до колишнього міністра МВС Віталія Захарченка.
Сьогодні, попри розголос, який свого часу піднявся в ЗМІ навколо цієї справи, ставленики міністра продовжують контролювати золотоносну шахту, а головні кредитори – компанія «Cengart Financial Inc.»
Після закриття рудника у місцевого бюджету залишилося зовсім небагато джерел доходу: плата за оренду землі та податки.
Заробітки від туризму невеликі, так що їх в розрахунок не беруть. Близько сотні жителів села втратили роботу, причому нову знайшли ще не все – ці люди сподіваються на відновлення роботи рудника. Хоча і його майно потихеньку розкрадається. Та й борги перед людьми, які до сих пір рахуються на його балансі, не гасять. Але, як стверджують місцеві жителі, в рудниках все-таки видобувають золото в … копанках.
