Днями у ЗМІ з’явилося інформація, що Іран готується найближчим часом розпочати атаку проти низки об’єктів на території Саудівської Аравії. В Ер-Ріяді повідомили, що Тегеран своєю «неминучою» атакою хоче відвернути увагу від протестів, що відбуваються в країні
У США відповіли, що стурбовані наданою Саудівською Аравією інформацією. Зі свого боку офіційні представники США заявили, що їх країна готова відреагувати на можливу військову загрозу з боку Ірану. «Ми будемо без вагань діяти на захист наших інтересів та партнерів у регіоні», — зазначив представник Ради нацбезпеки США.
Утім, я доволі скептично ставлюся до появи цієї інформації.
Наразі офіційний Тегеран дуже зацікавлений у ядерній угоді. Відповідно, відкритий воєнний конфлікт йому не потрібен. До того ж обвинувальні заяви на адресу Ірану з боку Саудівської Аравії пролунали на тлі обмеження видобутку нафти цією країною. Подібне рішення Саудівської Аравії призведе до стрибка цін на неї.
Запитання — кому вигідна поява подібної інформації? Хто основний бенефіціар?
Політичне рішення країн ЄС щодо обмеження цін на російські енергоресурси фактично зависло у повітрі після ухвалення Саудівською Аравією рішення про зниження видобутку нафти на 2 млн барелів на добу. Подібне рішення має чітко виражений узгоджений з рф хід саудитів. Надто одночасно діють рф і СА на нафтовому ринку.
Мовиться про те, що скорочення кількості нафти на ринку призведе до її зростання в ціні. Відповідно країнам ЄС буде складно реалізувати своє політичне рішення щодо обмеження цін на російську нафту.
Примітно, що цей крок з боку Саудівської Аравії відбувся через три місяці після того, як Байден відвідав цю країну і зустрівся з принцом Мохаммедом бін Салманом. Зустріч була підсумком тривалих дипломатичних зусиль адміністрації Байдена щодо відновлення американо-саудівських відносин.
Байден вже назвав це рішення з боку Саудівської Аравії короткозорим, враховуючи нестабільність на світовому енергоринку. Рішення Саудівської Аравії про скорочення видобутку нафти відбувалося на тлі намагань російської федерації чинити економічний і політичний тиск, як на Україну, так і на країни ЄС. Річ у тім, що європейські країни змогли диверсифікувати свої доходи та зменшити залежність від російського газу в опалювальний сезон за рахунок поставок електроенергії з України. Роль України у цьому процесі була важливою.
Ракетними обстрілами 10−12 жовтня, за тиждень після синхронного рішення саудитів і росіян щодо скорочення обсягів видобутку нафти, країна-окупант заблокувала цю можливість. Не випадково після 11 жовтня Україна оголосила про тимчасове припинення експорту української електроенергії до Європи.
Звертаю увагу, що заявляючи про можливий напад Ірану, Саудівська Аравія блокує його як конкурента на нафтовому ринку. Виводить його з-поміж можливих постачальників сирої нафти. Звужує можливість для дипломатичних маневрів Ірану в момент підписання нової ядерної угоди, яка послабила б санкції. Отже, СА тут явно грає у свої ігри.
Наразі гостро стоїть питання відновлення ядерної угоди, в якій світська влада Ірану дуже зацікавлена. Зокрема на тлі внутрішніх протестів, які і дають змогу кардинально змінити ситуацію у цій державі. Послабити теократичну (духовну) владу (аятол) та посилити умовно демократичну світську владу.
Натомість, офіційні представники Ер-Ріяду заявою про «неминучу» атаку з боку Ірану, який таким чином начебто хоче відвернути увагу від внутрішніх протестів, фактично підіграють саме духовній владі аятол.
І, головне, за інформацією CNN, після того, як влітку ціни на газ досягли максимуму, почався зворотній процес, а саме: тенденція до зниження. Це дало адміністрації Байдена вагомий аргумент напередодні виборів. Наразі у зв’язку із зростаючим попитом на світовому ринку і ремонтом на нафтопереробних заводах США ціни знову почали зростати. Відповідно, що рішення ОПЕК+ може посилити ці фактори. А це вже удар по самому Байдену.
Нагадаю, 5 жовтня ключові міністри ОПЕК+ погодили скорочення видобутку нафти на 2 млн барелів на день.
На тлі цього рішення, вперше з 21 вересня, вартість нафти марки Brent на лондонській біржі ICE піднялася вище за $ 93 за барель.
