На минулому тижні в соцмережах з’явилася інформація, що «понад дві сотні людей штурмували Польський візовий центр в Івано-Франківську».
А далі так прокоментували: «Як стверджують очевидці, люди пішли на такий крайній крок аби отримати візу і виїхати за кордон. Самі учасники цього штурму пояснюють свої дії неможливістю далі проживати в країні, де рівень життя надзвичайно низький, а корупції – навпаки зависокий».
Перше з чим можна не погодитися в такому повідомленні, це що до назви «Польський візовий центр в Івано-Франківську».
Даний візовий центр, як і ряд аналогічних в Україні, не може бути польським… бо стоїть за ним індійська (!) компанія, яка приймає в українських громадян повний пакет документів для отримання ними візи тієї чи іншої європейської держави. Зокрема в Івано-Франківську можна подавати документи на Грецьку, Болгарську, Латвійську та Польську візу, в Ужгороді – на Польську, Угорську, Словацьку і т. д.. А вже ці «візові центри» передають документи громадян до відповідних посольств, за що попри візовий збір громадяни їм окремо сплачують понад п’ятсот гривень з чоловіка.
Стосовно штурму – це теж не є правдою. Бо ці «візові центри» умовно кажучи «штурмують» щодня не дві сотні людей, а тисячі. І це явище характерне для кожного міста, де є візові центри чи консульства і посольства.
Тому погодитися з автором/ ами коментарю можна тільки в названих причинах, що спонукають людей вистоювати у цих довжелезних чергах. Хоча вмістити їх можна у коротку фразу: тікають закордон від того, що вже вдруге самі собі намайданили.
Підготував Іван Луйко