Офіційними власниками одного з найбільших мисливських господарств Львівщини є дружини депутатів.
Мисливське господарство «Зубр», співвласниками якого є дружини двох народних депутатів-мажоритарників від Львівщини Богдана та Ярослава Дубневичів (обоє цього разу представляють собою БПП – ред.), планує розширити свої володіння. Якщо з цим погодяться депутати Львівської облради, мисливські угіддя Дубневичів у Пустомитівському та Перемишлянському районах сягнуть понад 136 квадратних кілометрів – це близько 15% площі усього Пустомитівського району.
Народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Ярослав та Богдан Дубневичі прагнуть збільшити мисливські угіддя на Львівщині на 2945 гектарів. Про це стало відомо з проекту рішення Львівської облради та зауважень юридичного відділу до нього, які були оприлюднені на сайті ради 14 лютого 2015 року, пишуть «Наші гроші. Львів».
З документів випливає, що у 2008 році ТОВ «Мисливське господарство «Зубр» отримало 10700 га мисливських угідь у користування на 49 років. Однак тепер площу мисливських угідь у Пустомитівському і Перемишлянському районах, які є у користуванні МГ «Зубр», хочуть збільшити до майже 13 645 га. Для порівняння – влоща усього Пустомитівського району складає трохи більше 95 тис. га.
Щодо збільшення площі мисливських угідь ТОВ «МГ «Зубр» юридичний відділ обради надав негативний відгук. Зокрема, площа мисливських угідь, яку передають у користування, не може бути меншою за 3000 га. Натомість передати хочуть 2945 га. По-друге, законодавством не передбачено такої процедури як приєднання додаткової площі мисливських угідь.
Є також інші зауваження. Зокрема, відсутні погодження від органів місцевого самоврядування щодо надання у користування мисливських угідь, що розташовані на території сіл Старе Село та Будьків.
ТОВ «Мисливське господарство «Зубр» належить Тетяні та Наталії Дубневичам, дружинам братів Богдана і Ярослава Дубневичів.
Джерело: Захід.Нет
Довідково:
Українцям заборонили орендувати і купувати ліси
Прокуратура почала активно відсуджувати у місцевих органів влади (обласних, районних рад) і держпідприємств лісові ділянки. Протягом останніх декількох тижнів Верховний суд розглянув відразу кілька суперечок про повернення державі лісових угідь (рішення винесені у справах № 6–150цс14, № 6–212цс14 та ін.): більшість з них в Київській області, хоча подібні позови йдуть і в інших регіонах.
«Кількість суперечок такого роду почала зростати ще в грудні 2014 р., а в січні-лютому їх стало особливо багато. Не тільки в столичному регіоні, але й у центральних і західних областях країни. ВСУ завжди стає на бік прокурорів – тобто держави. І його позиція абсолютно зрозуміла, і, головне, повністю відповідає чинному законодавству: якщо ліс або лісосмуга по всіх документах оформлені як лісові угіддя, то вони не можуть бути не приватизовані, не здані в оренду, і тим більше продані. Причому, повинні перебувати у державній власності, а не передаватися районним або сільським радам. Вони, як відомо, люблять віддавати їх в довгострокову оренду приватним особам чи організаціям, а то й ще гірше – продавати їм. Це протизаконно», – зазначив старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Не важливо, орендуєте ви весь ліс чи просто купили земельну ділянку, яка не повністю, а лише частково переростає в лісосмугу – його у вас відберуть після відповідного рішення ВСУ у справі. «Після того, як прокурор отримує судове рішення про те, що сільрада не має права розпоряджатися лісом, місцева влада зобов’язана розірвати всі договори, які у них є щодо цього з третіми особами. Не важливо, з ким вони укладались – з підприємствами чи приватними особами. У ході розірвання договорів оренди або купівлі-продажу має застосовуватися принцип двосторонньої реституції. Простіше кажучи, сільрада зобов’язана повернути людині або організації всю внесену ними за ліси плату (при продажу або оренді)», роз’яснив ситуацію керуючий партнер юрфірми «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв.
