Цього місяця добігає до свого завершення четверта сесія Верховної Ради України. Попереду залишилось всього нічого – кілька пленарних засідань, тиждень роботи в комітетах, комісіях і фракціях і на завершення – тиждень роботи з виборцями.
Перш, ніж наші дорогі народні обранці підуть на такі очікувані літні канікули аж до вересня, наше інтернет-видання вирішило вже сьогодні підбити підсумки їхньої півторарічної діяльності.
Десь усвідомлюючи, що з «напрацюваннями» всіх 450 нардепів нам так швидко не впоратись, ми вирішили обмежити «фронт» нашої роботи виключно представниками з Прикарпаття. Зрештою, саме вони і становлять для нас найбільшу цікавість.
Нагадуємо, що за результатами парламентських виборів 2012 року нашу область у вищому законодавчому органі на сьогодні представляє аж 13 депутатів, серед яких частина «списочників» – Дмитро Шлемко (Батьківщина), Володимир Шкварилюк (Фронт змін), Роман Чернега (Удар), Руслан Марцінків (Свобода), Руслан Зелик (Свобода), Ігор Янків (Свобода), а решта мажоритарники – Ольга Сікора, Анатолій Дирів, Василь Гладій, Олександр Доній, Юрій Дерев’янко, Володимир Купчак, Олександр Шевченко.
Зважаючи на той факт, що всі вони вихідці з Прикарпаття, спробуймо дати їм оцінку з позиції зроблено ними для рідного краю. Один з показників, який в загальному відображає стан справ у цій сфері – це подані народними обранцями запити.
Для цього слід зазначити, що запити здебільшого пишуться за результатами роботи нардепа в окрузі та відображають найбільш болючі та глобальні потреби окремої особи чи громади, які вимагають якнайшвидшого вирішення. І якщо через закони вирішують загальні питання, то через запити можна впливати на локальні.
Окрім цього, слід також не забувати, що в нашій державі запити, як і закони, виступають механізмом лобіювання. А лобізм, як ви розумієте, справа не дешева.
Отож, хто що лобіює, і як піклується про рідний край ми і спробуємо висвітлити у цьому матеріалі.
Дмитро Шлемко –
або «біржа праці для
членів Батьківщини»
Голова Івано-Франківської обласної організації «Батьківщина» Дмитро Шлемко є депутатом не одного скликання. У порядковій послідовності сьогоднішнє його депутатство є вже третім.
Результати електронної реєстрації показують, що на роботу Дмитро Васильович ходить справно, адже за ці повтори роки пропустив тільки 16 засідань з 145. Слід зазначити, що Дмитро Васильович не дуже балакучий, бо за трибуною був всього два рази.
Щодо запитів, то тут картина виглядає теж не дуже втішною. За цей тривалий час Дмитро Шлемко написав всього-навсього 5 запитів, з яких тільки два стосуються Прикарпаття. Перший був направлений на «розкриття корупційних дій першим заступником міського голови та головним архітектором міста Коломиї».
Щодо другого, то він заслуговує на більш детальний розгляд і маленьку преамбулу. Мало хто з мешканців Прикарпаттята й сусідніх областей ще не чув про те, як кілька місяців тому тодішній новопризначений генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич», а за сумісництвом керівник Галицької районної «Батьківщини» Володимир Костишин, скоїв жахливе ДТП.
(http://zmist.if.ua/novyny-prykarpattia/2916-deputat-vodii-iak-zavzhdy-ne-vynen-dtp-z-uchastiu-lidera-halytskoi-batkivshchyny-spuskaiut-na-halmakh.html).
Незважаючи на те, що тоді у цьому жахливому ДТП постраждало чимало людей, справу «спустили на тормозах». Як то кажуть, приналежність до провладної партії, якою донедавна була, а в нашій області і досі залишається , – «Батьківщини», дає свої переваги.
Так от другий запит Дмитра Шлемка частково стосується Національного заповідника «Давній Галич». В ньому нардеп звертався до Міністра культури з вимогою термінового призначити службове розслідування у зв’язку із зловживанням службовим становищем генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Олександра Береговського та усунення його від обов’язків на період перевірки.
Результат як то кажуть не змусив на себе довго чекати і вже через якісь пару місяців відбулося призначення нового керівника заповідника. Ним став вже згадуваний нами керівник Галицької районної «Батьківщини» та учасник того жахливого ДТП Володимир Костишин.
Отож, якщо підсумовувати роботу Дмитра Шлемка через призму запитів, то з впевненістю можна сказати, що якщо для Прикарпаття він зробив не багато, то за своїх однопартійців таки не забув.
Роман Чернега –
або «столичний лузер»
Неочікуваний тріумфальний успіх на парламентських виборах партії «Удар» дозволив пройти до ВР маловідомому на той час керівнику обласного осередку УДАРівців на Івано-Франківщині Роману Чернезі.
Серед тринадцяти нардепів від Прикарпаття Чернега демонструє найнижчий показник щодо кількості поданих запитів. У нього їх всього 4 і при цьому жодного, який би стосувався Прикарпаття. Тематика запитів демонструє, що УДАРівця більше турбують проблеми нашої столиці, ніж рідного краю. Так в одному документі Роман Чернега звертається до прокурора України з вимогою належного реагування щодо ситуації, яка склалася довкола об’єктів нерухомого майна за адресою місто Київ, проспект Московський, 23 (тут знаходяться торгові центри, супермаркет електроніки і ще багато «хлібних» об’єктів)…
В іншому запиті нардеп просить провести перевірку фактів порушень «вимог чинного законодавства, а також протиправної бездіяльності окремих працівників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської ОДА, а також комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо порядку розміщення тимчасових споруд у місті Києві»…
Як казав наш перший президент Леонід Кравчук – «маємо те, що маємо».
Володимир Шкварилюк – «гроза всіх рейдерів»
В парламент Володимир Шкварилюк ввійшов в статусі керівника обласного осередку «Фронту змін». Протягом 2013 року пройшли значні політичні пертурбації, і тепер він заступник керівника Івано-Франківської обласної організації «Батьківщина», тобто вищезгаданого Дмитра Шлемка. Від свого теперішнього шефа і однопартійця щодо кількості поданих запитів Володимир Шкварилюк не сильно відрізняється. Їх у нього всього на два більше. Але, якщо у Шлемка хоча б два стосувалися Прикарпаття, то у Володимира Васильовича таких, на жаль, і зовсім нема.
Географія його запитів, оминувши його рідну Івано-Франківщину, простяглася від Львова до Миколаєва та Херсона. У Львові Володимир Шкварилюк через їх механізм вимагав «негайного вжиття заходів із припинення рейдерського захоплення приватного майна з боку керівних працівників прокуратури міста». «Рейдерським питанням» він займався також і у Миколаєві – просив відсторонити голову Миколаївської обласної державної адміністрації Миколу Круглова «від виконання посадових обов’язків на період проведення Генеральною прокуратурою України перевірки факту причетності його до рейдерського захоплення товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми Корнацьких».
Цікаво, коли ж він встиг всю Україну об’їздити? Хоча, судячи із результатів електронної реєстрації, часу в нього було досить. Адже за її даними Володимир Шкварилюк пропустив майже 20% від усіх засідань ВРУ.
Ольга Сікора –
депутатка-воїн
Єдиною представницею жіночої статі з Прикарпаття у Верховній Раді є представниця Калущини – Ольга Сікора. Українцям вона добре відома завдяки відомим фото, що з допомогою ЗМІ вже облетіли чи не увесь світ. Адже саме Ольгу Сікору разом з її однопартійцем Дмитром Шлемком минулого року було спіймано «на гарячому» фотографами, які працюють у парламенті.
В порівнянні з своїми земляками нардепами, Ольга Сікора демонструє хороші показники щодо кількості запитів. Їх у неї 17 і, що приємно відзначити, аж 6 з них стосуються Прикарпаття, а саме екологічних проблем її рідної Калущини.
Решта своїх зусиль вона спрямувала на «війну» із колишнім головою Рогатинської районної ради Юрієм Чорним та мером міста Калуша Ігорем Насаликом. Першого вона підозрювала в причетності до вчинення кримінального правопорушення та неправомірності присвоєння собі «статусу державного службовця та надання допуску до державної таємниці», а другого – в порушенні законодавства. Якщо у війні з першим вона вийшла переможцем (Юрій Чорний вже не очолює районну раду), то стосовно Насалика «воєнні дії» ще далекі від завершення.
Як і її теперішній однопартієць Володимир Шкварилюк, Ольга Сікора не цурається рейдерської тематики. Вона також зверталася до генерального прокурора щодо «негайного вжиття заходів з припинення рейдерського захоплення приватного майна з боку керівних працівників прокуратури міста Львова».
До речі, у неї Шкварилюком є ще одна спільна тема – це прогули засідання ВРУ. Тут Сікора його обігнала на добрих 3%. За даними електронної реєстрації вона пропустила вже близько 35 засідань. Має пані Ольга багато спільного також з ще одним своїм однопартійцем Дмитром Шлемком – нелюбов до депутатської трибуни. За півтора роки її за трибуною так жодного разу ніхто і не бачив.
Руслан Зелик –
рекордсмен
Рекордсменами серед нардепів з Прикарпаття в сфері подання запитів можна сміло вважати саме представників ВО «Свободи», серед яких виділився Руслан Зелик. За півтора роки він їх написав більше 30. На жаль, тільки у двох з них можна прочитати слово Івано-Франківщина. В першому Зелик просить генеральну прокуратуру провірити чи не порушували часом свої службові обов’язки працівники обласного управління МВС при розслідуванні кримінальних справ. Другий запит вже більш предметний і порушує «проблеми користування землями сільськогосподарського призначення державної форми власності дослідних господарств, розташованих на території Коломийського району Івано-Франківської області, підпорядкованих Академії аграрних наук України». До речі, з таким самим запитом звертався і інший свободівець Руслан Марцінків.
Географія і тематика інших запитів Руслана Зелика дуже різноманітна і велика. За півтора роки свободівець встиг перейнятися проблемами Одещини, Київщини, Рівненщини, Хмельниччини, Чернівецької області. Щодо тематики, то тут теж великий вибір, зокрема, щодо (подаємо перелік кількох запитів):
– неправомірної діяльності компанії – монополіста Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»;
– безкарної бездіяльності правоохоронних органів Васильківського району Київської області в розслідуванні факту захоплення приватної власності;
– будівництва автозаправної станції на стратегічному Водогоні Горбаків-Рівне села Біла Криниця Рівненського району Рівненської області;
– звільнення Федюшко Н.П. з посади голови Зарічнянської районної державної адміністрації Зарічнянського району Рівненської області;
– забезпечення будівництва Дністровської гідроакумулюючої електростанції та ефективного функціонування об’єкту;
– запит щодо незаконного рішення сорок четвертої сесії Кам’янець-Подільської міської ради.
Як бачимо сфера обізнаності нардепа чимала. Особливу цікавість тут викликає кілька запитів, які нардеп зробив у різні інстанції щодо «ситуації, яка склалася на території комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» (місто Чернівці), порушення прав приватних підприємців та неправомірних дій посадових осіб торговельного комплексу». Чого ж вартий такий запит, зможуть зрозуміти і оцінити тільки ті, хто знає що таке «Калинівський ринок» в Чернівцях.
P.S. В наступних номерах ми розглянемо роботу інших народних депутатів від Прикарпаття та сусідніх областей, що об’єднані під чудовим ймення Галичина.
Лілія Сачко
