Мало хто знає, що закінченню Радянсько-фінської війни у 13 березня 1940 році уже 17 серпня цього ж року був виданий Наказ народного комісара оборони СРСР С. К. Тимошенко №0191 про формування в складі РСЧА (Робітничо-Селянської Червоної Армії) Прибалтійських національних корпусів.
Тоді Центральним Комітетом ВКП (б) і Радою Народних Комісарів з питання про перетворення армій в Естонській, Латвійської і Литовської РСР було прийнято наступне рішення:
“Існуючі армії в Естонській, Латвійської і Литовської РСР зберегти терміном на 1 рік, очистити від неблагонадійних елементів і перетворити кожну армію в стрілецький територіальний корпус, маючи на увазі, що комсклад закінчить за цей термін засвоєння російської мови і військову перепідготовку, після чого територіальні корпуси замінити екстериторіальними, які формувались на загальних підставах”. Також мова йшла ще про два кінні полки.
Реконструкція уніформи військовослужбовців Прибалтійських територіальних стрілецьких корпусів РККА 1940 – 1941 рр .:
7. Червоноармієць 24-го латиського територіального корпусу;
8. Капітан артилерійського полку 24-го латиського територіального корпусу;
9. Червоноармієць 29-го литовського територіального корпусу;
10. Лейтенант – командир взводу кінної розвідки 22-го естонського територіального корпусу.
Ще менше людей знають про намір керівництва СРСР створити підрозділи національних армій (нацгвардію).
Можливо, що через визвольний повстанський рух у Західній Україні УПА та “Лісових братів” на теренах Литви, Латвії та Естонії у 1944 році в СРСР під час “визволення” УРСР та Балтійських республік від фашистських окупантів, розглядався проект створення армій національних республік, який згодом був замороженим.
Тоді особливою мальовничістю виділявся ескіз парадної форми генерала національної армії (гвардії) УРСР:
Після смерті Сталіна про проект знову згадав Лаврентій Берія, який тоді рвався до влади і вирізнявся своєю “прогресивністю” (скороченя чисельності ГУЛАГів, масові амністії, атомні розробки у науці, навіть збереження, а де і повернення навчання у республіках національними мовами і т. ін.). Але арешт і розстріл Берії залишили ці плани тільки на папері, які відразу ж були відкинуті М. Хрущовим…
Зважаючи, що фактично термін “національна гвардія” і створення її підрозділів фактично було запроваджено Наполеоном і сформовано її частини із непридатних до польової служби резервістів для охорони французьких міст, можна припустити, що Берія під видом створення національних підрозділів мав за мету таким чином здолати повстанські рухи опору в непокірних республіках.
Нацгвардійці, офіцерський склад
І хто знає, кого б відбирали до служби у цих підрозділах? Згадаймо, створених спецслужбами “яструбків”, які під виглядом українських повстанців творили насильство над місцевим населенням, намагаючись таким чином викликати народну ненависть до УПА та очорнити їх в очах суспільства…
“Яструбки” у формі УПА
Як би там не було. Але це маловідомий факт з історії. А ескіз уніформи, дійсно, є дуже гарним, особливо той, що зліва і нагадує форму козаків чорноморської сотні російської імператорської гвардії на 1812 рік із їхніми куртками-жупанами:
Загалом цей розділ історії СРСР та УРСР ще потребує ретельного вивчення українськими істориками.
