Конкурсна комісія оголосила переможцем конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка.
Документи для призначення передають до офісу генпрокурора.
Також комісія звернулась до офісу генпрокурора з проханням надати підтвердження, що переможці конкурсу не мають проблем із корупцією та люстрацією.
Ім’я кандидата, який набрав найбільшу кількість балів, відоме вже пів року, але з різних причин комісія не проголошувала переможця, що стало причиною численних звинувачень у свідомому затягуванні процедур.
Переможця оголосили через два дні після того, як президент Володимир Зеленський публічно закликав якомога швидше призначити голову САП.
Це призначення має велике значення для підтримки України з боку західних партнерів, для яких це індикатор боротьби з корупцією та реформ. Це також одна з умов, за яких Україна збереже статус кандидата на вступ до ЄС, який їй авансом надали в червні цього року.
САП – самостійний структурний підрозділ в складі офісу генерального прокурора, який по суті має супроводжувати всі ключові антикорупційні процеси в країні та справи, які розслідує НАБУ.
Після відставки Назара Холодницького влітку 2020 року САП два роки не мала легітимно обраного голови.
Голову антикорупційної прокуратури обирають на відкритому конкурсі. У спеціально створену конкурсну комісію делегують, окрім українських політиків та юристів, міжнародних експертів.
Попри те, що конкурс на посаду голови САП запустили ще в січні 2021 року, а бали фіналістів відомі з грудня 2021-го, переможця змогли оголосити лише зараз.
Активісти та представники неурядових організацій неодноразово критикували комісію за те, що вона свідомо затягувала процес обрання.
Численні затримки та перипетії вони пояснювали тим, що фаворитом конкурсу став саме нелояльний до влади представник.
Детектив НАБУ Олександр Клименко, якого 19 липня оголосили переможцем, відомий тим, що керував слідством щодо заступника голови офісу президента Олега Татарова. Соратника президента звинувачували в тому, що він у минулому був посередником під час передачі бізнесменами хабарів чиновникам. Татаров обвинувачення заперечує.
Також активісти закидають Татарову те, що він причетний до переслідування майданівців у 2013-2014 роках.
Зокрема, на одному з останніх засідань, коли стало зрозуміло, що за сумою балів перемагає Олександр Клименко, частина членів комісії відмовилася голосувати власне за те, щоб оголосити переможця.
В комісії та в офісі президента всі звинувачення відкидали та весь цей час запевняли, що конкурс не могли завершити з об’єктивних причин.
Водночас Віталій Шабунін, голова правління “Центру протидії корупції”, який регулярно критикував конкурсний процес, вважає, що проблеми з призначенням Клименка на посаду голови не закінчилися.
За його словами, комісія не мала звертатися до офісу генпрокурора, щоб отримати підтвердження, що переможці конкурсу не мають проблем із корупцією та люстрацією.
“Уже пів року ОГП не давав ніяких відповідей комісії, тож тепер, коли офіс генпрокурора в руках Татарова – Клименко не буде керівником САП. Бо підтвердження від офісу генпрокурора може надходити безкінечно”, – вважає Шабунін.
“Не виключено, що поки офіс генпрокурора тягнутиме з підтвердженням, якого не потрібно, з’явиться і рішення апеляції щодо скасування порядку конкурсу. Банкова це може надалі використати для зриву процесу призначення”, – додає він.
Йдеться про апеляцію на рішення окружного адміністративного суду Києва, який наприкінці 2021 року скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на голову САП.
