Події в Одесі, що минулими вихідними сколихнули увесь світ подали чи не всі вітчизняні та зарубіжні ЗМІ. Хоч і під різноманітними «соусами», та все ж таки усі ЗМІ (окрім ворожих проросійських) зійшлися в оцінці того, що Одеса – це таки справжнє патріотичне українське місто, яке не хоче в обійми до Росії, а втому що сталося від початку до кінця винні самі провокатори і продажна міліція, а не «кляті фашисти-бандерівці» які ще й намагалися врятувати своїх ворогів з палаючого будинку профспілок, який ті ж самі провокатори з власної дурості чи то необережності й підпалили.
Про ці події сказано вже досить багато «фаховими» політологами і журналістами, а ми пропонуємо увазі читача опис подій очима фотографа, що був учасником тих подій від самого початку і до їх завершення:
Одеса потрапила в усі стрічки новин. На жаль, привід для цього був зовсім не радісним: понад сорок загиблих і кілька сотень поранених. Так сталося, що я застав ці події з самого початку і практично до самого кінця. Почав писати про них ще вчора (того самого першого дня – ред.), але зрозумів , що до ранку точно не впораюся, тому що занадто багато фотографій, тому ліг спати і сьогодні вранці все закінчив…
Спочатку трохи передісторії для тих, хто живе не в Одесі і не в курсі подій, що відбувалися тут раніше. В Одесі до вчорашнього дня існувало два табори, умовно їх можна назвати «проукраїнським» і «проросійським». Обидва табора проводили мітинги, збори, марші по місту, які закінчувалися максимум локальними сутичками і невеликими бійками. Ніяких серйозних зіткнень до цього в Одесі не було і 1-го травня проросійські прибічники провели в місті марш, якому ніхто не заважав. Проросійські активісти також заснували постійний табір на одній з міських площ, Куликовому полі, який служив «плацдармом» для їх зборів. До речі, буквально за день-два до цих подій, в їх рядах стався розкол і частина людей з цього табору переїхала в зовсім іншу частину міста. Зараз висловлюються думки, що розкол був спровокований саме підготовкою частини активістів Куликового поля до згаданих подій.
З передісторією закінчуємо, переходимо до вчорашніх подій. Учора в Одесі мали грати футбольні клуби Металіст (Харків) і Чорноморець (Одеса). Фанати даних футбольних клубів анонсували марш «За єдність України», який повинен був пройти вулицями міста та завершитися на стадіоні «Чорноморець». Марш був призначений на 3.00 на Соборній площі (Соборка). Так як мені завжди цікаво фотографувати подібні події, десь в половині третьої я висунувся у бік «Соборки». До неї я не дійшов, так як на розі Жуковського і Олександрівського проспекту наткнувся на групу озброєних людей.
Практично всі присутні на Олександрівському були в масках, шоломах, зі щитами. Зі зброї в основному були палиці, біти, у деяких сокири. Частина людей була побудована в колону на проїжджій частині, інша частина знаходилася в сквері. З автентики у переважної більшості були георгіївські стрічки, частина була з червоними пов’язками на рукавах.
У якийсь момент частина натовпу побігла через перехрестя на вулицю Жуковського, буквально в 50 метрах від місця їх збору був виявлений «схрон бандерівців з цілої машиною автоматів», як кричали в натовпі. Перед під’їздом, де знайшли схрон, встало кілька міліціонерів, з іншого боку під’їзд заблокували «оточені».
Знайомі потім розповідали, що там знаходиться штаб чи то «самооборони майдану», чи то «правого сектору». Незалежно від цього, «повна машина автоматів» бойовиків не зацікавила, тому спроб штурмувати під’їзд не було і командири постійно кликали людей назад на Олександрівський. Попутно рознесли машину, в якій була почіплена синьо-жовта стрічка.
До цього моменту вже почала підтягуватися міліція, як в екіпіровці, так і без. Нікого навіть не намагалися затримувати, хоча деякі перехожі досить емоційно вказували їм, що на вулиці знаходиться натовп озброєних людей.
Збудували кордон перед під’їздом, хоча навіщо це було потрібно – незрозуміло, до цього часу всі бійці відтягнулися назад на Олександрівський проспект, після чого рушили по Олександрівському проспекту у бік Грецької площі. Міліція робила якісь мляві спроби їм перешкодити, які полягали в тому, що вони шикувалися через половину проспекту і їх просто обходили стороною. Було видно, що у них не вистачає людей і вони явно не розуміють, що вони повинні робити в цій ситуації.
Я обійшов колону по вулиці Жуковського і вийшов на Соборку з того боку. У той момент, коли я підійшов до Соборки, люди співали гімн і я не побачив ні футбольних фанатів, ні «самооборони майдану», яка зазвичай охороняє проукраїнські акції.
Так як по людям було видно, що вони тут зібралися явно на для того, щоб «помахатися» з ким-небудь, я почав шукати хоч когось з організаторів. Знайшов людину в шоломі, сказав, щоб забирали людей, так як сюди йдуть збройні проросійські активісти і буде просто бійня. Мені сказали, що їх уже попередили і вони готуються до захисту. У цей час з боку Грецької вулиці дійсно почала стягуватися «самооборона майдану», вибудовуючи лінію.
Перед лінією бігав хтось з міліцейського начальства і кричав, щоб вони терміново починали марш. До цього моменту вже було зрозуміло, що ніяким маршем нікуди йти не потрібно, так як колону людей просто ніхто не зможе захистити, тому ніхто нікуди не рушав.
Протягом п’яти хвилин після цього на Грецькій з’явилися бойовики, яких намагалася стримувати міліція. Вона явно отримала якесь підкріплення, але людей, щоб перегородити всю Грецьку, у них не вистачало.
Побачивши супротивників, до них кинулась група футбольних фанатів, на той момент ще дуже нечисленна. Все відбувалося дуже швидко, але наскільки я бачив, «самооборона майдану» залишилася на місці, захищати площу. Всі сутички були сконцентровані по правій стороні вулиці (якщо дивитися з Соборної площі), так як міліції там не було.
Вулицю швидко заволокло димом. У цей час міліція змогла таки встановити якусь подобу кордону і створити «нейтральну смугу» шириною метрів 50, а проукраїнські активісти зайняли частину Грецької аж до кордону. Самооборона теж пересунулася вперед до кордону міліції.
Настала недовга перерва, після якої сторони перейшли до метання один в одного різних предметів. Почалося розбирання тротуарів.
У цей час міліція тільки починає стягуватися до місця подій. Навколишні вулиці досі не перекриті, по них намагаються їздити машини і трамваї.
Люди на Соборній площі очікують розв’язки подій.
Проросійські активісти користуються перепочинком і будують барикади зі сміттєвих контейнерів і підручних матеріалів.
У якийсь момент на Преображенську приїхали активісти Семп (до політків відношення не мають) і перекрили таки дорогу, щоб люди не їхали до Грецької. Надалі вони надавали першу допомогу постраждалим.
Більшість магазинів на сусідніх вулицях закрилися.
Поки все стихло, я перейшов на Дерибасівську, подивитися, що відбувається з боку Жукова.
На той момент, там відбувалися окремі дрібні сутички: українські активісти, в основному футбольні фанати, забігали в провулок, вибігали звідти, після чого за ними вибігали російські активісти. Потім сторони мінялися місцями і тікали вже проросійські бійці. На цей момент вже були поранені, яких виводили і виносили з штовханини і передавали лікарям швидкої допомоги. На Дерибасівській при цьому була купа народу.
Коктейль жбурнули кудись убік роззяв, що знаходяться поблизу.
Після чого до них підтяглася міліція.
Далі дії міліції на даній ділянці окрім як «дивними» назвати не можна. Фактично, тут міліція і проросійські бойовики діяли заодно. Міліція формувала живий щит, а бойовики з за нього вели активні бойові дії. Коли потрібно було, випускали бойовиків «в атаку», при «контратаці» давали їм зайти за свої щити. На одній з фото видно, що деякі активісти навіть стають в ланцюг з міліцією, закриваючи фланги. На деяких фото видно, що поруч з командувачем міліціонером постійно знаходиться людина в камуфляжі з закритим обличчям.
Знову з’являються люди зі зброєю і починають стріляти із-за щитів міліції.
Після обстрілу – вихід з за барикад. Свіжі коктейлі молотова.
Потім стрілянина в інший бік.
Після цього бойовики вирішили вийти в міський сад, де були фотографи та ін. Народ почав розбігатися, але когось все ж зловили і побили.
Як тільки з боку Соборної площі прибігли фанати, проросійська сторона знову ретирувалася за щити міліції.
Міліція разом з бойовиками відступили по провулку.
У якийсь момент із-за щитів вийшов міліціонер, який намагався щось пояснити молоді, кидали каміння. По-моєму, це заступник начальника міліції. У цей час із-за щитів знову показався стрілок.
Всі бої перемістилися до Грецької площі, з боку Соборної виставили огорожу з міліціонерів без будь-якої екіпіровки.
З даного моменту всі події вже були спробами проросійських бойовиків відійти під прикриттям міліції. Вони окупували торговий центр «Афіну» в центрі площі і простір за нею. У якийсь момент загорівся колишній кінотеар, його гасили. Також була захоплена і використана як пересувна барикада машина пожежників. Було багато поранених, яких постійно вивозили швидкі.
Частина міліції стояла в сусідніх кварталах.
Через якийсь час більшість проросійських бойовиків видавили з Грецькій площі в бік Соборної, після чого хтось розбігся, а хтось сховався в сусідніх магазинах. Самооборона Майдану намагалася якось захищати побитих бойовиків і теж здавати їх в швидкі, так як рівень агресії на той момент вже зашкалив, в натовпі ходили чутки про шістьох убитих, були люди з вогнепальними пораненнями, і з бойовиками не церемонилися.
На «Соборці» збирають людей, щоб йти на Куликове поле, де знаходиться постійний табір проросійських активістів. Міліція перегруповується.
На «Соборці» намагаються рятувати проросійського активіста. У нього достатньо сильна кровотеча з шиї, він намагається вирватися, явно не в собі. Його тримають і тампонируют рану, чекають швидку.
Хтось із бойовиків сховався в магазині «Обжора». Міліція тримає вхід.
Навколо працюють медики, постійно під’їжджають швидкі, щоб забрати постраждалих. Працює як міська швидка, так і приватні клініки.
Через якийсь час збирається колона і йде на площу «Куликове поле» розбирати табір супротивників. Там останні пару місяців намети і барикади. Звучать прохання не чіпати міліцію.
По дорозі розставлено багато рекламних конструкцій, на який рекламується «Партія Регіонів» і Михайло Добкін. Більшість таких щитів розбивають . Щити, що не несуть реклами ПР, не чіпають.
Коли я потрапив на Куликове поле, намети ще стояли, проросійські активісти облаштували барикаду перед входом і засіли за нею. У хід знову пішли димові шашки. На даху будівлі сидять активісти з заготовленими коктейлями молотова, які потім з даху будуть кидати вниз. Чому «командири» даних активістів вирішили барикадувалися в будівлі, а не йти з площі, незрозуміло, так як вирішальні події вже відбулися в центрі.
У наметах знайшли ящики, в яких було багато фільтрів для протигазів.
Намети, ящики і все, що було знайдено, дуже швидко спалили. Будівля поки ціла.
Проросійського активіста ведуть здавати міліції. На самій площі міліції немає, кажуть, що вона концентрується десь по колу.
Горять намети, активних бойових дій, наскільки я бачу, не ведеться. Сторони кидають один в одного все, що можна, постійно чути вибухи і короткі хлопки.
Проукраїнські активісти намагаються штурмувати будівлю, з обох боків починають летіти коктейлі молотова. Дуже скоро починається пожежа у вестибюлі. Так як поки це єдина пожежа, в будівлі є кілька виходів, у тому числі і з заднього фасаду, мало хто сприймає цю ситуацію як критичну.
Невдовзі з’являється ще кілька точок загоряння на другому поверсі. До цього моменту вся активність переноситься на задній фасад і бічні крила.
На зворотному боці будівлі багато міліції. У вікнах і на даху люди рятуються від диму. Кілька людей спробувало вистрибнути і розбилися. Людину, яка вижила після стрибка, намагалися якось реанімувати до приїзду швидкої, потім передали лікарям. При цьому з даху будівлі продовжують звучать гасла про «фашистів» і «бандерлогів», нервуючи натовп. Проукраїнські активісти продовжували штурм будівлі, частина людей проникла всередину.
Почали працювати пожежники, їм допомагала самооборона, витягуючи людей з будівлі. Заяви про те, що пожежники почали працювати пізно, на мій погляд, підстав не мають – йти під кулі і коктейлі молотова вони не повинні, а міліція їм умов роботи забезпечити не могла. На площі люди самі гасили намети.
Тих, кого захоплювали при штурмі, виводили на вулицю і збирали в купки. Побиті, але живі. Ті, хто не пручався, отримували в основному стусани, а от хлопця, який спробував вирватися і втекти, натовп упіймав і побив сильно, його відбила «Самооборона» і забрала в швидку.
У одного з кишень висипалися якісь хлопавки чи «фаєри», після чого на нього ледь знову не накинулися, але вдалося людей заспокоїти.
Взагалі, якби не деякі бійці самооборони і просто одесити, які хоч якось намагалися відгородити проросійських активістів від натовпу, жертв могло б бути більше. При мені почали бити людину, подумавши, що він з ними заодно, бо захищав одного пораненого.
У підсумку тих, хто міг нормально пересуватися, вантажили в міліцейські автозаки, інших здавали лікарям у швидкі.
У цей момент будівля вже не горіла, пожежні продовжували працювати всередині, всередині будівлі тривали бої. Якщо не помиляюся, це було близько десятої години вечора, ми на той момент зібралися і поїхали.
Підсумок з новин: понад 40 загиблих, кілька сотень людей у лікарнях. Скільки всього поранених не відомо, так як в лікарню поїхали далеко не всі.
Запитань маса. Хто організував збір проросійських бійців, які атакували проукраїнський мітинг? Чому міліція не припинила це заздалегідь? Чому нікого не затримували? Чому міліція в якісь моменти активно співпрацювала з бойовиками, фактично виступаючи з ними одним фронтом? Хто підбив активістів з Куликова поля барикадувалися в будівлі і влаштовувати чергове протистояння, коли все було вирішено ще в центрі міста?
Джерело: napaki.livejournal
Нагадаємо: що напередодні до Одеси завітала одіозна кандидат у президенти України Юлія Тимошенко, яку сьогодні тільки лінивий не звинувачує у змові з Росією, а в неділю коли півтори тисячі ошаленілих недобитих напередодні»колорадів» штурмували міське управління МВС в місті перебував Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Звичайно, що єдине на що спромігся яценюк, це тільки посварити пальчиком на журналістські камери колорадів і тих, хто за ними стоїть, зняти з посади обласного очільника МВС, який зовсім випадково виявився рідним братом начальника МВД російського Придністров’я, зняти губернатора області і на його місце теж зовсім випадково посприяти призначенню олігарха побратима і тески Ігоря Коломойського пана Палиці…
Як наслідок вже наступногодня, в неділю, в Одесі міліція, що за дивним збігом обставин на передодні на рукавах мала такі самі червоні повязки що і у «колорадів», була «змушена» відпустити на волю 67 чоловік затриманих сепаратистів (їх переведення під варту до столиці, як поговорюють декотрі поінформовані чиновники, заборонив сам Арсен Аваков!?). Натомість, як повідомляють ті ж джерела, правоохоронці посприяли оприлюдненню в інтернеті списку «ультрасів», які черговий раз довели, що вони справжні патріоти не тільки власних футбольних клубів, але й держави також, і залишаються чи не єдиною надією України…
Можливо, ми дійсно не тим СМСками по 5 гривень перераховували?
Мар’яна Звір
