«Жіноче обличчя Свободи» виявилось єдиним з основних свободівських гравців, якого спіткала така немилість. Усі інші отримали все, що і належало: альтернативним прем’єром став Олександр Сич, віце-прем’єром з економічних питань – Юрій Левченко, віце-прем’єром з соціальних та гуманітарних питань і заразом міністром освіти – Юрій Михальчишин. Судячи зі списку, опублікованого на офіційному сайті Свободи, не залишився забутим ніхто – аж до Богдана Бенюка та забіякуватої Ірини Сех на ролі міністра культури та міністра екології відповідно. Ніхто – крім трохи не найвідомішого після Тягнибока члена Свободи – Ірини Фаріон.
Звісно, відсутній у цьому списку і сам Тягнибок, але тут якраз ніякої загадки нема. Якщо Сич із Левченком і Михальчишиним – це альтернативний уряд, то Тягнибок у цьому розкладі явно альтернативний президент. Чому ж крісло міністра освіти, на якому природно було б бачити саме Фаріон (як-ніяк член Комітету з питань науки і освіти у Верховній Раді та взагалі відомий спеціаліст із правильного націоналістичного виховання молоді, починаючи з дитсадківського віку), раптом віддали Юрію Михальчишину – до купи з портфелем альтернативного віце-прем’єра? Звідки такий несподіваний потяг до сумісництва?
Виявляється, причина відсутності Фаріон в альтернативному уряді лежить не у політичній площині та не у внутрішній боротьбі всередині Свободи за посади і звання. Пані Ірина має прихований гріх перед партією. Як повідомило «ПіКу» джерело, близьке до Комітету з питань науки і освіти, до якого входить Фаріон, пані Ірина вже мала «зі своїми» неприємності. На думку анонімного джерела, причиною були надто близькі взаємини… із секретарем Комітету, 34-річним членом фракції КПУ Олександром Зубчевським. Тим самим, що відсудив у Фаріон 20 000 гривень морального відшкодування за публічні образи на свою адресу.
«Ми всі живі люди: політика політикою, але треба працювати разом, – розповів наш співбесідник. – Суди, всілякі там бійки у Верховній Раді – то одне, тут багато хто відділяє чітко: тут політика, а тут життя. Це дві різні речі. Інакше б у комітетах ніхто не працював, а тільки по шиях один одному давали б. Ірина Дмитрівна разом із Зубчевським законопроекти розробляли… Він чоловік молодий, привабливий, а Ірина Дмитрівна – елегантна жінка, доглянута… Із ким вона зустрічається у вільний час – її особиста справа, а не політична. Хоча ходили чутки, що в неї були неприємні розмови зі своїми через цей роман. І навіть на тому суді, що вона із Зубчевським влаштувала задля того, щоб якось нівелювати чутки про свої справжні прихильні стосунки, кажуть, свої її здали – бо ж суд львівський, а вона програла».
Чесно кажучи, версія нашого співбесідника виглядає на перший погляд дивною. Уявити поруч палку націоналістку Фаріон і секс-символа комуністичної фракції Зубчевського досить важко. Хоча в одному джерело має рацію – в цьому році три законопроекти вони таки розробили разом: №№ 2886, 2893 та 3275. Щоправда, політики ці законопроекти не стосувалися – в одному йшлося про святкування ювілею Карадазького заповідника, в інших двох – про парламентську премію для педпрацівників.
Як відомо, у липні цього року Ірина Фаріон зізналася ЗМІ, що має «глибокі стосунки» з одним із політиків у Верховній Раді. Ані імені, ані фракційної належності коханого жінка не назвала, підкресливши лише, що важлива не фракція, а «вміння дивитися в один бік». «Для мене оце, що тут (у Верховній Раді. – «ПіК») відбувається, – це не політика. Я тут із протесту. Можливо, для нього – це більшою мірою політика. Тому ми абсолютно гармонійно лише доповнюємо одне одного», – розповіла Фаріон в ефірі програми «Світське життя».
Якою мірою відповідає образу, озвученому Фаріон, комуніст Зубчевський? Якщо задатися трактуванням вислову «вміння дивитися в один бік», то виявиться, як це не смішно, що стилі законодавчої діяльності Фаріон і Зубчевського дійсно схожі. В обох значна частина законопроектів у цьому скликанні присвячена державному святкуванню ювілейних дат: у Зубчевського – різноманітних річниць ВЛКСМ, у Фаріон – Віденської битви, Кенгірського повстання та 105-річчя із дня народження Юрія Шевельова (Карадазький ювілей у складі Комітету вони, як вже було сказано, розробляли разом). Обидва тяжіють до контролю за чужим мовленням – Зубчевський пропонує підвищити вдесятеро штраф за публічний мат, Фаріон бажає роздавати тюремні строки за «умисні дії, вчинені з метою витіснення державної мови з інформаційного простору». Можливо, це і є вміння дивитися в один бік – хоч і з кардинально протилежних боків.
У будь-якому разі, ці стосунки пішли пані Ірині на користь. Повернувшись із літньої відпустки, вона виклала на своїй сторінці у Facebook фотосесію, де виглядає значно молодшою за свої календарні 49 років. Як відомо, кохання жінку красить, а любові, очевидно, всі фракції покірні. Навіть фракція Свободи.
Аби не бути голослівним, журналіст «ПіКу» звернувся до Олександра Зубчевського із запитанням – як так сталося, що він разом пише закони із своїм начебто ідеологічним ворогом?
– Я вважаю, що у роботі членів парламентського комітету первинну роль відіграє не політична приналежність депутата, а бажання поліпшити становище у галузі, якою опікується комітет. – Відповів Зубчевський. – У цьому сенсі я не бачу нічого дивного в тому, що деякі законопроекти розроблялися разом із представницею Свободи пані Іриною Фаріон. Не дивлячись на загальновідомі конфліктні ситуації, які виникали між нами, мушу визнати, що вона – дуже розумна, освічена людина і чудова жінка, з якою приємно разом працювати…
– Але кажуть, що ви маєте з пані Фаріон стосунки, які виходять за межі співпраці у парламентському комітеті, і саме тому у тіньовому уряді Свободи їй не дали посаду міністра освіти…
– На що ви натякаєте? Що за дурня? Між іншим, міністр освіти з неї був би кращим за багатьох… Теж мені знайшли Антонія і Клеопатру!
На цьому Олександр Зубчевський кинув слухавку.
А про Антонія і Клеопатру нам сподобалося…
Джерело: pic.com.ua
