Нещодавно авторитетне німецьке видання Die Welt написало про те, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не хотів розпочинати контрнаступ-2023 за відсутності необхідної кількості військової техніки, а тепер готує повноцінний контрнаступ цього року.
“Великі плани”
Видання зазначає, що Україна має “великі плани”. Про це свідчить і список озброєння, який українське керівництво передало США. У цьому переліку – гелікоптери Black Hawk і Apache, а також винищувачі F-16 та F-18, ракетні комплекси великої дальності, танки Abrams, численні безпілотники та боєприпаси.
На думку німецького експерта Ніко Ланге, Україна намагається перейти до мобільної війни, яка так і не реалізувалася під час літнього контрнаступу.
Примітно, що ближче до кінця осені з’явилися розмови про те, що контрнаступ Збройних сил України нібито не є успішним.
Причина цього – відсутність усієї необхідної для повноцінного контрнаступу техніки. Зокрема, американських винищувачів F-16 – а без переваги у повітрі розраховувати на стрімке подолання ешелонованої російської оборони було б дуже наївно.
Крім того, наголосили у Die Welt, 95% західної техніки, яку вже передали у розпорядження ЗСУ, залишається невикористаною. Тож говорити, що в тих умовах, які мали місце, нинішні результати контрнаступу – неуспішні, це не визнавати очевидного.
ЗСУ здатні на контрнаступ
Упевнений, що цього року Сили оборони України цілком здатні на проведення повноцінного контрнаступу із широким використанням наземної техніки та перевагою у повітрі. Втім, все залежатиме перш за все від західних партнерів України, тобто від того, скільки і якої саме техніки вони нададуть ЗСУ для цього контрнаступу.
Стаття ж, опублікована у німецькому виданні, відіграла дуже важливу роль, спростувавши чутки про те, що у Генерального штабу ЗС України немає планів на військову кампанію у 2024 році. Плани, як ми бачимо із публікації, є, плани амбітні і цілком реалістичні.
Іншим важливим аспектом у контексті можливого контрнаступу є питання місця проведення контрнаступу. Простіше кажучи – на якому саме напрямку будуть відбуватися ці дії? І тут, на мою думку, можна говорити відразу про кілька перспективних ділянок фронту.
Де?
Найпершим і найочевиднішим варіантом є Мелітопольський напрямок на півдні. На цій ділянці фронту Збройні сили України, навіть в обмеженій технічній комплектації, зуміли відбити у російських окупантів плацдарм, який цілком можна буде використати для наступного удару по російських позиціях.
Територія 10 на 10 кілометрів – це серйозний плацдарм для того, аби, за умови наявності усього необхідного озброєння, розпочати там повноцінний контрнаступ.
Прорив щонайменше частини “лінії Суровікіна” є перевагою цього напрямку – цього року доведеться проходити менше оборонних укріплень окупаційних військ. До того ж в районі Мелітополя проходить траса на Маріуполь, яка є фактично єдиним повноцінним сухопутним логістичним шляхом на Херсонщину та Крим.
Другим таким напрямком може стати лівобережна частина Херсонської області. Однією з основних переваг цієї ділянки фронту є те, що тут росіяни не звели таких масштабних укріплень, як у Запорізькій області.
Крім того, десант українських морпіхів і подальші успішні дії Сил оборони в районі села Кринки на лівому березі Дніпра, де окупанти уже кілька місяців не можуть нічого зробити з українськими героями. І не настільки критичною там є ситуація, як це описують деякі західні ЗМІ.
За інформацією журналістів Die Welt, відправною точкою нових наступальних дій може стати Херсонська область, оскільки Сили оборони зараз утримують плацдарм на лівому березі Дніпра, продовжуючи його розширювати. Звідти до “слабкого місця росіян”, Криму, – всього 60 кілометрів.
Втім, контрнаступ Збройних сил України 2024 року може відбутися не тільки на південних ділянках театру воєнних дій, а і на сході. Зокрема, непоганим місцем для контрнаступальних дій може стати Вугледарський напрямок.
Від Вугледара до Маріуполя і узбережжя Азовського моря – якихось 70 кілометрів. А Волноваху, яка є основним військово-транспортним хабом окупаційного контингенту, відділяє від Вугледара ще менше – близько 40 кілометрів. Тож можна припустити, що Генштаб ЗСУ врешті надасть перевагу повноцінному наступу на території Донеччини.
Російські війська, імовірно, передчуваючи можливість контрнаступу Збройних сил України 2024 року, наразі активізувалися на кількох ділянках фронту. Фактично росіяни уже з листопада почали наступ на Донбасі, зокрема, і для того, аби відтягнути сили ЗСУ від підготовки до контрнаступу на 2024 рік.
Завдання окупантів на зимовий період – взяття під контроль усієї території Донецької області. Саме через це вони і активізувалися на Авдіївському, Мар’їнському та Вугледарському напрямках.
Підсумок
Одним словом, український контрнаступ 2024 року, який відрізнятиметься від літньо-осінньої кампанії минулого року, цілком можливий.
Але основною умовою для його успішного проходження є повноцінна військово-технічна допомога західних партнерів, без якої здійснити швидкий прорив російської оборони Збройним силам України буде непросто.
Своєю чергою військове керівництво США вважає, що для ЗСУ буде краще взяти на озброєння стратегію “тримай і будуй”, тобто закріпитися на теперішніх територіях і нарощувати виробництво власної зброї протягом 2024 року. Таким чином Україна буде більш самодостатньою в питанні озброєння і зможе дати відсіч будь-яким новим наступам Росії.
А кінцева мета полягає у тому, щоб наростити таку міць, яка змусить Росію до переговорів наприкінці цього року чи 2025-го.
