Проведення в Україні «ТехКемпів» – конференцій із застосування цифрових технологій для побудови громадянського суспільства в рамках ініційованої Хілларі Клінтон програми Держдепартаменту США «Громадянське суспільство 2.0» – не обходиться без екстриму, і учасники таких заходів постійно ризикують перетворитись на героїв захоплюючої детективної історії з нападами скажених фанатиків, замінуваннями і навіть обшуками.
На цьому фоні очікувати, що конференція «NGO TechForum Kyiv» – свого роду підсумок проведення «ТехКемпів» в Україні – пройде 14 – 15 листопада у Києві без ексцесів було б невдячною справою. На жаль, песимістичні прогнози справдилися. Про це стало відомо вже в середу, 13 листопада, коли на мобільні телефони та адреси електронної пошти зареєстрованих на участь громадян почали надходити СМС-повідомлення та електронні листи про те, що проведення конференції переноситься на невизначений термін. Причини називалися різні: спочатку – просто технічні, потім – піклування про безпеку учасників. Бо ж, мовляв, невідомі зламали електронну поштову скриньку організаторів, а відтак гарантувати безпеку учасників організатори не можуть. Ну і все таке у тому ж дусі.
Продовження комедії не забарилося. І вже 14 листопада під стінами «Американського культурного центру», що на вулиці Піменова, 6, у столиці, де мала відбуватись конференція, стояв пікет з транспарантами на кшталт «Остановим арабскую весну», «ТехКемп сегодня – кровавая революция завтра» (подаємо мовою оригіналу), «США – ілюзія свободи», «Демократія по-американськи – псевдосвобода», «Ні – прослуховуванню європолітиків» тощо. Пікет налякав організаторів форуму і вони змінили місце проведення «NGO TechForum Kyiv», перенісши його до приміщення Посольства США в Україні.
Отут-то і почалося найцікавіше. Учасникам оголосили, що у зв’язку з протестами у диппредставництві введено посилений режим охорони. Що це означало на ділі? А от що: заборону проносити на територію амбасади жодних електронних пристроїв – будь то ноутбук, мобільний телефон, диктофон, пульт від автосигналізації чи подай звичайна батарейка. Навіть авторучки, запальнички, сумки, гаманці, а декому і цигарки довелося залишити. Запускали групами по три особи, на прохідній пропонували вийняти з кишень все, що там раптом ще залишилося, зняти верхній одяг і взуття. Прогнали ці речі через рентген-апарат, а людей перевірили за допомогою металодетекторів, після чого обмацали – чи не залишилось чого, бува, у кишенях. Надалі усім учасникам видали червоні беджі з буквою «V» («visitor», натомість відібрали паспорти), попросили завжди тримати їх на видноті і попередили, що пересуватись по території посольства їм дозволяється лише у супроводі працівників амбасади. Власне, оце «по території» означало конференц-зал, ще дві кімнати для тренінгових сесій та хол головного входу. Причому стояти і сидіти у холі заборонили – лише пересуватись. Мовляв, заважаєте руху працівників дипмісії. Вихід на перекур – виключно групами по 3 – 5 осіб у супроводі одного або й двох (якщо більше трьох курців) працівників посольства. До туалету, щоправда, дозволялося ходити без супроводу. Додайте до вищенаведеного камери спостереження і неодмінну присутність працівників амбасади на усіх тренінгових сесіях – і отримаєте яскраву «модель громадянського суспільства» від Держдепартаменту США. І не дай Боже, щоб на одній тематичній сесії у якогось із тренерів виявилось більше восьми слухачів та ще й без спеціальних наліпок – це ж порушення правил…
Не знаю, чи погодяться зі мною читачі, але на моє глибоке переконання починати будівництво в Україні громадянського суспільства з обшуків, перевірок і стежень – це погана ідея. Навіть якщо мова йде про дипломатичну місію. Адже маленька недовіра породжує недовіру велику. Та й чи була потреба тікати від пікетів. Адже пікети чи будь-яка інша форма протестів – це також елемент громадянського суспільства, а в Україні достатньо приватних охоронних структур, щоб забезпечити безпеку будь-якого заходу. Натомість, навіть на території Посольства США, яке добряче охороняється як охоронцями з числа громадян України, так і військовослужбовцями Корпусу морської піхоти США, слова заступника прес-аташе Посольства Люка Штеллє «поки ми тут спілкуємось, на вулиці відбувається протест», сказані перед учасниками другого дня форуму, прозвучали настільки переляканим тоном, ніби за парканом стояла не купка студентів з плакатами, а щонайменш батальйон п’яних десантників, готових взяти територію амбасади штурмом.
І все ж, якби там не було, не можна не погодитись зі словами Посла США в Україні Дреффрі Р. Пайєтта, сказаними ним у заключній промові по закінченні другого дня роботи форуму. «Деякі засоби масової інформації писали, – зазначив він, – що ми тут готуємо революцію. Я не бачу тут революціонерів. Натомість, я бачу тут обличчя молодих людей, які стануть лідерами тієї України, якою вона стане у недалекому майбутньому».
Посол був правий. «ТехКемпи» дійсно не готують революціонерів. У них для цього немає потенціалу і, вочевидь, бажання, а «NGO TechForum Kyiv» це вкотре засвідчив. Не можу розписуватись за всіх, але авторові цих рядків здалося, що теми занять подавалися тренерами якось так поверхнево, часто без врахування українських реалій. Зрештою, тренери-американці в тих реаліях, як здалося, не орієнтуються взагалі. Тренери з України та Молдови виявились більш практичними, хоча і далекими від політики. Втім, і у них виникли проблеми з доведенням інформації до учасників форуму. Як виявилось, 80-хвилинна сесія – це дуже і дуже замало часу для того, щоб розкрити заплановані теми, хоча цим людям було чим поділитись з «техкемперами».
Відтак, судячи з усього, головним меседжем «NGO TechForum Kyiv» виявились не доповіді тренерів, а озвучена заступником прес-аташе американської амбасади Світланою Кравченко інформація про початок Посольством США програми мікрогрантів (у сумі до 2,5 тисяч доларів США) спеціально для учасників «ТехКемпів». Ці гранти «техкемпери» зможуть використати на реалізацію проектів із зміцнення громадянського суспільства та розвитку нових мас-медіа. Відповідно фінансування таких грантів передбачається здійснювати за рахунок двох організацій, що діють при відділі преси, освіти та культури Посольства США в Україні – Фонду підтримки демократії та Фонду розвитку засобів масової інформації.
Мету таких грантів гарно визначив посол Дж. Пайєтт: «Подібно до політичної кампанії президента Обами, значною мірою покращеною, піднятою на високий рівень застосуванням нових засобів комунікації, я хочу побачити, як ви зможете скористатись новими технологіями для того, щоб дослідити розвиток демократії»…
…«NGO TechForum Kyiv» завершився… Революцій наразі не трапилося. Хоча до виборів ще далеко. Залишився осад від не надто демократичного проведення форуму. І все ж є надія, що наші люди – достатньо розумні для того, щоб, скориставшись новітніми технологічними досягненнями, можливість осягнути які сьогодні дає зовнішньополітичне відомство однієї з найбільш технологічно розвинених держав світу, збудувати у своїй рідній країні дійсно демократичне і дійсно громадянське суспільство, себто суспільство по-справжньому вільних і щасливих людей.
Сергій Білий
