За відповідне рішення проголосували 276 нардепів.
Закон прийнятий з поправками і підлягає техніко-юридичному редагуванню.
Зокрема закон передбачає, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:
– початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
– перший (бакалаврcький) рівень;
– другий (магістерський) рівень;
– третій (освітньо-науковий) рівень;
– науковий рівень.
Відповідно до цього здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії;
5) доктор наук.
Згідно з документом, атестація здійснюється відкрито і гласно.
“Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації”, – йдеться в законі.
Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір спеціалізованої вченої ради.
Крім того, закон надає більшу автономію вищим закладам освіти. Забезпечується додатковий простір для роботи викладачів, зокрема для наукової роботи.
Також передбачається створення системи забезпечення якості вищої освіти, зростання долі роботодавців та бізнесу у формуванні критеріїв вищої освіти та оцінювання компетенції випускників.
Також закон внормовує ЗНО як основний критерій вступу до вузу, а також прописується більше можливостей для самоврядування студентів.
