У катедральному соборі свв. Апостолів Петра і Павла РКЦ в Кам’янці-Подільському на руки єпископа-ординарія Леона Дубравського свої обіти до стану богопосвячених вдів (ordo viduarum) склали чотири жінки. Цей обряд відбувся вперше у новітній історії Римо-Католицької Церкви в Україні, хоча інститут богопосвячених вдів виводиться ще з апостольських часів.
Так св. апостол Павло у посланні до Тимотея пише: «Вдовицю вибирати не менш як шістдесятилітню, жінку одного тільки чоловіка, яка має гарне ім’я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горі, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала» (1 Тим 5, 9‑10).
Чимало про цінність відданого на служіння Богу життя вдів писали також св. Августин і св. Амбросій. Після ІІ-Ватиканського Собору практика благословляти вдівиць та вдівців у богопосвячений стан почала відроджуватися в Церкві; зокрема, її інтенсивний розвиток відбувся в сусідній Польщі.
Про таку для себе можливість служити Богу й Церкві ці вдови дізналися під час реколекцій для вдів та вдівців які організувало Дієцезіяльне душпастирство родин ще у 2021 році.
Уже на той час живучи в чистоті й маючи глибокі стосунки з Богом, вони зрозуміли, що це сам Ісус запрошує їх присвятити своє подальше життя тільки Йому, не шукаючи жодних взаємин з іншим чоловіком, а лише повністю відповісти на Його любов, живучи євангельськими радами, служачи Церкві своєю молитвою, стражданнями та допомогою потребуючим.
Взірцем для наслідування є чимало святих жінок зі Святого Письма, зокрема «Анна пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі й вдень постом та молитвою» (Лк 2, 36‑37), а також Пресвята Діва Марія, бо Вона була водночас дівою і вдовою, яка присвятила все життя Ісусові та Його послідовникам.
На Святій Месі були присутні діти й онуки цих нових богопосвячених жінок, які дякували їм за свідчення віри та жертовності свого життя. Єпископ під час обряду благословення вручив їм спеціальні ознаки їхнього стану: хрест — щоб вони могли завжди вдивлятись у Христа, який, як це сказано в обряді, «зцілить твої рани і дасть орлині крила твоєму життю, аж до тієї хвилини, коли відповість на твій заклик: ‘Вставай! Ось Я приходжу!’», та книгу Літургії годин — як заохочення до молитви Церкви за світ, щоби слава Господня завжди лунала у їхньому серці. У проповіді єпископ Леон зазначив, що богопосвячені вдови — це великий дар для Церкви в Кам’янець-Подільській дієцезії та всієї України, адже приховане, світське, присвячене Богові життя має свою цінність у Божих очах. Він висловив надію, що ці вдови будуть прикладом для інших, яких Господь кликатиме до цього стану, — щоб також інші жінки й чоловіки мали відвагу відповісти на такий поклик Бога, як це зробила Діва Марія. Бо це також свого роду місія у світі: живучи у своїх побутових умовах, приймаючи щоденний хрест хвороб, турбот і самотності, молитися за Церкву й бути знаком віри для оточення…
Таке собі “цивільне чернецтво”
За матеріалами CREDO
