В останні дні, схоже, емоції в конфлікті між українськими мільярдерами Коломойським і Пінчуком перевалили через край. А все – через судовий процес у Високому суді Лондона, де вони намагаються розділити активи вартістю 2 мільярди доларів.
Мова йде про суперечку за Криворізький залізорудний комбінат між зятем Леоніда Кучми Віктором Пінчуком, з одного боку, та екс-губернатором Дніпропетровщини Ігорем Коломойським і його партнером Геннадієм Боголюбовим – з іншого. Судова тяганина між олігархами за це підприємство тягнеться ще з 2013 року.
Проте днями справа отримала широкий резонанс: сторона Віктора Пінчука звинуватила Коломойського в організації кривавих убивств, а колишнього генпрокурора Святослава Піскуна – свідка у цій справі – в отриманні жирного хабаря за те, що він закрив кримінальну справу на Коломойського.
Чому сторона Пінчука раптом вирішила реанімувати саме цю справу, і які це може мати наслідки для Коломойського?
Про нюанси цієї резонансної справи розповідає народний депутат України Сергій Лещенко.
– Як розуміти заяви, які зробили у Високому суді Лондона адвокати Віктора Пінчука?
– В ході судового розгляду між Пінчуком, Коломойським і Боголюбовим у Лондоні спливли подробиці подій, що відбувалися в 2005-му. Саме тоді Генпрокуратура, керована Святославом Піскуном, завела на Коломойського кримінальну справу. Йому збиралися висунути звинувачення в замаху на життя адвоката Сергія Карпенка.
12 років тому цей юрист, що діяв в інтересах Пінчука та його бізнес-партнера Костянтина Григоришина, не догодив Коломойському, коли той захотів взяти в свої руки контроль над заводом «Дніпроспецсталь». В результаті, люди з особистої охорони Коломойського спочатку жорстоко побили партнера Карпенка, а потім ледь не зарізали самого юриста. Цікаво, що незабаром людину Ігоря Коломойського, який організував ці напади, – охоронця Нікітіна – знайшли мертвим. На його тілі експерти виявили численні ножові рани.
Влітку 2005-го свій підпис під постановою про порушення кримінальної справи на дніпропетровського олігарха поставив слідчий Генеральної прокуратури Ігор Шолодько, а завізував його заступник генпрокурора, обов’язки якого виконував Віктор Шокін. Однак через кілька днів Святослав Піскун зажадав щоб Шолодько цю справу закрив…
– Чому?
– Офіційна версія – відсутність складу злочину. А перед цим відбулися переговори між Піскуном і людьми Коломойського. Нібито Піскун отримав в якості хабара 40–50 млн. дол. Саме так стверджує тепер Пінчук. Саме для доказу причетності Коломойського до замовлення вбивства Карпенка, зять Кучми реанімував цю історію. Він звернувся до ГПУ і Печерського суду Києва з вимогою порушити справу проти протиправного закриття справи Карпенка. Підняття цього питання Пінчуком призвело тепер до нового прикрого результату.
– Що ж сталося?
– Пролити світло на подробиці справи зараз міг би слідчий Шолодько. Але його спіткала трагічна доля. Незабаром після тих подій він звільнився і переселився в Житомир.
А після того як влітку 2014 Віктор Пінчук ініціював через ГПУ відновлення розслідування справи Карпенка за якимось дивним збігом обставин, 4 серпня 2014 колишньому слідчому Шолодьку приходить повістка. Найдивовижніше, що на військову службу його закликає військкомат не за місцем проживання, а Красногвардійський-Кіровський військкомат… Дніпропетровська, де губернатором був Коломойський.
Шолодько відправляється воювати в зону АТО. І вже через кілька місяців колишній слідчий гине в донецькому аеропорту…
– Вважаєте, смерть Шолодька якось пов’язана з «реанімованою» справою Коломойського?
– У день похорону Шолодька Печерський суд Києва виніс рішення, що зобов’язує Генпрокуратуру розслідувати закриття справи проти Коломойського, яке здійснював загиблий. Але свідка Шолодька вже немає серед живих.
– Що означає ця справа, і яке вона може мати рішення?
– Йдеться про початок справжньої війни між українськими олігархами, що може призвести до тектонічних зрушень в нашій політиці.
Якщо всі вони по черзі почнуть говорити, незабаром країна дізнається дуже багато цікавого про деталі державного мародерства часів первинного «накопичення капіталів». А в тому, що вони почнуть говорити, сумнівів майже нема: подробиці цієї справи вже відомі всім провідним політикам нашої країни, зокрема, Президенту, Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради, всім членам РНБО. І тепер залишилося тільки дочекатися реакції політичного керівництва на те, що витягнув на суд громадськості Пінчук.
Джерело: ualife.net
