Війна оживила в Україні чорний ринок зброї. За півроку він приріс на півмільйоном одиниць стволів і боєприпасів, вивезених із зони АТО «на материк», думаємо зрозуміло ким, навіщо і як, вірніше хто «кришував» сей банкет.
Автомат Калашникова в Донецькій або Луганській області можна сторгувати за п’ять сотень «зелених», а продати в Києві – за $ 2,5 тис., говорить про маржу розгорнутого по всій країні чорного ринку зброї один з представників київської Самооборони. Він часто возить допомогу солдатам прямо на передову, тому просить не вказувати його ім’я та прізвище у пресі.
Спекуляція нелегальною зброєю стає вигідним бізнесом, підтверджує ці слова 29-річний столичний підприємець, який нещодавно повернувся вже з десятої по рахунку своєї поїздки в зону АТО. Будучи координатором забезпечення воюючих на сході киян-добровольців, він особисто доставляє солдатам необхідні їм предмети і щоразу переконується, наскільки просто переправити звідти на мирні території практично будь-який вид зброї.
«Автомати Калашникова, пістолети, гранати – це саме елементарне, що можна вивезти, – ділиться спостереженнями підприємець. – А щось велике на кшталт гранатомета – поскладніше».
Як наслідок, Генеральною прокуратурою України зафіксований сплеск злочинності із застосуванням вогнепальної зброї. Якщо за дев’ять місяців 2013 було зареєстровано 581 таке правопорушення, то за той же період нинішнього – понад 2 тис. І на цей раз вже без урахування Криму і областей сходу. Географія виявлення арсеналів, доставлених із зони АТО, охоплює практично всю країну, свідчать міліцейські зведення. В першу чергу це великі міста на сході – Маріуполь, Харків і Дніпропетровськ. Але спливає зброя і в Києві, і в західних областях.
За оцінкою Георгія Учайкина, голови наглядової ради Української асоціації власників зброї, з початку бойових дій на Донбасі на чорний ринок надійшло близько 0,5 млн. стволів з розграбованих військових і міліцейських складів а також у вигляді неврахованого трофейної зброї, захопленого як ополченцями, так і українськими солдатами.
«Ситуація стає все більш небезпечною. Уряд і парламент повинні терміново вживати заходів, інакше вона остаточно вийде з-під контролю і нас очікує сомалійське розвиток подій», – попереджає Учайкін.Очевидець з посмішкою згадує, як в місті Щастя Луганської області, в кафе, де він з товаришами пив каву, зайшов хлопчина років десяти з рюкзаком. Не по роках серйозний хлопчик звернувся до них: «У мене батя – в НАЦ ГВАРДІЇ. Вам гранати потрібні? Купите?». До торгів справа не дійшла, а хлопчині подарували кепку і футболку, олівці, шоколад і відправили додому.
Сьогодні роздобути автомат або боєприпаси в самому насиченому ними регіоні не просто, а дуже просто. Практично в будь-якому місті чи містечку є хтось з місцевих, хто може дістати практично будь-яку зброю, розповідає вищезгаданий представник київської Самооборони.
«Наскільки я знаю, там немає якихось стійких цін і тарифів, багато залежить від ситуації», – додає співрозмовник. Сума операції може залежати від того, наскільки терміново потрібно позбутися гранати або «ствола», щоб не потрапити на олівець до військових патрулів, або від того, як терміново господареві «ствола» потрібні гроші. Приміром, автомат Калашникова можуть пропонувати за $ 1 тис., А в підсумку продати і за $ 500.
«Ціни на зброю там [в зоні АТО] дозволяють скуповувати його великими партіями і переправляти в центральну частину України, – підкреслює представник київської Самооборони. – Для деяких це стало серйозним бізнесом». Найбільш ходові позиції для перепродажу, крім АКМ, – пістолети, патрони і різні типи гранат. З вивозом боєприпасів в інші регіони теж особливих проблем не виникає.
«Відверто кажучи, нелегальний арсенал можна провезти, але тільки якщо є домовленість з нашими блокпостами, – стверджує представник київської Самооборони». Відверто кажучи, нелегальний арсенал можна провезти, але тільки якщо є домовленість з нашими блокпостами, – стверджує представник київської Самооборони. – Я сам бачив, як деякі колони пропускають взагалі без догляду, а інші машини просто вивертають». Правда, він уточнює: систематично вивозити зброю таким способом складно, але одну-дві машини – цілком реально. При цьому волонтер зазначає, що блокпостів багато, з усіма можна домовиться.
«Тому ходять наполегливі чутки про зв’язки на рівні командування», – розповідає активіст.Крім того, арсенал легко переправити по об’їзних польовим дорогам, для контролю яких у влади немає людських ресурсів. Багатьом відомі такі місця, як і точки розташування посилених постів, повз яких не прошмигнёшь. Контингент, що промишляє вивезенням «стволів» і боєприпасів – це місцеві спекулянти, які їздять на «велику землю» за речами, продуктами, спиртним і тютюном і попутно прихоплюють зброю з території, зайнятої ополченцями або нацгвардійцями. Як правило, це люди з багатим досвідом нелегального перевезення товарів з Росії в Україну і назад.
