Згідно законопроекту, право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів за державним замовленням мають особи у разі укладення ними угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості і селищах міського типу.
Крім того, держава забезпечує відповідним випускникам безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Водночас, норми законопроекту говорять, що випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи за винятком випадків, передбачених цим законом. Вищі навчальні заклади не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.
Про переваги та недоліки законопроекту журналістам «Трибуни» свою точку зору висловила професор, заступник завідувача кафедри журналістики ПНПУ ім. Короленка Світлана Семенко.
– Однозначної відповіді звичайно не може бути. З одного боку це метод із дещо тоталітарної системи. Але якщо подивитись на сучасні українські реалії, на окремі сільські школи, на рівень медицини, то це корисний крок. Так, якщо випускники, які мають нахили до педагогічної діяльності, до медицини, вони будуть впевнені, що їх забезпечать робочим місцем, то це позитивний крок. Але цей законопроект також можна розглядати як стримування молодої людини, особа буде вимушена діяти в цих рамках, можуть бути обмежені ті ж права на мобільну освіту.
Водночас, нормами закону вказується, що випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи за винятком випадків, передбачених цим законом. Вищі навчальні заклади не зобов’язані здійснювати працевлаштування випускників.
