НБУ та Мінфін за участі Світового банку, ЄБРР та МВФ розробили стратегію роботи державних банків, яка передбачає трансформацію Ощадбанку в роздрібний банк та його концентрацію на кредитуванні населення й дрібного та середнього бізнесу, а не держмонополій. При цьому є намір до 2020 року довести частку держави у фінустанові до 50%, продавши частину акцій ЄБРР і IFC (а вони зазвичай купують 20–25%) та провівши IPO після оптимізації системи корпоративного управління банку. Про це розповіла глава НБУ Валерія Гонтарєва в інтерв’ю агентству «ЛігаБізнесІнформ».
«…Не завдання держави – бути на перших ролях у фінансовому секторі. У комуністичному Китаї один великий банк належить державі – і то вже, по-моєму, на 50%. У Польщі у держави в капіталі їх колишнього держбанку всього 33%. У Чехії, наприклад, немає жодного. Навіть у Росії частка держави в Сбербанку Росії 50%, і вони хочуть довести держчастку до 25%», – констатувала В. Гонтарєва.
При цьому говорячи про 100-відсоткову гарантію держави по депозитам фізосіб в Ощадбанку (незалежно від суми – тобто й понад 200 тис грн., які гарантує Фонд гарантування вкладів), глава НБУ зауважила, що в розвинених країнах такої практики немає.
«Ви такого просто ніде не знайдете. А знаєте чому? У цій гарантії немає сенсу. Очевидно ж, що державні системні банки будуть докапіталізовані державою і ніколи не підуть у банкрутство. Я хочу це підкреслити, щоб ніхто навіть не сумнівався.
Але я впевнена, що Ощадбанк повинен бути членом Фонду гарантування, платити туди внески і працювати в рівних конкурентних умовах. Можна сказати, що банку з акціонером пощастило, бо такий акціонер, як держава, дуже легко дає йому капітал. [У 2014 році] Ощадний банк докапіталізували на 12,5 млрд. грн. Хто ще може так легко отримати гроші?
Ви ж розумієте, що входження в капітал Ощадбанку ЄБРР або IFC і держгарантія на виплату 100% суми вкладів несумісні.
Державні системні банки – це оплот банківської системи нашої країни. І у нас повинна бути хороша стратегія виходу та інтеграції в європейський ринок. Але вся ця програма розвитку державних банків розрахована до 2020 року, тому це взагалі не питання сьогоднішнього дня», – резюмувала В. Гонтарєва.
ДОВІДКОВО:
За даними Асоціації українських банків, у жовтні збиток Ощадбанку склав 1,367 млрд. грн., збільшившись за 10 місяців 2015 року до 6,768 млрд. грн. (до речі, вже за листопад АУБ не навів дані про Ощадбанк, очевидно, за бажанням держбанку, – ред.).
Однією з основних передумов для цього стало зростання резерву держбанку під кредити та заборгованість клієнтів на 1,875 млрд. грн (до 35,7 млрд. грн).
У ІІІ кварталі‑2015 збиток Ощадбанку збільшився на 2,6 млрд. грн. – до 5,4 млрд. грн. за підсумками 9 місяців. Основна причина цього – відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках: у ІІІ кварталі вони становили 2,98 млрд. грн., а за три квартали – 9,72 млрд. грн.
За три квартали негативний результат Ощадбанку від знецінення цінних паперів у портфелі на продаж склав 2,8 млрд. грн. (у ІІІ кварталі – 734,2 млн. грн), а позитивний результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливо вартістю, – 4,4 млрд. грн. (у ІІІ кварталі – 258,5 млн. грн).
На кінець вересня значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу в банку знизилося до 13,01% з 15,95% на кінець червня (мінімально необхідний рівень – 10%).
У 2014 році Ощадбанк задекларував збиток 8,56 млрд. грн за нацстандартами фінзвітності та 10 млрд. грн – за міжнародними стандартами фінзвітності.
Згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, необхідна сума докапіталізації Ощадбанку складе біля 20 млрд. грн, при тому, що торік він уже був докапіталізований урядом на 11,6 млрд. грн.
Джерело: FINbalance
