21 жовтня Комітет з петицій німецького Бундестагу розглянув петицію про визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду.
За результатами розгляду депутати прийшли до того, що уряд не готовий визнати цей факт на юридичному рівні, однак на політичному погодилися з фактом злочину. Депутати і далі будуть міркувати над цим питанням.
ФОТО: Російський Берлін сьогодні
Одна з ініціаторок збору підписів, українська активістка з Мюнхена Наталія Ткачук та професор історії Герхард Сімон розповіли, що про визнання вже заявили багато парламентаріїв. Вони також запевнили, що прагнення України про визнання Німеччиною Голодомору аж ніяк не пов’язане з бажанням отримати компенсацію, а є лише спробою вшанувати пам’ять жертв сталінізму.
Ці аргументи не здалися переконливими для держсекретаря МЗС ФРН Міхаеля Рота і для представників деяких політ фракцій.
“Звичайно ж після цього (визнання) підуть позови щодо відшкодування… Визнання – не абстрактне вшанування пам’яті жертв, це передбачає відповідальність“, – зазначив дипломат.
Рот підкреслив, що політичне визнання і юридично правове визнання – різні речі і нагадав, що політично уряд засудив Голодомор, але юридично це не може бути визнано геноцидом.
При цьому дипломат висловив подяку за ініціативу, яка дозволить німцям, які нічого про це не знали, дізнатися про “ще один факт жахливих злочинів” проти людства. А також запевнив, що Берлін підтримує Україну в тому, щоб правда була донесена як можна більшій кількості людей.
Далі кожна фракція буде розглядати це питання. Якщо більшість буде за, розгляд буде проходити на пленарному засіданні парламенту, однак на це може піти близько року.
Утім, більш актуальним в МЗС вважають визнання Німеччиною відповідальності за злочини націонал-соціалістів, не тільки перед російським народом, але і перед українцями і білорусами.
Посол України в ФРН Андрій Мельник повідомив, що буде зроблено все необхідне, щоб як члени комітету з питань петицій, так і інші депутати Бундестагу максимально були проінформовані про те, що таке Голодомор і чому важливо, щоб Німеччина його визнала. На початку 2020 року планується поїздка членів комітету на чолі з його головою в Україну, щоб вони на місці змогли відчути, наскільки це питання важливе для українського народу.
“Ми переконані, що цей візит також дасть імпульс, щоб депутати прийняли правильне рішення“, – сказав посол.
За оцінкою Мельника, це історичний день, оскільки вперше в історії парламент Німеччини почав докладно і предметно займатися питанням Голодомору. Яким буде результат, важко сказати, процес прийняття рішень буде тривати багато місяців.
Зазначимо, в травні цього місяця онлайн-петицію, розміщену на сайті парламенту Німеччини, про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу, підписали понад 50 тисяч осіб.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до ізраїльської сторони із закликом визнати Голодомор 1932-33 років актом геноциду українського народу.
Раніше американський штат Луїзіана визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Згідно з соціологічними опитуваннями, 79% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.
