Останній тиждень курс долара у небанківських валютних обмінниках почав різко рости.
Якщо ще 13 травня готівковий долар можна було придбати за 34,2 грн, а продати за 34,55 грн, то вже 20 травня курс “зеленого” сягнув 36-37 грн. Така різка девальвація була хіба що у перші дні російського вторгнення.
Зростає курс готівкового долара, незважаючи на офіційний курс, який вже майже три місяці заморожено на позначці 29,25 грн.
Напередодні у ситуацію втрутився Національний банк і здійснив низку заходів. Як вони вплинуть на курс і що це змінить, ЕП пояснює в наступних відповідях.
Чи є взагалі зараз ринковий курс валют та який він?
Починаючи з 24 лютого валютний ринок в Україні фактично помер. Так, Національний банк зупинив роботу міжбанку та зафіксував офіційний курс долара на рівні 29,25 грн. До 14 квітня придбати валюту в офіційних банківських обмінниках було неможливо, проте у неофіційних торгівля валютою продовжувалась.
Готівковий валютний ринок – це лише частина загального валютного ринку України і наразі вона відображає лише попит та пропозицію населення.
Утім до 24 лютого левову частину валютного ринку формували юридичні особи: експортери, імпортери, іноземні інвестори тощо. Саме попит і пропозиція від великих гравців відігравали ключову роль у формуванні ринкового курсу валют. Тому часто курс валют змінювався під тиском сезонних факторів: весною долар дешевшав, бо валюту продавали агроекспортери для підготовки до посівної, а ближче до осені валюта дорожчала, бо її купували імпортери газу.
Наразі цей сектор Нацбанк фактично відділив. В цьому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери, банки можуть проводити операції купівлі-продажу валюти за такими умовами: нижня межа – офіційний курс, верхня – офіційний курс +1%, десь 29,54 грн. Це в першу чергу необхідно для підтримки критичного імпорту.
Для готівкового сегменту валютного ринку, тобто для населення були запроваджені інші правила. Тут 14 квітня Нацбанк дозволив продавати валюту банківським установам, проте не більш ніж на 10% дорожче за офіційний курс (тобто, не вище за 32,17 грн за долар). Більше того, банки можуть продавати лише ту валюту, яку перед цим куплять у населення.
Тобто, виходить, що в країні з 14 квітня існувало три курси валют: зафіксований офіційний курс долара НБУ (29,25 грн за дол), банківський (не вище за 32,17 грн за дол) і роздрібний, на якому якраз і відбулось помітне зростання (до 36-37 грн за дол).
Враховуючи обмеження, які НБУ встановив для банківського валютного ринку, а також те, що курс у небанківських обмінниках не відображає більшу частину попиту і пропозиції валюти в країні, готівковий курс навряд чи можна назвати справді ринковим.
Все ж собі якось працювало. Чому курс в обмінниках почав знову рости?
У перші тижні широкомасштабного вторгнення Росії курс долара в обмінниках міг сягати 38-40 грн, попри фіксацію офіційного курсу Нацбанком. Такий курс пояснювався високим рівнем невизначеності та панікою серед громадян. Щоправда, надалі на готівковому ринку курс поступово стабілізувався та опустився до 32-33 грн.
Останній тиждень курс на чорному ринку знову поповз догори: з 34,2-34,5 грн на 13 травня до 36,5-37,5 грн на 20 травня (за даними платформи minfin.com).
Фундаментальних причин для девальвації гривні наразі немає, а така поведінка долара відображає виключно зростання попиту на валюту серед населення. Причин для такого сплеску попиту може бути декілька.
По-перше, це розмови і чутки про відмову Нацбанку від фіксованого курсу. Раніше голова Нацбанку Кирило Шевченко в інтерв’ю японській The Asahi Shimbun заявив, що на такий крок регулятор може піти ще до припинення військового стану. Ймовірно, саме по собі таке припущення не могло викликати такого ефекту.
По-друге, наприкінці квітня у Верховній Раді активно дискутували щодо скасування пільги на розмитнення автомобілів. Такі розмови могли підштовхнути частину українців швидше скористатися пільгою та купувати валюту для подальшої купівлі вживаного авто за кордоном.
По-третє, ріст курсу валют могли підігрівати спекулянти. Зокрема, спекуляції можливі завдяки тому, що в країні паралельно існує два курси: банківський (обмежений до рівня 32,17 грн), за яким можна, наприклад, знімати готівкову валюту з банкоматів за кордоном, та курс на чорному ринку, який нічим не обмежується.
Така ситуація дозволяла деяким громадянам виїжджати за кордон, знімати там готівкову валюту за щонайбільше 32,17 грн за долар, завозити її в Україну та продавати на чорному ринку за 36-37 грн за долар, заробляючи на кожному доларі по 4-5 грн.
По-четверте, частину громадян могли налякати дані щодо інфляції, рівень якої за підсумками квітня сягнув 16,4% у порівнянні з квітнем 2021 року. Вища інфляція гривні могла стимулювати українців купувати готівкову іноземну валюту для уникнення знецінення своїх заощаджень.
Що зробив НБУ напередодні?
Прямо вплинути на роздрібний валютний ринок Нацбанку складно, тому він вирішив приборкати курс опосередковано.
Так, на операції зі зняття готівкової валюти за кордоном НБУ на початку війни ввів обмеження: не більше 100 тис грн на місяць. З 21 травня розмір ліміту скоротився вдвічі до 50 тис грн на місяць, ймовірно, для протидії спекуляціям з готівковою валютою.
Важливо: ліміт не поширюється на розрахункові операції, тобто обмежень на суму розрахунків карткою за товари за кордоном як не було, так і не буде.
Крім зниження ліміту на зняття готівки за кордоном, НБУ вирішив зняти обмеження на розмір курсу, за яким валюту продаватимуть банки. Іншими словами, НБУ дозволив банкам продавати валюту дорожче, ніж за 32,17 грн за долар.
Тобто, карткові розрахунки закордоном для мільйонів українців, так само як і зняття готівки, також уже будуть відбуватись за новим курсом банків, для яких тепер не буде вищезгаданого обмеження з прив’язкою до офіційного курсу.
Також регулятор все ще забороняє банкам продавати населенню валюту понад ту суму, на яку громадяни цю валюту банкам продали.
Чинною також залишається й заборона на безготівкову купівлю іноземної валюти, наприклад, за допомогою банківських додатків.
Як може змінитися курс надалі та хто програє?
Рішення НБУ дозволити банкам самостійно визначати готівковий курс валют, на перший погляд, не мав би сприяти зміцненню гривні на чорному ринку.
Дійсно, ймовірно, у перші ж дні банки почнуть продавати готівкову валюту дорожче, ніж продавали раніше. Тобто, курсу 32,2, скоріше за все, у найближчі дні чекати не варто.
Водночас, вільний готівковий курс дозволить банківським установам конкурувати з небанківськими обмінниками. Саме внаслідок цієї конкуренції курс долара в обмінниках може знизитися, вважають в НБУ.
“Зняття обмежень на встановлення курсів, за якими банки продають валюту населенню, поліпшить умови роботи легальних суб’єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій”, – заявив напередодні заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій.
Разом з тим, треба розуміти, що валюта для українців, особливо для біженців, які знаходяться за територією країни, може суттєво подорожчати. Так само в Україні за курсом 32,2 в банках уже буде неможливо купити долар. Хоча це і раніше було непросто через існуючі обмеження щодо обсягу продажу валюти.
Крім цього, ситуація залишається неприглядною і для українського бізнесу, який займається експортом.
“Незмінними залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%”, – зазначили напередодні в НБУ. Тобто, виходить, що експортери будуть продавати свою валюту банкам по 29,54 грн за долар.
Тут є певний елемент несправедливості і це викликало обурення в деяких експертних колах, але у Нацбанку є своє пояснення необхідності таких кроків.
Для чого взагалі вводилися обмеження?
Головна мета запроваджених валютних обмежень – запобігти виведенню валюти з України, а також “згоранню” золотовалютних резервів Нацбанку.
Підтримка резервів необхідна, зокрема для забезпечення критичного імпорту в Україну. Саме завдяки продажу валюти з резервів НБУ, фактично, забезпечує імпортерів валютою для розрахунку за імпортні товари.
Завдяки тому, що валюта для критичного імпорту продається з резервів за регульованим курсом, це дозволяє стримувати зростання цін на імпортні товари та, відповідно, гальмувати інфляцію.
Чому НБУ не скасує фіксований курс?
Наразі переваг від фіксації валютного курсу більше, ніж недоліків.
“В умовах воєнних дій та високого рівня невизначеності, саме фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту), тримати під контролем очікування, а також захистити заощадження і доходи громадян та бізнесу від стрімкого знецінення”, — пояснює голова Національного банку Кирило Шевченко.
Водночас у регуляторі розуміють, що фіксований курс валют має й низку недоліків для економіки. Саме тому там наголошують, що неодмінно повернуться до політики плаваючого валютного курсу, який змінюватиметься під впливом попиту та пропозиції.
Коли офіційний курс може знову стати плаваючим?
У Нацбанку зазначають, що повернення до плаваючого валютного курсу можливе лише за умови виконання таких умов:
– стабілізація експортних надходжень;
– зниження невизначеності, пов’язаної з військовими діями;
– більш активна робота фінансового ринку, аби НБУ знову міг впливати на інфляцію через ключову ставку.
Наразі жодна з цих передумов не виконується, тому точно прогнозувати, коли саме офіційний курс знову “відправиться у вільне плавання” у Нацбанку не беруться.
Водночас видання Bloomberg з посиланням на високопосадовців Нацбанку, повідомило, що у червні-липні цього року НБУ планує повернутися до зміни облікової ставки.
Зміна ставки сигналізуватиме про те, що Нацбанк побачить можливість для впливу на інфляцію не лише за допомогою фіксованого курсу, але й за допомогою більш звичних для себе методів, а це одна з передумов для повернення до політики плаваючого валютного курсу.
