14 липня, Франція відзначала своє національне свято: День взяття Бастилії. Салют, національна єдність, гордість і майже вісім сотень спалених машин, сотні затриманих (переважно емігранти з Близького Сходу та Африки), безлади і збитки, які становлять мільйони євро.
Франція погуляла. І так вже не перший рік. Можна сказати, майже традиція, тільки якась збочена. І навряд чи хтось з буйних французів вам виразно розповість, на честь чого влаштована «гулянка», і чим в цей день має пишатися або не пишатися Франція.
І тут не зрозумієш: чи то загострення піроманії у деяких французів викликано революційними генами предків, чи то це такий прояв національної єдності, а, може, це просто банальне хуліганство?
А, можливо, французи у такий спосіб хотіли подати українцям приклад для відзначення чергової річниці Євромайдану?
Так чи інакше – це не нормально. Ось і гуманний ЄС з його гендерною політикою і таким іншим, де мігранти і представники сексменьшин мають більше прав, чим уроджені й традиційні громадяни своєї країни…
І ми сьогодні прагнемо у такий Євросоюз? Так? Та тільки чи потрібне нам таке зближення з такою Європою?