Полеміка

ПС: «Не держава дала нам зброю. Не їй її відбирати»

Батальйони «Правого сектора» не хочуть вливатися до лав армії та МВС.

Навколо «Правого сектора» знову загострюється ситуація. 25 березня в ефірі одного з телеканалів глава СБУ заявив, що воєнізовані структури, які є непідконтрольними ЗСУ або правоохоронним органам, повинні бути роззброєні. А вранці 26-го сектор «М» (оборона Маріуполя) ввічливо попросили покинути «цивільних людей, які вважають, що допомагають батальйону «Донбас». Реакція не змусила себе чекати – ПС також ввічливо дав зрозуміти: а гуляйте-но ви зі своїми наказами…

«Ми нізвідки виходити не будемо і роззброюватися теж не будемо. Не держава дала нам зброю, не державі нас роззброювати», – говорить керівник Інформаційного центру ПС Євген Третяк. – «У нас один головнокомандувач – Дмитро Ярош. Він завжди казав, що ми підкоряємося наказам президента. Але коли він робить якісь дурні речі, ми не повинні на них реагувати».

Історія наполегливо йде по колу. Поки що прихований конфлікт ПС і влади нагадує історію з повстанською армією Нестора Махна, яка спочатку об’єдналася з «червоними» проти «білих», а після була оголошена загрозою для більшовиків.
«Такі паралелі цілком можна провести. Інтереси Махно і Червоної армії тоді збігалися – спочатку зробимо революцію, а потім розберемося між собою. Але «розібратися» Махно не дали – ледве встиг втекти за кордон, – нагадує історик Юрій Топчій.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Військові ж єдині в думці: сила армії в підпорядкуванні одному головнокомандувачу, і нема чого самодіяльність розводити.
«Або Рада повинна прийняти документ, за яким незалежні від державних структур військові формування отримують законний статус, або повинен виконуватися закон, який ставить їх в рамки порушників», – вважає військовий експерт Ігор Романенко. – «Якщо батальйони ПС не бажають вступати до лав офіційних силових структур, їх потрібно блокувати і роззброювати. Це завдання МВС».

Є чисто практичні міркування. По-перше, становище, в якому зараз перебувають бійці ДУК, не дає їм права на статус учасника АТО. По-друге, регулярні частини армії і Нацгвардії не мають права обмінюватися розвідувальними даними та оперативною інформацією з озброєними формуваннями, які невідомо кому належать. Тобто, координація дій силовиків і ДУК як би поза законом.

Є ще одна загроза для добровольців від ПС: їх можуть порахувати… дезертирами.
«Якщо людині прийшла повістка, а він у військовий комісаріат не прийшов, вступивши в добровольчий батальйон, що не закріплений за ЗСУ або Нацгвардією, офіційно вважається, що він від мобілізації ухилився», – говорить в. о. начальника управління преси та інформації Міноборони Олександр Мотузяник.
Відомству складно офіційно відповісти, ким же все-таки є бійці ДУК – цивільними, незаконно вз’явшими до рук зброю, або ж борцями за свою країну.

Думка політолога
«Бажаючи підпорядкувати собі всі добровольчі батальйони, влада хоче виключити можливість їх використання якою-небудь іншою силою. Є велика ймовірність, що у разі внутрішнього конфлікту такі формування візьмуть бік свого спонсора, – каже політолог Олексій Якубін.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

На думку експерта, не випадково розмови про підпорядкування ДУК поновилися саме зараз, коли певні обставини змусили до відставки з поста губернатора Ігоря Коломойського (офіційно ПС заперечує свій зв’язок з олігархом).

Прес-секретар ПС Артем Скоропадський заявив, що Дмитру Ярошу запропонували посаду в Генштабі ЗСУ: «Була така пропозиція. Але ми поки обдумуємо, тому що незрозуміло, які там будуть повноваження».

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності

Exit mobile version