Колишнього радянського розвідника-перебіжчика, письменника Віктора Суворова (Різуна)* “не пускають” в Україну.
Віктор Суворов, який живе у Великобританії начебто кілька разів надсилав до Києва запит на дозвіл відвідати Україну (громадянам Великобританії потрібна віза для в’їзду в Україну?).
Про це колишній радянський розвідник, історик і письменник написав у коментарі до свого facebook-посту.
“Перешкода є. Кілька разів слав до Києва запит на самий-самий верх: у чому моя провина перед Україною?
Я втік з Радянського Союзу, якщо народ України вважає це злочином, готовий нести будь-яке покарання. Відмотати будь-який термін, який суддя випише.
Відповіді різні, але сенс один: не можемо гарантувати безпеку.
Мене готували в дипломатію і працював в Женеві, а це самий центр всієї світової дипломатії. Так ось,
У Польщі буваю регулярно, іноді приїжджаю на самісінький кордон України, на свою Батьківщину помилуватися.
І з Румунії теж на Україну дивився. Крок зробити крок – і в Чернівецьку область потрапиш, на Стороженецкий полігон.
Багато разів бував в Естонії, Литві, Латвії. Ну і в Болгарії, Угорщині, Чехії, Словаччині. Перешкод немає.
Навіть не так: і в Естонії, і в Польщі, і в Болгарії, в інших країнах не просто бував, а на запрошення прем’єрів і президентів з врученням премій літературних і державних нагород.
А в Україну не прорватися.
Начальників в Києві умовляв: я таємно, ніхто не дізнається, мені б на могили батька і матері подивитися, та могил діда мого Василя Андрійовича Різуна і баби Ірини поклонитися. Але не можна.
Не бажає Україна через якогось пройдисвіта і зрадника псувати братерські відносини з Москвою “, – написав Суворов (Різун).
*Віктор Суворов (справжнє ім’я: Володимир Богданович Різун); нар. 20 квітня 1947, радянський розвідник-утікач з 1978 року, капітан Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Радянського Союзу; історик, дослідник та письменник в жанрі історико-документального та художньо-історичного роману, який своїми творами і виступами чимало також спричинився до розвалу СРСР.
Мешкає у Великій Британії. Читає лекції у військових академіях Західної Європи.
Автор численних популярних книг з історії Другої світової війни та діяльності спецслужб СРСР, аналіз та опис подій в яких значно відрізняються від трактування історії, що викладалась за часів СРСР, трактуванню історії у пострадянських країнах та за їх межами.
У своїх книгах Володимир Богданович Різун зосереджує увагу на неприпустимості викривлення історії заради пропаганди, а також доводить, що використання комуністичної легенди про історію фактично принижує гідність мільйонів солдат та мирних жителів, що загинули у Другій світовій війні
Володимир Богданович Різун вперше докладно виклав етапи підготовки СРСР до захоплення Європи та світу: від приведення Сталіним до влади в Німеччині Адольфа Гітлера, Громадянської війни в Іспанії, до створення умов, при яких, у разі вторгнення Радянського Союзу до Європи, жодна країна Європи та світу не могла б протидіяти такій окупації.
Народився (згідно з автобіографією) Володимир Різун на Далекому Сході в сім’ї кадрових військових, яка з часом переїхала в Черкаси. Наполовину українець, наполовину росіянин. Батько Богдан Васильович Різун і мати Віра Спиридонівна познайомилися та одружилися на війні. Чотири рази важко поранений батько дослужив до пенсії. Все життя він збирав і читав військові мемуари. «Суворовцем» став старший брат — Олександр. Це також визначило долю молодшого — Володимира.
В 11 років вступив до Калінінського суворовського училища, а потім до Київського вищого загальновійськового командного училища. 1968 року одержав призначення на посаду командира танкового взводу у військах Прикарпатського військового округу.
Частина, в якій він служив, разом з іншими військами округу брала участь в окупації Чехословаччини у серпні 1968 року. Після виводу військ з Чехословаччини В. Різун продовжив службу в частинах спочатку Прикарпатського, а потім Приволзького військових округів на посадах, пов’язаних з військовою розвідкою.
Навесні 1969 року старший лейтенант Різун став офіцером військової розвідки в 2-ому (розвідувальному) управлінні штабу Приволзького округу. Влітку 1970 року він як перспективний молодий офіцер був направлений до вступу в Військово-дипломатичну академію. Успішно склав вступні іспити.
З 1970 року — в номенклатурі ЦК КПРС. У 1974 році закінчив Військово-дипломатичну академію. Чотири роки працював у женевській резидентурі ГРУ — співробітник легальної резидентури військової розвідки, капітан.
Одружений з Тетяною Корж, має двох дітей.
Свідомо пішов на розрив з комуністичною системою СРСР. 10 червня 1978 року, разом з дружиною, дочкою і сином Олександром (1976 р. н.), знаходячись під дипломатичним прикриттям у Женеві, звернувся до офіційного представника Великої Британії, який забезпечив їхню безпечну евакуацію до Великої Британії.
Швейцарська влада була поінформована про зникнення радянського дипломата і його сім’ї з одночасним проханням вжити всі необхідні заходи для пошуку зниклих. Через 17 днів, 27 червня, політдепартамент Швейцарії повідомив радянським представникам, що Різун разом з сім’єю знаходиться в Англії, де попросив політичного притулку. Співробітники радянської резидентури спочатку декілька років взагалі офіційно заперечували існування Різуна, але після видання перших книг почали визнавати його існування, а потім і факт його служби у розвідці.
