Одним з чинників врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях – введення там воєнного стану. Проте, у понеділок, 26 січня уряд запровадив на Донбасі режим надзвичайної ситуації та ввів режим підвищеної готовності до реагування на надзвичайні ситуації по всій країні.
За словами голови Кабміну Арсенія Яценюка, такий крок дозволить налагодити координацію всіх органів влади для забезпечення безпеки громадян та цивільного захисту населення.
На думку доцента кафедри конституційного права КНУ ім. Т. Шевченка Олександра Москалюка, такий крок уряду на часі є доцільним.
«Я ще у серпні говорив, що необов’язково використовувати форму саме воєнного стану. Можна використовувати інші форми, наприклад, надзвичайний стан, тому що за своїми характеристиками і можливостями він дуже близький до воєнного стану. Але якщо ми вводимо воєнний стан (хоча з точки зору міжнародного права це абсолютно не є оголошенням війни) Російська Федерація просто може маніпулювати цими поняттями, їх змішувати і використати для того, щоб посилити конфронтацію, у тому числі й для того, щоб провести більш активні дії та намагатися на міжнародній арені показати Україну як агресора», – зауважив Олександр Москалюк.
Уряд пішов трохи іншим шляхом і, скориставшись Кодексом цивільного захисту України, ввів не надзвичайний стан, а надзвичайну ситуацію.
Це різні терміни, наголосив конституційний експерт. І якщо поділити на категорії, то є чотири можливих варіанти:
1. Режим повсякденного функціонування в системі цивільного захисту.
2. Режим підвищеної готовності.
3. Режим надзвичайної ситуації.
4. Режим надзвичайного стану.
Олександр Москалюк зазначив, що надзвичайну ситуацію на території Донбасу було введено у межах правового поля і може слугувати перехідним періодом до надзвичайного стану: «Кодекс цивільного захисту України передбачає введення надзвичайної ситуації з метою підготовки населення у разі певних воєнних подій. Також є підстави і для введення надзвичайного стану – у разі, якщо, наприклад, існує загроза конституційному ладу».
Різниця між надзвичайним станом та надзвичайною ситуацією полягає, по-перше, у механізмі їхнього впровадження.
«Для того, щоб ввести надзвичайну ситуацію, необхідно саме рішення Кабінету міністрів України (ст. 14 Кодексу цивільного захисту). Для того, щоб ввести надзвичайний стан, необхідно спочатку провести засідання Ради національної безпеки й оборони (РНБО), яка, відповідно, звертається до президента, а президент підписує указ, і потім Верховна Рада вже затверджує», – пояснив Москалюк.
Обмеження прав громадян
Експерт наголосив, що надзвичайний стан впроваджує низку обмежень прав громадян (наприклад, трудова повинність), проте в умовах надзвичайної ситуації таких обмежень немає.
«Тобто режим надзвичайної ситуації більше спрямований на органи влади, щоб вони привели свою діяльність у відповідність до таких умов», – додав експерт.
Права та обов’язки та громадян під час надзвичайної ситуації згідно з Кодексом цивільного захисту України:
– Отримання інформації про надзвичайну ситуацію або небезпечні події;
– забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
– звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
– участь у роботах з запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
– отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;
– соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт з запобігання та ліквідації наслідків;
– медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
– Дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
– вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;
– повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій та вживати заходів для рятування населення і майна до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів;
– дотримуватися протиепідемічного режиму, режимів радіаційного захисту;
– виконувати правила пожежної безпеки.
Термін дії
Надзвичайний стан вводиться на 60 днів в окремих місцевостях і на 30 днів – у разі введення на всій території країни. Потім він ще може бути продовжений на 30 днів. Але, зауважив Олександр Москалюк, з надзвичайною ситуацією простіше, тому що у Кодексі цивільного захисту не вказані строки.
Щодо режиму підвищеної готовності, який вводиться на решті території України, то це більш превентивні заходи, які насамперед стосуються органів державної влади, місцевого самоврядування, відповідно правоохоронців та рятувальників, додав експерт. Також може бути посилена охорона у місцях великого скупчення людей, зокрема в метро.
Варто зазначити, що чимало військових експертів виступають за введення режиму воєнного стану на території Донбасу, де тривають військові дії.
Так, професор КНУ ім. Т. Шевченка, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця зазначив, що без введення воєнного стану складно контролювати тили.
«На звільнених територіях Донбасу, де залишилася влада, яка підтримувала сепаратистів, яка організовувала всі ці референдуми, тепер панує хаос і безладдя. Це означає, що в нашому тилу знаходиться такий же ворог, і в будь-який момент там може бути зорганізоване будь-що. А чому? Тому що немає воєнного стану. І так можна багато речей перераховувати, на які ми натикаємося без введення воєнного стану, принаймні на території, де ведуться бойові дії.
